Рішення № 13501843, 14.01.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11.01.2011р. справа № 6/161/10(№5/4)

за позовом: Публічного акціонерного товариства компанії „Райз”,

вул. Заболотного,152, м. Київ, 03680

до відповідача: Сільськогосподарського кооперативу „Феськівський”,

с. Феськівка, Менський район, Чернігівська область, 15671

про стягнення 24012,03 грн.

Суддя Ж.В.Блохіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: М.І.Шпічка, представник за довіреністю №1449-10ЮР від 06.07.2010р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - публічним акціонерним товариством компанією „Райз” подано позов до сільськогосподарського кооперативу „Феськівський” про стягнення 12 127,39 грн. боргу, 28% річних у розмірі 3395,64 грн. та збитків у сумі 8489,10 грн., нарахованих згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту від 03.06.2008р. за №41/0128 (далі Договір).

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 28.12.2010р. за №01807370, але повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів по справі не подав.

Враховуючи зазначене, а також положення ст.87 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомлений про час та місце слухання справи.

Незявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали господарського суду від 19.07.2010р. Чернігівською філією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судово-економічну експертизу у господарській справі №5/4, про що 17.11.2010р. судовим експертом складено висновок №1522-ц, який направлено на адреси суду та сторін у справі.

Як вбачається з вказаного висновку, станом на 12.11.2010 року СК „Феськівський” додаткові документи, що стосуються взаємовідносин між ПАТ „Компанія „Райз” та СК „Феськівський” на дослідження не надав, у зв`язку з чим експертизу проведено за наявними у матеріалах судової справи та додатково наданими позивачем документами.

За висновком експерта, розрахунок розміру відсотків та періодів для проведення розрахунку відсотків за користування товарним кредитом СК «Феськівський»позивачем здійснено відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту від 03.06.2008р. №41/0128, що документально підтверджується.

Загальна вартість неоплаченої частини товарно-матеріальних цінностей за спірним договором зросла на суму курсової різниці у розмірі 12127,39грн.

Документально підтвердити чи спростувати нарахування річних та збитків, а також періодів для проведення розрахунків судовому експерту не видалося за можливе.

На виконання ухвали суду від 23.12.2010р. про поновлення провадження у справі, позивачем подано додаткові поясненнях в обґрунтування збитків, уточнений розрахунок 28% річних за користування чужими коштами та розрахунок збитків.

У вказаних вище документах, позивач обґрунтовує нарахування 28% річних на суму 3395,64 грн. та 8489,10 грн. збитків, посилаючись на частину 1 ст. 627, частину 2 ст. 224 Цивільного кодексу України та частину 5 ст.225 Господарського кодексу України (яка на його думку є спеціальною нормою стосовно загальних положень ст. 623 ЦК України та ст. 232 ГК України), а також п.7.4 Договору, яким визначено, що Покупець (відповідач) відшкодовує збитки, завдані Постачальнику (позивачу) невиконанням або неналежним виконанням грошових зобовязань. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника (позивача) в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобовязання Покупцем (відповідачем): 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, оцінивши висновок судово-економічної експертизи № 1522-ц у даній справі, господарський суд

встановив:

03.06.2008р. між ПАТ компанія „Райз” (далі позивач, постачальник) та СК «Феськівський»(далі відповідач, покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №41/0128.

Частиною першою ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.п. 1.1; 1.2; 2.1; 2.3; 2.4; 2.6; 2.7; 2.9 та 2.11 Договору, в терміни, визначені договором, Постачальник зобовязався передати у власність Покупця продукцію виробничо технічного призначення (надалі Товар), а Покупець зобовязався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невідємну частину договору.

Вартість (ціна) Товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) Товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобовязання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні.

Сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобовязань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до Договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Крім того, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості Товару Покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

Покупець проводить оплату вартості (ціни) Товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п.2.2. Договору, на банківський рахунок Постачальника.

Термін оплати вартості (ціни) частини Товару, яка оплачується Покупцем авансом, вказаний в додатку № 1 до договору.

Товар, отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, вважається товарним кредитом.

За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника проценти.

Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п.2.72.12 Договору та в додатку № 1а.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу.

Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання передачі) послуг товарного кредитування.

Проценти, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом, встановлюються в розмірі 12,4 відсотків річних від вартості товару, отриманого покупцем на умовах товарного кредиту (якщо інший розмір процентів не встановлений в додатку № 1а до Договору).

В плату за користування товарним кредитом включається також позитивна різниця між гривневою вартістю Товару на день фактичного проведення Покупцем оплати і гривневою вартістю Товару на день його отримання

Додатками до Договору №1 та №1а від 03.06.2008р., №1а від 17.06.2008р. визначено частину товару, яка 04.06.2008р. оплачується авансом та частину товару, яка оплачується на умовах відстрочення платежу.

На умовах авансової оплати 04.06.2008р., відповідачем 05.06.2008р. отримано засоби захисту рослин «Рекс Дуо»та «Імпакт»на суму 21513 грн. або 4 260 доларів США.

На умовах відстрочення платежу Покупцем отримано засоби захисту рослин „Ридоміл Голд”, «Тату», „Інфініто” та мінеральні добрива Кристалон коричневий.

Згідно додатків до Договору №1а від 03.06.2008р. та №1а від 17.06.2008р., датою оплати відстрочення платежу є 01.11.2008р..

