Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 559/359/26
Провадження № 1-кп/559/135/2026
УХВАЛА
"19" березня 2026 р. м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Остки Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, депутата Дубенської районної ради восьмого скликання (заступника голови ради), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту у судовому засіданні.
Обвинувачений, його захисник та представник потерпілого підтримали думку прокурора щодо можливості призначення судового розгляду.
Заслухавши прокурора та думку інших учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Дубенському міськрайонному суду Рівненської області, підстав для його закриття чи зупинення немає.
Суд вважає, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.
Клопотань про повернення обвинувального акту або закриття кримінального провадження сторонами не заявлялися.
Розгляд даного кримінального провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
За таких обставин суд вважає за необхідне доручити складання досудової доповіді у зазначеному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого представнику персоналу органу пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Крім того, стороною захисту подано клопотання про скасування арешту з мобільного телефону «Айфон», належного ОСОБА_6 , та з грошових коштів заробітної плати, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_6 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ: 14360570, МФО:305299) НОМЕР_1 , і з цільових виплат за кешбек-програмою «Зроблено в Україні», що надходять на рахунок НОМЕР_2 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Клопотання обґрунтовано тим, що грошових коштів, які знаходяться на інших рахунках, на які також накладено арешт, достатньо для забезпечення цивільного позову та процесуальних витрат. Крім того, заробітна плата і цільові виплати є єдиним джерелом існування обвинуваченого та утримання його дітей. Подальший арешт мобільного телефону сторона захисту також вважає недоцільним, оскільки він не відповідає критеріям речового доказу.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, наполягала, що вилучений в обвинуваченого мобільний телефон має значення як речового доказу у кримінальному провадженні, він ще не досліджений в судовому засіданні. З приводу скасування арешту з банківських рахунків обвинуваченого прокурор також заперечувала, вважала, що арешт на такі рахунки накладено обґрунтовано з метою забезпечення відшкодування завданої матеріальної шкоди (цивільного позову), необхідність в арешті не відпала.
Представник потерпілого поклався на розсуд суду.
Вислухавши сторони, дослідивши надані документи, суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна..
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.12.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місце проживання обвинуваченого з метою відшукання, у тому числі, мобільного телефону ОСОБА_6 , на якому може зберігатися інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого від 17.12.2025 вилучений телефон визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді від 22.12.2025 на вказаний телефон накладено арешт як на речовий доказ у провадженні.
Таким чином, враховуючи, що дозвіл на вилучення мобільного телефону було надано ще ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, в подальшому на нього накладено арешт, прокурор наполягає, що телефон має значення речового доказу у кримінальному провадженні, він суду ще не представлений та судом не досліджений, йому не надано оцінку за критеріями належності та допустимості, а на даній стадії кримінального провадження суд позбавлений можливості досліджувати речові докази по суті обвинувачення, суд вважає, що арешт накладено обґрунтовано, а в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
Також судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.12.2025 накладено арешт на кошти ОСОБА_6 на всіх рахунках, які відкриті у АТ АБ «Укргазбанк», АТ КБ «Приватбанк», з метою відшкодування завданої шкоди. І хоча цивільний позов на той час подано не було, на даний час у цьому кримінальному провадженні представником Філії «Поліський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 майнової шкоди, завданої кримінально протиправними діями, у розмірі 2 713 655,27 грн.
Тому наявні достатні підстави вважати й, що у випадку визнання судом ОСОБА_6 винуватим у інкримінованих йому діях на нього буде покладено обов`язок відшкодування шкоди, завданої внаслідок зазначеного вище злочину, зокрема, за рахунок його майна.
Зважаючи на викладене вище, вид майна, зокрема, цільових виплат за кешбек-програмою «Зроблено в Україні», що надходять на рахунок НОМЕР_2 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», про скасування арешту якого порушується в клопотанні, у зв`язку із обставинами кримінального провадження, суд уважає наявними ризики відчуження, приховування, перетворення цього майна, що за умови їх реалізації перешкодить кримінальному провадженню.
Суд ураховує наслідки арешту майна для власника майна й водночас те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав. Разом з тим, із огляду на те, що такий захід є тимчасовим, наведені вище обмеження є розумними і співмірними, зважаючи на завдання кримінального провадження. А, отже, в цьому конкретному кримінальному провадженні потреби провадження виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_6 з метою виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, аналізуючи доводи захисника, в питанні способу накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, суд ураховує наступне.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 10 Конвенції про захист заробітної плати визначає, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Норми трудового законодавства, зокрема, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст.97 КЗпП України свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №905/857/19).
Накладення арешту на заробітну плату, пенсію унеможливлює своєчасне здійснення цих виплат, що призводить до порушення прав особи.
Згідно з даними довідок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_6 у цій банківській установі відкрито рахунок НОМЕР_1 , на який здійснюється виплата заробітної плати.
Тому, оскільки ОСОБА_6 має рахунок, на який надходять виплати у вигляді заробітної плати, то накладення арешту на ці виплати може негативно вплинути на можливість забезпечення життєдіяльності обвинуваченого та його родини (неповнолітніх дітей), що має особистий, індивідуальний характер. Протилежний підхід буде надмірним втручанням у права та свободи обвинуваченого.
Таким чином, арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_6 для отримання заробітної плати, слід застосовувати із зазначенням, що такий арешт не розповсюджується на надходження у вигляді заробітної плати та пенсії.
Посилання прокурора в судовому засіданні на те, що в ОСОБА_6 достатньо готівкових коштів для утримання себе та своєї родини, суд вважає лише припущенням прокурора.
Отже, за результатами аналізу обставин цього кримінального провадження суд вважає, що клопотання сторони захисту слід задовольнити частково та частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.12.2025, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ: 14360570, МФО:305299) НОМЕР_1 , залишивши арешт на вищевказані грошові кошти із позбавленням права володіння, користування вказаним майном і розпорядження ним, за винятком здійснення з цього рахунку обов`язкових платежів до бюджету, виплат і отримання заробітної плати та пенсії.
Як вже вказано вище, доказів того, що арешт в іншій частині було накладено необґрунтовано, враховуючи обставини кримінального провадження та досліджені судом письмові матеріали, суду не надано.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що повноваження суду при розгляді клопотання про скасування арешту майна чітко зазначені у ч.1 ст.174 КПК України, звідки вбачається, що арешт може бути скасовано, якщо заявник доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 27, 98, 131, 170, 174, 177, 181, 182, 194, 196, 291, 331, 369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 31.03.2026 року на 14:00 год.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово суддею за участю прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та захисника.
Клопотання сторони захисту про скасування арешту задовольнити частково.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.12.2025, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ: 14360570, МФО:305299) НОМЕР_1 , залишивши арешт на вищевказані грошові кошти із позбавленням права володіння, користування вказаним майном і розпорядження ним, за винятком здійснення з цього рахунку обов`язкових платежів до бюджету, виплат і отримання заробітної плати та пенсії.
У задоволенні решти вимог клопотання сторони захисту відмовити.
Доручити Рівненському районному відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку необхідно надати суду у строк до 31.03.2026 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2026.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135022765, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 19.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/359/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: