Постанова № 13503454, 13.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 року Справа № 2-8/4483-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлута В.М.,

суддівБорисової Ю.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 05.11.2010 у справі №2-8/4483-2009

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1); (представнику: ОСОБА_3 АДРЕСА_2)

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (с. Петрівка, Красногвардійський р-н, 97012)

3-тя особа Державний реєстратор Красногвардійської районної державної адміністрації (вул. Енгельса, 3, Красногвардійське, Красногвардійський район, 97000)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2010 у справі № 2-8/4483-2009 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь державного бюджету 17,00 грн. державного мита.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" на користь ОСОБА_2 15127,87 грн. вартості частки майна товариства у зв'язку із виходом зі складу учасників СТОВ "Дружба народів" 151,28 грн. державного мита, 81,30 грн. витрат пов'язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" суми в розмірі 6829,13 грн. (розмір частини прибутку СТОВ "Дружбу народів", який належить виплаті ОСОБА_2 у зв'язку з її виходом з учасників товариства) - відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що переважному застосуванню підлягають норми закону, а саме стаття 54 Закону України "Про господарські товариства", а не положення статуту відповідача, у звязку з чим позивачеві при виході зі складу учасників товариства належить до виплати саме грошова сума.

У частині вимог в позові відмовлено, тому що суд не може втручатися в діяльність товариства та зобовязувати товариство виплатити частину прибутку.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято при невідповідності висновків обставинам справи.

Так, позивач зазначає, що його частка у власному капіталі СТОВ "Дружбу народів" становить 21957,00 грн., що підтверджується висновком експерта. Такий розмір частки склався тому, що товариство весь отриманий прибуток направило на розвиток виробництва, що є одним із джерел формування власного капіталу. Таким чином, невиплата частини прибутку його учасникам з'явилось причиною збільшення власного капіталу (чистих активів) відповідача. У звязку з наведеним, позивач зазначає, що фактично всі його вимоги є вимогами про виплату частки вартості майна товариства, як це і передбачено статтею 54 Закону України "Про господарські товариства".

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із свідоцтвом про право власності на частку у статутному фонді ТОВ "Дружба народів", виданого 07.01.2002, ОСОБА_2 володіє часткою у с 12806,79 грн., в процентному відношенні до статутного фонду 0,0232 %.

23.07.2008 проведені чергові збори учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів", про що складений протокол за № 15.

Відповідно до протоколу № 15 від 23.07.2008 було вирішено:

- відповідно до п.15.4 статті 15 Статуту СТОВ "Дружба народів" та статі 64 Закону України "Про господарські товариства" виключити примусово зі складу учасників товариства учасників у кількості 408 чоловік на загальну суму 2956741,31 грн., в тому числі - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; сума внеску до статутного фонду - 12806,79 грн.);

- виділити усім примусово виключеним учасникам частки у статутному фонді СТОВ "Дружба народів" в натуральній формі - майно, згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання частки (долі) зі статутного фонду товариства при виході учасника зі складу товариства затвердженого цим протоколом.

Абзацом 5 частини 2 статті 148 Цивільного кодексу України встановлено, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно з частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що зазначені положення законодавства України, є імперативними і не можуть бути зміненими статутними документами товариства, у звязку з чим пункт 15.2 статуту товариства, який передбачає виплату частки майна в натуральній формі, суперечить чинному законодавству.

В матеріалах справи є висновок експерту від 25.08.2010 № 47 та доповнення до цього висновку, які представлені 12.10.2010, відповідно до яких:

- при умовах, що станом на 01.07.2008 частка ОСОБА_2 в статутному фонді СТОВ "Дружба народів" складає 0,00936 %, станом на 01.07.2008 її частка в майні товариства становить 21957,00 грн. В тому числі розмір частини прибутку СТОВ "Дружба народів", який належить виплаті ОСОБА_2 у зв'язку з її виходом з учасників товариства складає 6829,13 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у частині позову зазначивши в описовій та резолютивній частинах про те, що фізична особа просила стягнути частину прибутку товариства. Так, слід звернути увагу на заяву про уточнення позовних вимог та визначення ціни позову надані позивачем (том 3, а. с. 49 - 51). Згідно цього документу, а також додатку до нього: "розрахунок позовних вимог", ОСОБА_2 просила стягнути 21956,58 грн. частки власного капіталу товариства.

З таблиці 2 експертного висновку № 47 (том 3, а. с. 19) видно, що при визначенні розділу 1 "Пасив балансу "власний капітал" експерт приймав до уваги у тому числі нерозподілений прибуток (непокритий прибуток) у сумі 72883000,00 грн. Таким чином, є правильними доводи заявника апеляційної скарги про те, що власний капітал відповідача складається також і із нерозподіленого прибутку.

Правильність розрахунку експерта підтверджується пунктом 42 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" № 87 від 31.03.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за № 396/3689, згідно з яким у статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Як пояснив експерт у доповненні (том 3, а. с. 34) він допустив описку при визначенні процентного відношення, у звязку з чим частка позивача на день виходу в майні товариства становить 21957,00 грн.

Цей розмір частки є процентним відношенням до власного капіталу товариства.

Отже, для правомірного вирішення спору по суті не має значення те, що відповідач не приймав рішення про виплату учаснику частки прибутку, так як із (в тому числі) такого прибутку сформувався власний капітал товариства, який і підлягає пропорційному поділенню між учасниками які вибули. У даному випадку це сталося рівносильним тому, якщо б відповідач приймав вказане рішення про розподіл прибутку між учасниками доходу, оскільки такий прибуток фактично був направлений на збільшення власного капіталу, що математично, для осіб, які виходять із товариства, є одним і тим же (якщо враховувати розмір блага в грошовому еквіваленті).

У звязку з наведеним, посилання господарського суду Автономної Республіки Крим на пункт 35 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" є неспроможними, так як суд у даному випадку не підміняє вищий орган управління товариства і не втручається у господарську діяльність товариства, так як не розподіляє нерозподілений прибуток, а лише визначає вартість частки позивача у майні товариства шляхом дослідження експертного висновку.

Враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, так як розмір її вимог перевищує розмір позовних вимог, з урахуванням уточнень (21957,00 грн. та 21956,58 грн. відповідно).

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Слід зазначити, що позивач не доплатив до державного бюджету 17,00 грн. державного мита, яке підлягає стягненню із відповідача в доход бюджету.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято при невідповідності висновків обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає зміні.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2010 у справі №2-8/4483-2009 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Україна, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка; р\р 26004001327917 ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 03759079, свідоцтво № 100164917; ІНН 037590701171) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 21956,58 грн. вартості частки майна товариства у зв'язку із виходом зі складу учасників СТОВ "Дружба народів", 202,57 грн. державного мита за подачу позову, 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Україна, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка; р\р 26004001327917 ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 03759079, свідоцтво № 100164917; ІНН 037590701171) в доход державного бюджету (р/р 31115095700002 в банку ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач УДК у м. Сімферополі, код банку 824026, код ЄДРПОУ 34740405) 17,00 грн. державного мита.".

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяВ.М. Плут

СуддіЮ.В. Борисова

В.І. Гонтар