Постанова № 13503449, 09.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2010 року Справа № 2-19/6300-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівГонтаря В.І.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Козирева Юлія Володимирівна, довіреність № 05-09/54 від 20.07.10 - публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна";

представник відповідача - Соболюк Михайло Миколайович, довіреність № 83 від 04.11.10 - товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла";

представник відповідача - Радіонов Анатолій Євгенович (повноваження перевірені), протокол №1 від 12.01.07 - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла";

представник третьої особи - не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш";

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 20.09.2010 у справі №2-19/6300-2009

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" (вул. Велика Житомирська, 20, Київ, 01025)

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" (вул. Дружби, 115, Керч, 98327)

3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш" (вул. Леваневського, 10/1, Суми, Сумська область, 40000)

про стягнення 2563236,88грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла"

до публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна"

про стягнення 2019960,00 грн. збитків та розірвання договору № 161 від 10.07.2008.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" про стягнення заборгованості у сумі 2574459,34грн., у тому числі: 2147520,00грн. - сума заборгованості за кредитом, 383576,42грн. - сума заборгованості за процентами, 32140,46грн. - пеня за прострочення кредиту та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору №161 від 10.07.2008.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" було подано зустрічний позов до публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" про розірвання кредитного договору №161 від 10.07.2008, укладеного між сторонами, та стягнення з публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" 2019960,00грн. завданої шкоди.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" полягають в тому, що публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" не виконало зобов'язань по кредитному договору щодо фінансування купівлі та облаштування автомобільного газонаповнювального компресорного пункту, який придбавало товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла".

11.02.2010 позивач за зустрічним позовом надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив розірвати кредитний договір №161 від 10.07.2008 та стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" 2500000,00грн. завданої шкоди.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2010 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 20.09.2010 первісний позов задоволено.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" стягнуто суму заборгованості за кредитом у розмірі 2147520,0 грн., суму заборгованості за процентами у розмірі 383576,42грн., пеню за прострочення кредиту у сумі 32140,46грн., державне мито у розмірі 25500грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" задоволено частково.

З публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" стягнуто збитки - вартість втраченого майна у сумі 219560,0грн.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, обидві сторони звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Позивач за первісним позовом просить рішення господарського суду частково скасувати, прийняти нове рішення в частині зустрічних позовних вимог, яким повністю відмовити у зустрічному позові. Так, заявник посилається на те, що рішення прийнято господарським судом при невідповідності висновків обставинам справи, а саме, суд дійшов хибного висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" в належній формі було подано заявку до банку на отримання кредитних коштів у сумі 352480грн., втім, на думку заявника, вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки банком вказаної заявки отримано не було, при цьому, вже після запиту на адресу банку було надіслано копію примірника кредитної заявки, однак з підписом колишнього керівника Феодосійського відділення ОСОБА_1

Крім того, заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, яке виразилось у не застосуванні судом статей 220, 221 Господарського кодексу України, статей 612, 613 Цивільного кодексу України, які підлягали застосуванню, оскільки на підставі вказаних статей публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" не відповідає перед товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" за невиконання обов'язків, передбачених кредитним договором №161 від 10.07.2008. Також заявник вказує, що право на стягнення збитків з приводу втрати комплексу АГНКС-200 вже реалізовано товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла", оскільки рішенням господарського суду Сумської області від 14.06.2010 у справі №5/237-09 вартість комплексу було стягнуто з іншої особи (а.с.116-118 том 3).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" також просить рішення господарського суду скасувати частково та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі та скасування в частині задоволення позовних вимог банку. Так, заявник вважає, що суд дійшов правильного висновку про порушення банком умов кредитного договору №161 про надання кредиту, внаслідок чого товариство втратило майно у вигляді газового обладнання, втім, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що вартість втраченого майна частково стягнута на підставі рішення господарського суду Сумської області від 14.06.2010 з товариства з обмеженою відповідальністю "Метанмаш", оскільки цим рішенням з товариства з обмеженою відповідальністю "Метанмаш" було стягнуто витрати товариства, пов'язані з оплатою обладнання у розмірі 1595400грн., а не вартість втраченого майна.

