Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2011 № 20/303
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - Глуховецький О.С. – представник, дов. № 691 від 02.09.2010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа ЛТД"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.11.2010
у справі № 20/303 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа ЛТД"
до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
про стягнення 22070,98 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 у справі № 20/303 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, рішення мотивовано тим, що у відповідача виникло зобов’язання по сплаті за отримані послуги на суму 14 446,00 грн., проте матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур на оплату послуг на суму 14 446,00 грн., тому строк оплати відповідачем отриманих послуг станом на момент розгляду справи в суді не настав, відтак вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14 446,00 грн., пені, 3% річних за прострочення виконання зобов’язання, збитків, задоволенню не підлягають, крім того, умовами договору, укладеного сторонами, не передбачено сплату неустойки, також матеріали справи не містять доказів того, що дохід позивача з проведення рекламної кампанії за договором № 11 від 27.06.2007 залежить саме від зміни курсу Національного банку України євро відносно гривні..
В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 у справі № 20/303 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник посилається на відсутність у п.2.4 договору № 11 від 27.06.2007, на який посилається суд, умови щодо необхідності виставлення рахунків-фактур, крім того, договір № 11 не містить умов щодо виставлення рахунків-фактур, тому за домовленістю сторін, рахунки-фактури надсилались відповідачу факсовими повідомленнями або вручались особисто представнику відповідача, чи надавались іншим, зручним для сторін способом.
Як стверджує скаржник, в рішенні, всупереч п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України, не надано належної оцінки доказам, зокрема, вимогам від 25.06.2010 щодо сплати заборгованості у розмірі 14 446,00 грн. по договору № 11 за виконані роботи в період з 01.07.2008 по 30.09.2008 в строк до 02.07.2010.
Скаржник посилається на відповідність його вимог нормам ст.ст. 526, 527, ч.2 ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 залишити без змін, вказує на те, що позивач, всупереч своєму твердженню, не проводив рекламної кампанії, оскільки відповідач відмовився від її проведення, про що повідомлялось особисто директорові позивача Степанченко Т.В.; відсутні законні підстави сплати коштів за послуги, рахунки за які, всупереч умовам договору, не виставлялись, а послуги не надавались; вимоги позивача щодо стягнення упущеної вигоди суперечать нормам законодавства, оскільки при укладенні договору ціна договору визначалась у гривнях, крім того, договором не передбачено стягнення штрафних санкцій у вигляді упущеної вигоди.
Позивачем надіслано до суду клопотання про перенесення судового засідання, у зв’язку із захворюванням представника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Розглянувши клопотання, враховуючи відсутність обов’язкової участі у судовому засіданні того самого представника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, можливість направлення іншого представника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем подано до суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 14 446,00 грн. основного боргу, за надані послуги згідно з договором № 11 від 27.06.2007, у редакції додаткової угоди № 1 від 17.08.2007, за період з 01.07.2008 по 30.09.2008; 1 711,43 грн. пені, 213,72 грн. 3% річних, 5 699,83 грн. збитків, судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.06.2007 між сторонами укладено договір № 11 на надання послуг по проведенню рекламної кампанії.
17.08.2007 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 11 від 27.06.07 на надання послуг по проведенню рекламної кампанії, згідно із якою окремі пункти договору № 11 вкладені в новій редакції.
Відповідно до п.1.1 договору № 11, в редакції додаткової угоди № 1, позивач, за договором виконавець, за дорученням ВАТ "Родовід Банк", за договором замовника, зобов’язався на період дії цього договору проводити з 01.07.2007 по 31.12.2008 рекламну кампанію замовника на 2-х рекламних площинах 2х18 м.кв. (2 х 3м х 6м) на спеціальній конструкції для розташування зовнішньої реклами (рекламному щиті типу "Прапорець") на перехресті кільцевої автодороги з вул. Крупської (Харківська область, смт Пісочин, сторона А та сторона Б), замовник зобов’язується виконувати свої договірні обов’язки.
Відповідно до п.2.5 договору № 11 замовник оплачує послуги виконавця згідно з рахунком-фактурою, за перший місяць рекламної кампанії – протягом п’ятнадцяти робочих днів, за наступні місяці протягом п’яти робочих днів, з дати виставлення виконавцем такого рахунку-фактури; не пізніше 05 числа календарного місяця, наступного за звітним, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт за попередній місяць.
Відповідно до п.1.3 Статуту відповідача, зареєстрованого 03.12.2009 за № 10711050026000325, останній є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Родовід Банк".
