Ухвала суду № 135034943, 20.03.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.03.2026

Єдиний унікальний № 522/5011/23

Провадження № 1-кп/497/135/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту)

20.03.2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 (утримується в СІ),

захисника - ОСОБА_7 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 22023160000000075 від 24.02.2023 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рені Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні не має не є особою з інвалідністю, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ренійським РС ГУДМС України в Одеській області від 25.05.2013 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.03.2026 року передано матеріали кримінального провадження №22023160000000075 від 24.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, для розгляду до Болградського районного суду Одеської області (т.3 а.с.70).

19.03.2026 року матеріали кримінального провадження надійшли до Болградського районного суду та протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.72).

Ухвалою від 19.03.2026 року призначено підготовче засідання на 13:00 годину 20.03.2026 року (а.с.73), про що повідомлено сторін по справ (а.с.74).

В підготовчому засіданні 20.03.2026 року:

Прокурор стверджував, що обвинувальний акт відповідає вимог КПК України, підсудність визначена Болградському районному суду Одеської області, підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні.

Підстав, передбачених ст.314 КПК України на думку прокурора не має.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Зі змісту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, а саме: у ньому зазначено: прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора та викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд вважає, що цих вимог кримінального процесуального закону органи досудового розслідування при складанні та затвердженні обвинувального акта у кримінальному провадженні за №22023160000000075 від 24.02.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України в цілому дотримались, з урахуванням при цьому обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначених ч.1 ст. 291 КПК України.

Вказаний процесуальний документ, за своїм змістом, у повній мірі відповідає вимогам, передбаченим ч.2 ст.291 КПК України, а тому суд не має достатніх правових підстав для висновку про його невідповідність вимогам цього Кодексу.

При проведенні підготовчих дій підстав, для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ст.314 КПК України не встановлено, перешкоди для призначення обвинувального акту до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України - не має.

Сторонами не заявлялося клопотання про виклик і допит свідків як сторони обвинувачення так і сторони захисту.

Щодо досудової доповіді:

Згідно ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки санкція статті 111 ч.2 КК України, яка інкримінована обвинуваченому ОСОБА_6 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, то відсутні підстави для залучення органу пробації та складання досудової доповіді.

Прокурором 09.03.2026 року подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого (т.3 а.с.54-59).

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

ч.2 ст. 111 КК - державна зрада за кваліфікуючими ознаками: діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, вчинене в умовах воєнного стану:;

ч.1 ст.263 КК України - незаконне поводження зі зброєю, бойовими приписами або вибуховими речовинами, за ознаками: зберігання, придбання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування ОСОБА_6 було затримано 22.09.2022 в порядку ст. 208

КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Надалі, до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано і у подальшому неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком до 21.03.2026 року.

Прокурор стверджує, що обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_6 обґрунтоване сукупністю достатніх, належних доказів, які узгоджуються між собою.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, що згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання та продовження застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На теперішній час ризики, які враховані судом при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 не зменшились, продовжують існувати та перебуваючи на свободі обвинувачений може:

-переховуватися від суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; його зв`язком з розвідувальними органами рф; проживання у м. Рені Ізмаїльського району Одеської області, прикордонному регіоні поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою;

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, якими надано покази, що підтверджують винуватість обвинуваченого, з метою зміни ними своїх показів;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його зв`язком з розвідувальними органами рф, вчинення злочину на шкоду суверенітету України.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.

При цьому, згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України - під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтям 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 Кримінального кодексу України.

Вказані обставини є підставами вважати, що до обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків має бути застосований винятковий запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

З цих підстав прокурор просить клопотання задовольнити.

В підготовчому засіданні:

Прокурор, подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та ризики, наполягав на його задоволенні. Надав пояснення з підстав зазначених в клопотанні. По твердженню прокурора кримінальне правопорушення, яке вчинене обвинуваченим відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років або довічним позбавленням волі, та зважаючи на покарання яке загрожує обвинуваченому, останній може вчинити дії до приховування від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати судовому розгляду іншим чином. Наразі свідки судом не допитані, а тому на них може бути вчинений тиск. Докази судом не досліджені, що не надає можливість суду встановити істину в даному кримінальному провадженні.

Перебуваючи під дією іншого більш м`якого запобіжного заходу наявні ризики стануть актуальними, що на думку прокурора буде перешкоджати розгляду даного обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника;

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 не заперечував щодо клопотання прокурора.

Суд перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, ознайомившись із наявними матеріалами кримінального провадження, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що згідно обвинувального акту від 14.03.2023 року складеного старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області ОСОБА_9 , затвердженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 14.03.2023 року (т.1 а.с.1-9), ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023160000000075 від 24.02.2023 року.

З тесту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень:

- за ст.111 ч.2 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

-за ст.263 ч.1 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу за додержанням законів регіональним органом безпеки Одеської обласної прокуратури, прокурорами Болградської та Ізмаїльської окружних прокуратур (т.1 а.с.61-62).

ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст.208 КПК України 22.09.2022 року о 14:30 годині (т.2 а.с.57-60).