Представники сторін у справі в судовому засіданні надали пояснення у відповідності до вимог апеляційних скарг, наполягаючи на їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2008 між публічним акціонерним товариством "Банк Петрокомерц-Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" був укладений кредитний договір №161 (а.с.9-18 т. 1).

Відповідно до Розділу І вказаного договору сторони встановили максимальну суму кредиту за ним у розмірі 2500000,0грн. з процентною ставкою у 20% річних. Дата повернення кредиту, встановлена сторонами та визначена - 09.07.2013.

Згідно Розділу І вказаного договору, надання першого траншу кредиту направлене на рефінансування заборгованості по кредитному договору № 012/02-4/02-07 від 25.01.2007 у ЦФВ КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 946580,0грн. та на проплату другого платежу у розмірі 530400,0грн. згідно додаткової угоди № 2 до договору купівлі - продажу обладнання № 26-07 від 21.11.2007. Наступне надання траншу здійснюється на умовах оформлення договору застави обладнання, що придбавається - автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (комплект АГНКС) за договором купівлі - продажу № 26-07 від 21.11.2007. Кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" або шляхом сплати по наданим рахункам, накладним, рахункам - фактурам, та іншим документам.

Крім того, Розділом І вказаного договору встановлено, що кредитною заявкою є письмовий документ, що подається товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" до банку і на підставі якого банк надає кредит (кожний окремий транш) позичальнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Брістелла". Форма та зміст кредитної заявки повинні бути прийнятними для банку.

Відповідно до пункту 1.3.1 договору, сторони визначили графік погашення заборгованості за кредитом наступним чином:

До 10.06.2010 року - 625000грн.

До 10.06.2011 року - 625000грн.

До 10.06.2012 року - 625000грн.

До 09.07.2013 року - 625000грн.

Згідно пункту 1.4.1.3 вказаного договору сторони передбачили сплату процентів за кредитом щомісячно, протягом 5 днів, наступних за 21 числом кожного календарного місяця.

Пунктом 1.7.2 договору визначено, що після надання банку кредитної заявки, позичальник - товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" зобов'язаний прийняти суму кредиту (траншу) відповідно до такої кредитної заявки.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобов'язань у сумі, у порядку та у строки, що визначені договором, позичальник - товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.

Встановлено, що листом від 27.07.2009 року публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №161 від 10.07.2008 року, яке було отримано відповідачем за первісним позовом 31.07.2009 року (а.с.26-27 т.1).

Однак, у звязку із несплатою відповідачем за первісним позовом заборгованості за кредитним договором за вимогою публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" банк звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовними вимогами про сплату такої заборгованості та сплату пені.

Матеріалами справи також підтверджено, що 21.11.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "КНПП "Метанмаш" та товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" був укладений договір купівлі-продажу обладнання №26-07 (а.с.6-10 т.2).

Згідно пункту 1.1 вказаного договору товариство з обмеженою відповідальністю "КНПП "Метанмаш" прийняло на себе зобов'язання передати товариству з обмеженою відповідальністю "Брістелла" комплект АГНКС-200, а товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" прийняло на себе зобов'язання прийняти вказане обладнання та сплатити за нього певну суму.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору право власності на обладнання зберігається за товариством з обмеженою відповідальністю "КНПП "Метанмаш" до моменту повної оплати за майно з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла".

Пунктом 2.1 договору вартість обладнання складає 1750000грн.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 вказаного договору сторони передбачили строки оплати за договором: 600000грн. - до 30.11.2007, 900000грн. - до 20.12.2007, 250000грн. на протязі 3-х банківських днів з моменту випробувань обладнання.

Також судовою колегією встановлено, що 19.05.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "КНПП "Метанмаш" та товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу обладнання №26-07 від 21.11.2007, відповідно до умов якої сторони визначили загальну вартість обладнання у сумі 2019960грн. (а.с.54-55 том 3).

25.06.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "КНПП "Метанмаш" та товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" укладена додаткова угода №2 до договору купівлі-продажу обладнання № 26-07 від 21.11.2007 (а.с.12-13 т.2), умовами якої сторони вирішили пункт 3.1.2 вказаного договору викласти у наступній редакції: наступні платежі: другий платіж - передплата у розмірі 530000грн. з урахуванням ПДВ у строк до 10.07.2008, третій платіж сплата у розмірі 465000грн. з урахуванням ПДВ на протязі 3 банківських днів з моменту поставки першої та другої черги обладнання четвертий платіж - передплата у розмірі 424560грн. з урахуванням ПДВ до 01.10.2008.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 2.1.1 кредитного договору №161 від 10.07.2008 сторони передбачили, що банк зобовязаний за умови неухильного виконання позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" - взятих на себе зобов'язань, а також за умови прийняття банком відповідної кредитної заявки, надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, обумовлених у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2009 між сторонами у справі була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №161 від 10.07.2008 (а.с.19 т. 1).

Відповідно до умов додаткової угоди сторони внесли зміни до графи 11 кредитного договору № 161 від 10.07.2008 та виклали її в наступній редакції: "надання першого траншу на рефінансування заборгованості по кредитному договору № 012/02-4/02-07 від 25.01.2007 у ЦФВ КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 946580грн. та на проплату другого платежу у розмірі 530400грн. згідно додаткової угоди № 2 до договору купівлі-продажу обладнання № 26-07 від 21.11.2007. Наступне надання траншу здійснити на умовах оформлення договору застави придбаваємого обладнання - автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (комплект АГНКС) по договору купівлі - продажу № 26-07 від 21.11.2007. Кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" або шляхом сплати по наданим рахункам, накладним, рахункам - фактурам, та іншим документам".

Матеріалами справи підтверджується, що 11.07.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" за рахунок кредитних коштів публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" платіжним дорученням № 91214 здійснило платіж у сумі 530400грн. за договором № 26-07 від 21.11.2007 (а.с.23 т. 1).

23.07.2008, товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" за рахунок кредитних коштів публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" меморіальним ордером № 91898 здійснило платіж у сумі 80252грн. за придбання комплексної підстанції (а.с.24 т.1).

01.08.2008, товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" за рахунок кредитних коштів меморіальним ордером № 92263 здійснило платіж у сумі 465000грн. за договором № 26-07 від 21.11.2007 (а.с.25 т. 1).

29.10.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" звернулось з листом №102 до директора СФ закритого акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", правонаступником якого є відповідач за зустрічним позовом, з проханням перерахувати з позичкового рахунку на поточний рахунок, який відкритий для кредитування, кошти у сумі 352480 грн. для оплати за обладнання відповідно до договору № 26-07 від 21.11.2007 товариству з обмеженою відповідальністю "КНПП "Метанмаш" (а.с.66 т.1).

25.12.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Брістелла" направило на адресу публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" претензію, відповідно до вимог якої позивач за зустрічним позовом вимагав від публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" виконати кредитну заявку від 29.10.2008, відшкодувати збитки у сумі 64719,78грн. та сплатити штраф у сумі 19386,40 грн. Претензія отримана банком 01.01.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.73-74 т. 1).

Однак, публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" кредитну заявку товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" від 29.10.2008 не виконало та кошти на рахунок позичальника не перерахувало, внаслідок чого вартість обладнання, придбаного позивачем за зустрічним позовом у товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш" на підставі договору купівлі-продажу №26-07 від 21.11.2007, сплачено не було та було повернуто продавцю, що спричинило збитки у розмірі 2500000,00 грн. (згідно заяві про уточнення вимог від 11.02.2010) та стало підставою для звернення із зустрічними позовними вимогами про стягнення цієї суми та розірвання кредитного договору.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" та часткового задоволення апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна", виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За умовами пункту 2.1.1 кредитного договору №161 від 10.07.2008 банк зобовязаний за умови виконання позичальником своїх обовязків та за умови прийняття банком кредитної заявки надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених договором.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що на листі про надання кредитного траншу від товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" наявний підпис ОСОБА_1, яка від імені публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" підписувала кредитний договір №161 від 10.07.2008, що був укладений між банком та товариством, а також визначена дата отримання представником банку цього листа - 29.10.2008.

При цьому, відсутність вхідного штампу та № вхідної кореспонденції не може у даному випадку розглядатися як підтвердження факту неотримання кореспонденції, оскільки уповноважена особа все ж таки отримала заявку на надання кредиту. Більш того, представник публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на підтвердження своїх доводів стосовно отримання вказаної заявки представником банку вже після звільнення ОСОБА_1 ніяких доказів судовій колегії не надав. Відсутність вхідного штампу та № вхідної кореспонденції може, у даному випадку, свідчити лише про неналежне виконування своїх обов'язків уповноваженою особою, але ніяк не спростовує факту отримання заявки на надання кредиту. Дійсно, на що й звернув увагу суд першої інстанції, договір сторін не вимагав якоїсь певної форми заявки, обмежившись лише формулюванням «повинна бути прийнятною для банку». Таким чином, вказаний довід апеляційної скарги банку відхиляється судовою колегією як необґрунтований.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючі те, що взяті на себе зобовязання щодо надання кредитних коштів банком виконані не були з огляду на належне виконання позичальником своїх обовязків та прийняття банком кредитної заявки, судова колегія вважає такі дії банку порушенням зобовязання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" про розірвання кредитного договору №161 від 10.07.2008 такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судова колегія вважає необґрунтованим посилання відповідача за зустрічним позовом на частину 1 статті 1056 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Зокрема, посилання публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на збільшення дебіторської заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" перед кредиторами, зменшення прибутку товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла", зменшення рентабельності товариства, погіршення фінансової звітності, як на підставу невиконання своїх обов'язків з надання кредитних коштів товариству з обмеженою відповідальністю "Брістелла", судовою колегією відхиляються, оскільки постановою Правління Національного Банку України № 279 від 06.07.2000 затверджено Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Вказаним положенням визначаються критерії оцінки фінансового стану позичальника, а надані докази погіршення фінансового стану позичальника не відповідають вимогам цієї постанови (а.с.84 т.3).

Більш того, інші обставини, які на думку банку свідчать про невиконання договірних зобов'язань з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла", судова колегія не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення претензій з боку банку до товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" у звязку із порушенням зобов'язань з боку товариства.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що заявлені в позові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" господарським судом Автономної Республіки Крим взагалі не досліджувались.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно частині 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Загальне визначення збитків в Господарському кодексі не наводиться. Внаслідок скоєння правопорушення для потерпілої сторони настають майнові наслідки, щодо яких в теорії і на практиці застосовуються різні терміни, зокрема шкода, збитки, втрати тощо. Зазвичай і в законодавстві, і в доктрині термін "шкода" використовується як більш широка категорія, а термін "збитки" - як більш вузька категорія, як складова частина більш широкого поняття "шкода", втім законодавець не завжди дотримується критеріїв розмежування збитків та шкоди. У Господарському кодексі вживаються обидва терміни без зазначення різниці в змісті цих понять. І в законодавстві, і теорії, і в судовій практиці інколи терміни "шкода" та "збитки" ототожнюються і вживаються в якості синонімів. В процесі відшкодування збитків це особливих проблем не викликає, оскільки законодавець не передбачає особливого порядку відшкодування збитків залежно від того, який термін застосовується щодо того чи іншого поняття.

Загальна ознака збитків вбачається в тому, що вони являють собою грошовий вираз господарських диспропорцій, які проявляються у зменшенні майнових активів, збільшенні пасивів (зобов'язань), перевищенні витрат над доходами. Збитки як правило є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи. Закон не містить вичерпного переліку такої поведінки, згадуються лише деякі з них: порушення господарського зобов'язання (яке розглядається як його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів, невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань, заподіяння шкоди тощо. Вимагати відшкодування збитків може тільки та особа, права або законні інтереси якої порушено.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України) (Розяснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.94 р. N 02-5/215)

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" про відшкодування шкоди мають розглядатись як вимоги про стягнення збитків, оскільки останні виникли внаслідок порушення зобовязання.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Абзацом 3 пункту 2 Розяснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" визначено, що як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Проте, всупереч зазначеним вимогам та вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не було надано належних доказів, які б свідчили про належне виконання ним своїх зобовязань, а навпаки, матеріали свідчать про порушення банком умов пункту 2.1.1 кредитного договору №161 від 10.07.2008.

Як встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції, непроведення товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" оплати за обладнання було здійснено у зв'язку з невиконанням публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" своїх зобов'язань за кредитним договором №161 від 10.07.2008.

За умовами пункту 2 додаткової угоди №1 від 19.05.2008 до договору купівлі-продажу №26-07 від 21.11.2007 загальна вартість придбаного товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" обладнання складає 2019960,00 грн.

Частиною 1 статті 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Незалежно від відшкодування шкоди в натурі або грішми особа, яка заподіяла шкоду, на вимогу потерпілого відшкодовує її у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи (упущену вигоду) (стаття 623 Цивільного кодексу України). При цьому у визначенні збитків слід виходити з положень статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Витрати потерпілої особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача. Що ж до відшкодування вартості втраченої речі, то позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі дійсної її вартості на момент розгляду справи. Однак, це не виключає права потерпілої особи крім вартості речі вимагати стягнення збитків, заподіяних у зв'язку із втратою речі (абзац 7 пункту 7 Розяснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.94 р. N 02-5/215).

З викладеного вбачається, що, по-перше, розмір збитків, завданих товариству з обмеженою відповідальністю "Брістелла" внаслідок невиконання банком умов кредитного договору №161 від 10.07.2008, має дорівнювати дійсній вартості втраченого майна, яка згідно пункту 2 додаткової угоди №1 від 19.05.2008 до договору купівлі-продажу №26-07 від 21.11.2007 складає 2019960,00 грн. У звязку з викладеним, зустрічні позовні вимог про стягнення збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 2019960,00 грн. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені належними доказами.

По-друге, суд касаційної інстанції звернув увагу судів на те, що вимоги про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна можуть заявлятись потерпілою особою поряд із вимогами про стягнення збитків, заподіяних у звязку із втратою речі.

Зазначене свідчить про необґрунтованість посилання публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" на рішення господарського суду Сумської області 14.06.2010 у справі №5/237-2009, відповідно до якого з товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське науково-виробниче підприємство "Метанмаш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" було стягнуто 1500000,00 грн. збитків (а.с.116-118 т.3), оскільки у даному випадку відбулось стягнення саме збитків, заподіяних у звязку із втратою речі, що не позбавляє позивача за зустрічним позовом можливості звернутись із даними позовними вимогами про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна.

Стосовно позовних вимог публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи банка обґрунтовані посиланням на невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №161 від 10.07.2008.

З посиланням на приписи статей 526,527 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд задовольнив заявлені вимоги банку у повному обсязі. Втім, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суду апеляційної інстанції не може погодитись із таким рішенням.

Оскільки встановлено, що публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" кредитну заявку товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" від 29.10.2008 не виконало та кошти на рахунок позичальника не перерахувало, не звертаючи увагу на те, що станом на 29.10.2008 претензії банку до позичальника щодо неухильного виконання останнім взятих на себе зобовязань не існувало, суд дійшов висновку про безпідставне одностороннє припинення банком своїх зобовязань за договором.

Згідно положень частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до наданих позичальником платіжних доручень №844 від 25.12.2008, №845 від 26.12.2008, №848 від 29.12.2008, №854 від 30.12.2008, сума в розмірі 20205,25грн., зазначена банком як заборгованість по процентам, термін сплати яких пройшов (том 1. а.с.37), була перерахована банку (том 2, а.с.64-65). Тобто, станом на 30.12.2008 заборгованості по процентах товариство "Брістелла" перед ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" не мало.

За таких обставин, судова колегія, з огляду на підставність вимог позичальника, викладених у претензії до банку від 25.12.2008 (том 1, а.с.73) та в повідомленні від 22.01.2009 (том 1, а.с.75), вважає обґрунтованим припинення сплати сум нарахованих процентів за кредитом з боку позичальника на підставі положень частини 3 статті 220 та статті 221 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 3 статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні вимог публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" про стягнення з відповідача суми процентів за кредитом, термін сплати яких пройшов, слід відмовити, стягнувши на користь банку лише суму заборгованості за кредитом в розмірі 2147520,00грн.

В частині вимог про стягнення пені за неналежне виконання зобовязань по кредиту також суд вважає можливим відмовити, з огляду на недоведеність банком неналежного виконання умов договору з боку позичальника.

Судова колегія також не погоджується з позицією банку стосовно незнаходження об'єкту застави за іншою адресою: місто Суми, вул. Леваневського, 10/1, у той час як у кредитному договорі № 161 від 10.07.2008 адреса місця знаходження майна взагалі не вказана, а зроблено лише посилання на заставу придбаного обладнання АГНКС-200, виходячи з наступного.

Місце знаходження об'єкту застави за договором № 161/1 від 21.07.2008 встановлено: місто Феодосія, вул. Дружби, 115 (пункт 3.1 вказаного договору - а.с.144 т.1). Актами перевірки від 21.07.2008, 21.08.2008, 21.09.2008, 21.10.2008 місцем знаходження майна є: Україна, місто Суми, вул. Леваневського, 10/1 (а.с.67-70 т.1). При цьому у акті визначено застереження у висновках: "порушень у процесі перевірки виявлено не було". Таким чином, публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" погодився з місцем розташування об'єкту застави. Більш того, погодженням банку судова колегія розцінює і факт перерахування коштів за платіжними дорученнями та меморіальними ордерами: № 91214 від 11.07.2008, № 91898 від 23.07.2008, № 92263 від 01.08.2008 (а.с.23 - 25 т. 1). Таким чином, вказані дії банку апеляційна інстанція розцінює як погодження на зміну місця розташування предмету застави.

Посилання публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" умов кредитного договору у зв'язку з тим, що останнє добровільно передало обладнання товариству з обмеженою відповідальністю КНПП "Метанмаш" судовою колегією відхиляються, оскільки, вказані дії були проведені лише після відмови банку від виконання своїх обов'язків за кредитним договором, тобто банк перед усім не виконав своїх обов'язків перед товариством.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2147520,00грн. В іншій частині вимог в позові банку слід відмовити, оскільки останні не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючі викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції було неповно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору та є обєктивною підставою для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104 (частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" задовольнити.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2010 у справі №2-19/6300-2009 скасувати.

4. Прийняти нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" (вул. Дружби, 115, Керч, 98327; код ЄДРПОУ 22241572) на користь публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" (вул. Велика Житомирська, 20, Київ, 01025; код ЄДРПОУ 22906155) заборгованість за кредитом у сумі 2147520грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 21475,20грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

В задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами та пені за прострочення кредиту - відмовити.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 161 від 10.07.2008, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Брістелла" та публічним акціонерним товариством "Банк Петрокомерц-Україна".

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" (вул. Велика Житомирська, 20, Київ, 01025; код ЄДРПОУ 22906155) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Брістелла" (вул. Дружби, 115, Керч, 98327; код ЄДРПОУ 22241572) 2019960грн. - шкоди, 20284,60грн. - витрат по сплаті державного мита та 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддяЮ.В. Борисова

СуддіВ.І. Гонтар

В.М. Плут