Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 454/754/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокаль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
в с т а н о в и в:
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 36502,81грн. та судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.08.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №4317313, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 1600грн.
За договором факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, що укладений між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов`язання за договором №4317313 від 27.08.2021р. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 12840грн., з яких 1600грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11080грн.- заборгованість за нарахованими процентами, 160 грн.-заборгованість за комісіями.
Окрім цього, 14.07.2021р. між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №75641925, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 500грн. Окрім цього, 17.07.2021р. між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №75641925 до договору позики, відповідно до якої відповідач отримав 2500грн
За договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021р. що укладений між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТзОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов`язання за договором №75641925 від 14.07.2021р. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 8992,81грн., з яких: 3000грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 5891,39грн.- заборгованість за нарахованими процентами; 87,62грн.-інфляційні збитки; 13,80грн.- нараховані 3% річних.
Крім цього, 16.09.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №103410829, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 2000грн.
За договором факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021р. що укладений між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТзОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов`язання за договором №103410829 від 16.09.2021р. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 14670грн., з яких 2000грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 12670грн.- заборгованість за нарахованими процентами.
У зв`язку з вищенаведеним, позивач ТзОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними договорами у загальному розмірі 36502,81грн., з яких: 6600грн. -заборгованість за тілом кредиту; 29641,39грн.- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 160грн.- заборгованість за комісіями; 87,62грн.- інфляційні збитки; 13,80грн.- нараховані 3% річних.
В порушення вищевказаних вимог, відповідач своєчасно не повернув кошти для погашення заборгованості, чим не виконав належним чином свої зобов`язання за даними договорами.
Внаслідок порушення умов договорів у відповідача виникла заборгованість.
Згідно ухвали від 31.07.2025 року про витребування доказів, АТ "КРЕДОБАНК" 24.12.2025 року надав до суду інформацію про платіжну картку, про докази зарахування на карту кредитних коштів та інформацію щодо номеру телефону.
Відповідач ОСОБА_1 , 19.05.2025р. надав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Вказує, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявлені вимоги щодо абсолютно різних договорів, кожен з яких має аналізуватися окремо, а не в сукупності, що свідчить про наявності підстав для відмови в задоволенні позову. Також, наголошує, що він не укладав договори позики, які долучено в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно відсутні докази погодження ним вказаних в цих документації процентних ставок та інших кабальних умов кредитування. Крім цього, відповідач вказує, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у такій сумі, яка вказана в додатках до договорів факторингу. Також, відповідач зазначає, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Окрім цього, він вважає безпідставною вимогу про стягнення з нього 13000грн. витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі..
Представник позивача- ОСОБА_2 , 20.05.2025р. надала до суду відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача повністю заперечив доводи відповідача, що викладені у відзиві, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на надані позивачем докази заявлених вимог.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду відзив, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 27.08.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №4317313, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 1600грн. строком на 30 днів. Згідно умов договору проценти за користуванням кредитом: 600грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, базова процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користуванням кредитом. Договором передбачено, що загальний строк пролонгації на стандартних (базових) умовах становить 60 днів.
За договором факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, що укладений між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов`язання за договором №4317313 від 27.08.2021р. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 12840грн., з яких 1600грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11080грн.- заборгованість за нарахованими процентами, 160 грн.-заборгованість за комісіями.
Окрім цього, 14.07.2021р. між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №75641925, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 500грн., строком на 30 днів. Згідно умов договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Окрім цього, 17.07.2021р. між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №75641925 до договору позики, відповідно до якої відповідач отримав 2500грн.
За договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021р. що укладений між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов`язання за договором №75641925 від 14.07.2021р. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 8992,81грн., з яких: 3000грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 5891,39грн.- заборгованість за нарахованими процентами; 87,62грн.-інфляційні збитки; 13,80грн.- нараховані 3% річних.
Крім цього, 16.09.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №103410829, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 2000грн. Згідно умов договору проценти за користуванням кредитом: 750грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, базова процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користуванням кредитом. Договором передбачено, що загальний строк пролонгації на стандартних (базових) умовах становить 60 днів.
За договором факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021р. що укладений між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТзОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов`язання за договором №103410829 від 16.09.2021р. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 14670грн., з яких 2000грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 12670грн.- заборгованість за нарахованими процентами.
У зв`язку з вищенаведеним, позивач ТзОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними договорами у загальному розмірі 36502,81грн., з яких: 6600грн. -заборгованість за тілом кредиту; 29641,39грн.- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 160грн.- заборгованість за комісіями; 87,62грн.- інфляційні збитки; 13,80грн.- нараховані 3% річних.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Розмір заборгованості за тілом кредитів суд визнає обґрунтованими.
Щодо процентів за користування кредитом №4317313 від 27.08.2021 року.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування ( з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Строк користування кредитом з 27.08.2021 року до 26.09.2021 року становить 30 днів, з пролонгацією до 60 днів.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами (кредитом) підлягають стягненню у розмірі 3000грн. (1600 грн. х 30 днів х 1,25%) + (1600 грн. х 30 днів х 5%).
Таким чином, загальна заборгованість за кредитним договором №4317313 від 27.08.2021 року становить 4760грн., з яких: 1600грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 3000грн.-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 160грн.-заборгованість за комісіями.
Щодо процентів за користування кредитом №75641925 від 14.07.2021року.
Як встановлено судом, строк позики за договором позики №75641925 від 14.07.2021року - 30 днів. У разі неповернення, повернення не в повному розмірі, несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (її частину) товариство має право нарахувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. (п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику
Доказів того, що первісний кредитор ініціював продовження строків договору позики та користування позикою матеріали справи не містять.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору позики від 14.07.2021 року №75641925 становить 5373грн (3000х1,99%х90).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №75641925 від 14.07.2021 року складає 8474,42грн., з яких: 3000грн.- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 5373грн.- заборгованість за нарахованими процентами; 87,62грн.-інфляційні збитки; 13,80грн.- нараховані 3% річних.
Щодо процентів за користування кредитом №103410829 від 16.09.2021 року.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування ( з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Строк користування кредитом з 16.09.2021 року до 16.10.2021 року становить 30 днів, з пролонгацією до 60 днів.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами (кредитом) підлягають стягненню у розмірі 3750грн. (2000 грн. х 30 днів х 1,25%) + (2000 грн. х 30 днів х 5%).
Таким чином, загальна заборгованість за кредитним договором №4317313 від 27.08.2021 року становить 5750грн., з яких: 2000грн.- заборгованість за основним зобов`язанням; 3750грн.- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
У зв`язку з вищенаведеним, заборгованість відповідача перед позивачем ТзОВ «Коллект Центр» за вищевказаними договорами становить у загальному розмірі 18984,42грн., з яких: 6600грн. -заборгованість за тілом кредиту; 12123грн.- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 160грн.- заборгованість за комісіями; 87,62грн.- інфляційні збитки; 13,80грн.- нараховані 3% річних.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, не погасив заборгованість в добровільному порядку, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 18984,42грн.
З огляду на зазначене, позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1259,64грн., що становить 52% від суми задоволених позовних вимог.
Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024р. та акт №2 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 року, згідно якого клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 13000грн.
Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи без участі сторін, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд-
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами №4317313 від 27.08.2021р., №75641925 від 14.07.2021р., № 103410829 від 16.09.2021р. у розмірі 18984,42грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 1259,64грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс
Судове рішення № 135033271, Сокальський районний суд Львівської області було прийнято 16.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 454/754/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: