Рішення № 135033938, 16.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/546/26

2/212/2356/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року, засобами поштового зв`язку, позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - відповідачі) в якому просив стягнути з останніх заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 березня 2017 року по 30 вересня 2025 року у розмірі 24 569,32 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 8 631,44 гривень, 3% річних у розмірі 2 617,66 гривень, пеню у розмірі 711,78 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у вказаній квартирі, не здійснюють у повному обсязі оплату за отриману теплову енергію (централізоване опалення), у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01 березня 2017 року по 30 вересня 2025 року. Оскільки відповідачі не здійснюють оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 29 січня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз`яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

06 лютого 2026 року, 12 лютого 2026 року, відповідач ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подала до суду відзив на позов, клопотання про визнання відповідача неналежним відповідачем, в яких позовні вимоги не визнала, зазначила, що вона не є власницею та співвласницею житлового приміщення, щодо якого заявлено позовні вимоги, фактично не проживає за адресою за якою здійснюється нарахування плати за теплову енергію, знята з реєстрації місця проживання з 01.05.2024, не користується послугами з постачання теплової енергії, між нею та позивачем не укладався договір про надання послуг з постачання теплової енергії, позивачем не надано доказів того, що вона є споживачем послуг позивача.

20 лютого 2026 року, через систему «Електронний суд», представник позивача подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в обґрунтування якої зазначила, що у лютому 2026 року відповідач ОСОБА_4 звернулася до позивача та узгодила умови договору реструктуризації заборгованості, сплатила судовий збір у розмірі 3028 гривень, та внесла 10% від суми основного боргу. 11 лютого 2026 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір реструктуризації заборгованості №5205, відповідач ознайомлена з умовами договору, попереджена про суми штрафних санкцій. Оскільки суми нарахованих на суму боргу індексу інфляції, трьох відсотків річних, пені не сплачені, тому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму індексу інфляції в розмірі 8 631,44 гривень, 3% річних у розмірі 2 617,66 гривень, пеню у розмірі 711,78 гривень, а також витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено за клопотанням відповідача ОСОБА_3

03 березня 2026 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, пені, за період з 12.03.2020 по 31.12.2023, відмовити у стягненні судового збору. В обґрунтування відзиву зазначила, що відповідач визнає суму основного боргу за спожиту теплову енергію за вказаний позивачем період, тому нею було укладено договір реструктуризації заборгованості та на виконання його умов сплачено 10% від суми боргу, а також сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень. Однак відповідач вважає, що інфляційні втрати, пеня, 3% річних за період з 12.03.2020 по 31.12.2023 нараховані неправомірно, оскільки з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року на території України було установлено карантин, і цей період було заборонено, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Крім того у зв`язку з введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану у період з 24.02.2022 та до 31.12.2023, було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені). Нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Також зазначила, що при укладенні договору реструктуризації з позивачем нею було сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень, а тому судовий збір не підлягає стягненню.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з 24 лютого 2009 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34,35).

Відповідач ОСОБА_1 , з 07 травня 2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.36).

Квартира АДРЕСА_3 перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», і на вказану квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 знята з реєстрації за адресою за якою виникла заборгованість та зареєстрована за іншою адресою з 07.05.2024,тому у відповідності до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у період з 01 березня 2017 року до 06 травня 2024 року була споживачем послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», у зв`язку з чим, суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_5 про те, що вона не є належним відповідачем.

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон № 1060). Законом № 1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Судом встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування АТ «Криворізька теплоцентраль» 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті: https://tec.dp.ua Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а отже в розумінні ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 03 грудня 2020 року, між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами з 01 листопада 2021 року укладено Типовий індивідуальний договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданими представником позивача актами підтверджено факт подання та припинення подання теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з березня 2017 року по вересень 2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 березня 2017 року по 30 вересня 2025 року, за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30 вересня 2025 року заборгованість складає 24 569,32 гривень (а.с.8).

11 лютого 2026 року, під час перебування цивільної справи в провадженні суду, відповідачем ОСОБА_4 укладено з позивачем договір про реструктуризацію заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання/постачання теплової енергії №5205, а також сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень, що підтверджено представником позивача у поданій 20.02.2026 заяві про зменшення позовних вимог.

Згідно до наданого позивачем розрахунку суми індексу інфляції, 3% річних, пені, сума індексу інфляції нарахована за період з травня 2017 року по січень 2022, та з січня 2024 року по листопад 2025 року складає 8 631,44 гривень, 3% річних нараховані за прострочення платежів у відповідні періоди по 23 лютого 2022 року, та з 30 грудня 2023 року по 15 листопада 2025 року складають 2 617,66 гривень, пеня нарахована за період з 30 грудня 2023 року по 15 листопада 2025 року складає 711,78 гривень (а.с. 9-10).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В постанові Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №922/175/18 зазначено, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні ст. 549 ЦК України.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Також, суд зауважує, що розрахунок інфляційних втрат, 3% річних, пені, здійснений позивачем з урахуванням положень Постанов Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану та № 1405 від 29 грудня 2023 року Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг.

З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_3 щодо неправомірного нарахування позивачем інфляційних втрат, 3% річних, пені, за період з 12.03.2020 по 31.12.2023.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, наданий позивачем розрахунок перевірений судом та не спростований відповідачами, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно інфляційні втрати у розмірі 8631,44 гривень, 3% річних у розмірі 2617,66 гривень, пеня у розмірі 711,78 гривень.

Щодо стягнення судового збору суд зазначає, що при укладенні договору про реструктуризацію заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання/ постачання теплової енергії відповідачем ОСОБА_4 сплачено суму судового збору у розмірі 3028 гривень, а тому судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» інфляційні втрати у розмірі 8 631,44 гривень, 3% річних у розмірі 2 617,66 гривень, пеню у розмірі 711,78 гривень, всього 11 960 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не визначено, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 16 березня 2026 року.

Суддя: О. В. Колочко