Позивачем до матеріалів справи надано копії рахунків-фактур на сплату за надання послуг за договором № 11 та за додатковою угодою № 1- за 2007р. №№ 14, 21/1, 21/2, 32, 35, 40 та за 2008р. №№ 07, 28/1, 28/2, 31, 36.
Сторонами складено акти до договору № 11 та згідно з додатковою угодою № 1 здачі-прийому робіт по проведенню рекламної кампанії від: 31.07.2007, 31.08.2007, 30.09.2007, 31.10.2007, 30.11.2007, 31.12.2007, 31.01.2008, 29.02.2008, 31.03.2008, 30.04.2008, 31.05.2008, 30.06.2008.
Вказані роботи по проведенню рекламної кампанії відповідачем оплачені, про що свідчать надані копії витягів з особового рахунку позивача.
Акти за додатковою угодою № 1 до договору № 11 здачі-прийому робіт по проведенню рекламної кампанії: від 31.07.2008 за період з 01.07.2008 по 31.07.2008 на суму 5 022,00 грн.; від 31.08.2008 за період з 01.08.2008 по 31.08.2008 на суму 5 022,00 грн.; від 30.09.2008 за період з 01.09.2008 по 30.09.2008 на суму 4 422,00 грн. підписані лише представником виконавця, а представником замовника не підписані.
25.06.2010 позивачем надіслано відповідачу вимогу щодо підписання актів здачі-прийому робіт, проведених за період з 01.07.2008 по 30.09.2008, у якій позивач просив підписати акти здачі-прийому робіт, які повторно надсилаються відповідачу, та один примірник актів повернути позивачу, а в разі відмови від підписання актів, повідомити про наявні заперечення чи зауваження.
Надсилання позивачем відповідачу вказаних вимоги та актів підтверджується описами вкладень у листи з оголошеною цінністю та фіскальними чеками №№ 3969, 3972.
Згадані акти відповідачем не підписані та один примірник їх не повернуто позивачу.
Докази надсилання відповідачем позивачу заперечень або зауважень, обгрунтовуючих підстави відмови від підписання згаданих актів, відсутні.
Твердження відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що позивач не проводив рекламну кампанію, оскільки відповідач відмовився від її проведення, про що особисто повідомлялось директорові позивача, є такими, що не підтверджені доказами.
Згідно з п.3.2.1 договору № 11 замовник має право відмовитися від проведення узгодженої рекламної кампанії без штрафних санкцій з боку виконавця, повідомивши про це виконавця за 20 календарних днів до припинення рекламної кампанії.
Докази того, що відповідач повідомив позивача про відмову від проведення рекламної кампанії, відсутні та позивач заперечує одержання такого повідомлення від відповідача.
Також твердження відповідача у зазначеному відзиві про те, що оскільки депозитні продукти були змінені, то розміщення їх реклами позбавлено змісту та те, що фотографії рекламних банерів не можуть бути доказами проведення рекламної кампанії, немає підстав прийняти до уваги, тому що відсутні докази повідомлення позивача відповідачем про зміну депозитних продуктів та умовами договору № 11, додаткової угоди № 1 не закріплено силу доказів проведення позивачем рекламної кампанії за якимись конкретними документами чи матеріалами.
Крім фотографій, на підтвердження проведення рекламної кампанії, позивачем надані копії документів: договору № 18 на проведення рекламних кампаній від 31.05.2007 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча кампанія "Борис і Ко" з додатками №№ 1, 2, дозволу № 85, Внесення змін до дозволу № 85, договорів № 85 від 10.05.2007 та № 85-1 з КП "Архітектурне бюро Харківського району".
Із врахуванням усіх обставин справи, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача виникло зобов’язання по оплаті отриманих послуг на загальну суму 14 446,00 грн.
У матеріалах справи відсутні докази надсилання або вручення позивачем відповідачу рахунків-фактур на сплату 14 446,00 грн.
Із вказаним у позовній заяві обгрунтуванням строку настання обов’язку сплати відповідачем боргу пред’явленням претензії позивача за № 41 від 25.12.2008, немає підстав погодитись, оскільки у вказаній претензії пред’явлено вимогу про сплату заборгованості в сумі 38 567,00 грн., що виникла станом на 31.12.2008 відповідно до договорів № 09 від 01.06.2007, № 11 від 27.06.2007, додаткових угод до них №№ 01, тобто без вказування спірної суми 14 446,00 грн., крім того, у зазначеній претензії немає посилання на виставлення відповідачу рахунків-фактур, як передбачено договором.