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса під час проведення досудового розслідування ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20.11.2022 року включно без визначення застави (т.2 а.с.62-67).

У подальшому на підставі ухвал слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси підозрюваному ОСОБА_6 неодноразово продовжували строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2 а.с.68-75, 76-80).

Тобто в останнє на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеса від 09.03.2023 року (справа №522/4567/243 провадження 1-кс/522/1546/23) продовжено відносно ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 22.03.2023 року включно без визначення розміру застави (т.2 а.с.81-83).

Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду м.Одеса від 20.03.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 20.05.2023 року включно, без визначення розміру застави (т.1 а.с.42-43).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.04.2023 року дане кримінальне провадження направлено за підсудністю до Ренійського районного суду Одеської області (т.1 а.с.50).

Ухвалою колегії суддів Ренійського районного суду Одеської області від 19.05.2023 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено на 60 днів, тобто до 17 липня 2023 року включно, без визначення розміру застави (т.1 а.с.70-71).

Надалі, ухвалами колегії суддів Ренійського районного суду Одеської області неодноразово продовжувалась дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ..

Так, в останнє ухвалою колегії суддів Ренійського районного суду Одеської області від 21.01.2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою терміном на два місяці, тобто до 21.03.2026 року включно (т.3 а.с.43-44).

Згідно із вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частина 1 ст.183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: - до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4).

Відповідно до статті 189 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

За ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, вирішуючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації і проживання, наразі суду не надано доказів щодо міцності соціальних зв`язків, характеристики останнього тощо.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 була наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цієї особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене.

Отже, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованих ОСОБА_6 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватими у їх вчиненні, даних про особу обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, суд приходить до висновку, що ризики продовжують існувати, і не втратили своєї актуальності, а тому наразі є підстави для продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

Суд зазначає, що на тепер розгляд обвинувального акту розпочинається зі стадії підготовчого засідання, суд повинен буде під час судового розгляду дослідити письмові докази, допитати свідків, та процесуальна поведінка обвинуваченого матиме суттєве значення для подальшого судового розгляду.

Тому, вирішуючи клопотання про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості під загрозою можливого застосування покарання, передбачених санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилитись від суду.

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про обрання (продовження) відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довів про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.

Крім цього, суд також звертає увагу, що Законом № 2500-IX від 15 серпня 2022 року ВР затвердила Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21.11.2022 року. І до тепер воєнний стан триває.

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах?воєнного стану?визначаються відповідно?до Конституції?України та?цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

Щодо визначення застави:

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:?

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Отже, задовольняючи дане клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне не визначити обвинуваченому розмір застави в силу вимог ч.4 ст.183 КПК України.

Положеннями ч.3 ст.31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Разом з цим, положеннями ст.615 КПК України (в редакції Закону № 2111-IX від 03.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 2201-IX від 14.04.2022) визначено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану

Так згідно ч.10 ст.615 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Даний обвинувальний акт надійшов вперше на розгляд суду першої інстанції вже під час дії військового стану 16.03.2023 року, тобто після набрання чинності названим законом та обвинувальний акт підлягає розгляду колегіально судом у складі трьох суддів

Щодо розгляду обвинувального ату у відкритому судовому засіданні.

Стаття 27 КПК України передбачає, що суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі, зокрема:

1)якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2)розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Наразі суд не ознайомлений з матеріалами досудового розслідування, в той же час прокурор не заявляє про можливість розголошення відомостей, які становлять таємницю, що охороняється законом та, що в результаті такого розголошення може бути завдана шкода обороноздатності, національній безпеці України, що може підірвати стан боєготовності військових формувань України, чи нести загрозу життю та здоров`ю військовослужбовців.

А відтак, суд вважає, що наразі відсутня імовірність того, що проведення судового засідання у відкритому режимі може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, оприлюднення якої може призвести до тяжких наслідків.

В зв`язку з цим, судовий розгляд підлягає проведенню у відкритому судовому засіданні.

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Керуючись ст.ст.31, 131, 176-178, 183, 314-315, 392, 393, 395КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 на 30.03.2026 року о 15:00 годині у відкритому судовому засіданні в приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул.25 Серпня, №192, м.Болград, Одеська область, за участю прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури.

Розгляд обвинувального акту в даному кримінальному провадженні здійснювати колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

В судове засідання викликати:

- прокурора Одеської обласної прокуратури за адресою: 65026 м, вул. Італійська, 3, Одеса, Одеська область, 65000, ел. пошта: odeska.obl@od.gp.gov.ua;

- прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області за адресою: вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, ел. пошта: izmail@od.gp.gov.ua;

- обвинуваченого ОСОБА_6 : АДРЕСА_2 (утримається під вартою ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор»);

- захисника обвинуваченого ОСОБА_7 : вул.Вознесенська, буд.135, А, м. Рені, Одеська область ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 .

Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 -? задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні №22023160000000075 від 24.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.111 ч.2, 263 ч.1 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 18.05.2026 року включно.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду безпосередньо протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3