Вартість товару, оплату якого відстрочено, за додатком від 03.06.2008р. складає 81088,38 грн. або 16057,10 доларів США, а згідно додатку від 17.06.2008р. - 7744,47грн. або 1533,56 дол. США.

Сума процентів за користування товарним кредитом: за додатком від 03.06.2008р. при річній ставці 12,5% за 121 день складає 638,90 доларів США, в свою чергу за додатком від 17.06.2008р., при річній ставці 12,4% за 150 днів - 74,36 доларів США.

Відповідно до п.3.5 Договору, відповідач зобовязався провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п.2.2. Договору в наступні терміни:

- частина вартості (ціни) товару, яка оплачується авансом в термін, визначений в додатку №1 Договору, а саме 04.06.2008р.;

- відстрочені платежі по товарному кредитуванню та проценти за користування товарним кредитом, згідно додатків № 1а від 03.06.2008р. та від 17.06.2008р. до Договору - 01.11.2008р.

Також, сторонами підписано протокол №1 від 06.06.2008р., яким узгоджено відстрочку оплати авансової частини договору на суму 21512 грн. до 10.08.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав Товар за видатковими накладними: №ВН-10041-00576 від 05.06.2008р. на суму 21513,19 грн.; №ВН-10041-00634 від 17.06.2008р. на суму 28911,60 грн.; №ВН-10041-00651 від 23.06.2008р. на суму 24652,80 грн.; №ВН-10041-00652 від 23.06.2008р. на суму 4824грн.; №ВН-10041-00653 від 23.06.2008р. на суму 2545,19грн. та №ВН-10041-00654 від 23.06.2008р. на суму 25326грн., а також довіреностями серії: НБЙ №758914 від 23.06.2008р.; НБЙ №758906 від 17.06.2008р. та НБЛ №183296 від 02.06.2008р., виданими на імя ОСОБА_1 (копії додано до матеріалів справи).

Як вбачається з поданих до суду копій банківських виписок про рух коштів по рахунку позивача, оплата товару відповідачем здійснювалася частково та з порушенням строків погашення, а саме ним оплачено: 04.06.2008р. на суму 4900грн.; 01.08.2008р. на суму 16900грн.; 14.08.2008р. на суму 400грн.; 28.08.2008р. на суму 22303,14грн.; 27.11.2008р. на суму 19869,64грн.; 03.11.2008р. на суму 34000грн.; 04.11.2008р. на суму 10000грн. та 16.12.2008р. на суму 4471,32грн., всього на суму 112244,10грн.

Згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), позивачем нараховано відсотки по товарному кредиту на суму 10091,38грн., а саме: від 03.11.2008р. №ВН-10041-01042 на суму 4335,40грн.; №ВН-10041-01043 на суму 135,92грн. та №ВН-10041-01060 на суму 3768,61грн.; від 04.11.2008р. №ВН-10041-01062 на суму 1280,78грн. та від 30.12.2008р. №ВН-10041-01141 на суму 570,67грн.

Також, згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2008р. №ВН-10041-01129 нараховано курсову різницю на суму 1521,11грн.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого Наказом Мінфіну України від 10.08.2000 за №193, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Умовами договору встановлено, що протягом строку дії договору сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем, визначається шляхом множення грошового еквіваленту ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при перерахуванні грошових коштів позивачу не враховано офіційний курс гривні до долара США на день фактичної оплати неоплаченої частини вартості товару.

Таким чином, загальна вартість неоплаченої частини товарно-матеріальних цінностей за спірним договором зросла на суму курсової різниці у розмірі 12127,39грн.

Згідно частини першої ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону або умов договору, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 536 та 694 Цивільного кодексу України передбачено продаж товару в кредит та встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачено обовязок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передачі товару продавцем.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобовязання, в свою чергу відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання щодо оплати курсової різниці.

Частина друга ст.625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 7.5 Договору, у випадку прострочення виконання грошових зобовязань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, відповідач взяв на себе відповідальність сплачувати на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми.

На підставі зазначеного, за період з 03.11.2008р. по 30.12.2008р. за неправомірне користування чужими грошовими коштами до оплати відповідачу нараховано відсотки в розмірі 3395,64грн.

Також, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобовязання, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28% річних у сумі 3395,64грн. річних за період з 03.11.2008р. по 30.12.2008р..

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 5 ст.225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Постановою Вищого господарського суду України за №16/15-09 від 21.07.2009р. визначено, що відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткової ставки залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Посилаючись на наведене вище та відповідно до п.7.4. Договору, за неналежне виконання грошового зобовязання позивач просить стягнути з відповідача на його користь збитки за 7 (сім) місяців, всього в сумі 8489,10грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення 28% річних в сумі 3395,64грн. та збитків в сумі 8489,10грн. матеріалами справи доведена, а тому ці вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 240,12грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 623, 625, 627, 694,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225, 232 Господарського кодексу України ст.ст. 22, 31, 33, 34, 42, 43, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського кооперативу «Феськівський» (Чернігівська обл., Менський р-н, с. Феськівка, ідентифікаційний код 03797507, банківські реквізити відсутні) на користь публічного акціонерного товариства „Компанія “Райз” (м. Київ, вул. Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201, р/р №26003070016675 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) 12127,29 грн. основного боргу, 3395,64 грн. річних, 8489,10 грн. збитків, 240,12 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Ж.В.Блохіна

14.01.11