25.06.2010 позивачем надіслано відповідачу вимогу щодо сплати заборгованості у розмірі 14 446,00 грн. по договору № 11 за виконані роботи у період з 01.07.2008 по 30.09.2008, у якій позивач вимагав сплатити заборгованість у розмірі 14 446,00 грн. в строк до 01.07.2010.
Про надсилання вказаної вимоги відповідачу свідчать копії описів вкладень у лист з оголошеною цінністю, фіскальних чеків №№ 3965, 3970 від 25.06.2010.
У зазначеній вимозі від 25.06.2010 позивачем наведено перелік рахунків-фактур, виставлених ним відповідачу на сплату робіт, виконаних згідно з договором № 11 та додатковою угодою № 1, у тому числі вказані рахунки-фактури №№ 28/2 від 24.06.08 на суму 10 364,00 грн. (із них 5 022,00 грн. по договору № 11), № 31 від 25.07.08 на суму 9 764,00 грн. (із них 5 022,00 грн. по договору № 11), № 36 від 20.08.08 на суму 8 844,00 грн. (із них 4 422,00 грн. по договору № 11).
Відповідач не подав заперечень ані щодо одержання зазначених рахунків-фактур ані щодо їх змісту.
Оскільки позивачем не підтверджено строк виставлення відповідачу рахунків-фактур на сплату виконаних робіт по проведенні рекламної кампанії протягом періоду з 01.07.2008 по 30.09.2008, апеляційна інстанція вважає правомірним застосування норми ч.2 ст. 530 ЦК України щодо строку виконання відповідачем зобов’язання оплатити надані позивачем послуги згідно з договором № 11 та додатковою угодою № 1, у зв’язку з пред’явленням вимоги позивача 25.06.2010.
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.
Отже, позовні вимоги у частині стягнення 14 446,00 грн. основного боргу є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи.
В п.3.1.1 договору № 11 сторони погодили умову про те, що обов’язком замовника є своєчасно та згідно з умовами цього договору оплачувати послуги виконавця.
Договором № 11 не погоджено умову про порядок надання відповідачу рахунків-фактур. Позивач стверджує, а відповідач не заперечує надання йому рахунків-фактур на сплату 14 446,00 грн.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Докази сплати відповідачем позивачу суми боргу 14 446,00 грн. відсутні.
Згідно з ч.2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Однак, як вже зазначалось, відповідач не посилався на неодержання рахунків-фактур позивача, як перешкоду здійснити оплату наданих послуг з проведення рекламної кампанії.
Із врахуванням викладеного, апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що строк оплати відповідачем отриманих послуг на суму 14 446,00 грн., станом на момент розгляду справи в суді, не настав, як із таким, що не грунтується на матеріалах справи.
Згідно із розрахунком позивача, наведеному у позовній заяві, ним нараховано пеню у розмірі 1 711,43 грн. та 3% річних у розмірі 213,72 грн. за прострочення платежів протягом періоду з 01.09.08 по 27.02.09.
Однак, оскільки позивач не підтвердив конкретного строку виставлення відповідачу рахунків-фактур, враховуючи вищезазначені обставини справи, строк прострочення відповідачем зобов’язання з оплати наданих послуг почався з 03.07.2010, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені та річних за період до 03.07.2010.
Позивачем пред’явлені вимоги про стягнення збитків у розмірі 5 699,83 грн., згідно з п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 224 ГК України, які є неодержаним доходом (упущеною вигодою), пов’язаним зі зміною ринкових цін на вказані послуги через зміну курсу НБУ євро до гривні.
Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Однак, умовами договору № 11 та додаткової угоди № 1 передбачено ціну рекламної кампанії та проведення розрахунків у гривнях, умови про залежність розрахунків від зміни курсу НБУ євро до гривні, відсутні.
Таким чином, позивачем не доведено матеріалами справи залежності між виконанням відповідачем договору № 11, додаткової угоди № 1 та неодержанням доходу, пов’язаного зі зміною ринкових цін на вказані послуги через зміну курсу НБУ євро до гривні.
Крім того, позивачем збитки нараховані станом на 23.06.2010, а прострочення платежу мало місце з 03.07.2010.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 у справі № 20/303 змінити, виклавши п. 1 резолютивної частини в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа ЛТД" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код ЄДРПОУ 34859465) 14 446,00 грн. основного боргу, 144,46 грн. державного мита, 154,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити."
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа ЛТД" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код ЄДРПОУ 34859465) 72,23 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
5. Справу № 20/303 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
13.01.11 (відправлено)
Судове рішення № 13502424, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/303. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: