Ухвала суду № 135017566, 20.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" березня 2026 р. справа № 300/1561/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження звіт Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу від 20.02.2024 №452/зк, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у цій справі №300/1561/24, яке набрало законної сили 19.06.2025, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 20.02.2024 № 452/зк «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді начальника відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці з 21.02.2024. Стягнуто з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.02.2024 по 19.05.2025 в сумі 241370,28 грн (двісті сорок одну тисячу триста сімдесят гривень двадцять вісім копійок) з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді начальника відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці та в частині стягнення з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 15644,37 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні тридцять сім копійок) з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства, допущено до негайного виконання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

20.05.2025 та 06.10.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано чотири виконавчі листи №300/1561/24 у цій справі (а.с.112-115).

Зокрема, 06.10.2025 судом видано виконавчий лист про стягнення з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.02.2024 по 19.05.2025 в сумі 241 370,28 грн (двісті сорок одну тисячу триста сімдесят гривень двадцять вісім копійок) з проведенням (утриманням) необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.109, 114).

09.10.2025 заявниця звернулася до Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську із заявою від 08.10.2025, до якої було долучено означений виконавчий лист №300/1561/24, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 06.10.2025 (а.с.107).

Ухвалою суду від 24.11.2025 зобов`язано Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025.

17.12.2025 на адресу суду від пенсійного органу надійшов звіт про виконання рішення суду від 19.05.2025 у справі №300/1720/24. Зазначено, що станом на дату подання звіту рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №300/1561/24 виконано частково у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень. 29.05.2025 ОСОБА_1 було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 15644,37 грн з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів, нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 22 % - 3441,76 грн, а також у повному обсязі сплачено судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. У період з 21.02.2024 по 19.05.2025 залишок коштів, необхідних для повної сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до рішення від 19.05.2025, становив 225725,91 грн, а сума ЄСВ у розмірі 22 % - 49659,70 грн. 23.05.2025 Міжрегіональне управління листом №ПЗ/1/511-ЦА-25 зверталося до Державної служби України з питань праці щодо необхідності виділення коштів для сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у сумі 241370,28 грн, для нарахування 22 % ЄСВ у сумі 53101,46 грн, а також сплати судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. Станом на дату подання звіту потреба в додатковому фінансуванні Міжрегіонального управління за КЕКВ 2800 становить 583691,76 грн (у тому числі з урахуванням сум за іншими рішеннями судів), оскільки кошторисом на 2025 рік за КЕКВ 2800 затверджено 284 600 грн. Проведення платежів здійснюється виключно за платіжними дорученнями лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України. Міжрегіональне управління неодноразово зверталося до Державної служби України з питань праці листами від 23.05.2025 №ПЗ/1/511-ЦА-25, від 10.07.2025 №ПЗ/1/675-ЦА-25, від 13.08.2025 №ПЗ/1/783-ЦА-25, від 16.12.2025 №ПЗ/2/1165-ЦА-25 щодо виділення додаткових коштів за КЕКВ 2800 з метою забезпечення виконання судових рішень, у тому числі рішення від 19.05.2025. Також зазначено, що проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Усі виплати здійснюються виключно в межах бюджетних призначень, а їх недостатність унеможливлює виконання рішення суду станом на сьогодні. Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень. Міжрегіональне управління не наділене повноваженнями щодо збільшення або перерозподілу бюджетних призначень. У зв`язку з цим Міжрегіональним управлінням вжито всіх можливих та передбачених законодавством заходів для виконання рішення суду від 19.05.2025 (а.с.121).

21.12.2025 заявник надала суду заперечення на звіт, в якому зазначає, що боржником не надано жодної відповіді Державної служби України з питань праці на вищевказані листи та не вжито заходів щодо отримання необхідної інформації про неможливість внесення змін до кошторису з метою виконання рішення суду від 19.05.2025 року та інших рішень суду. Вказані листи були надіслані тільки у травні, липні та серпні 2025 року, а останній для подання звіту суду лише 16.12.2025 року. Вважає, що боржником фактично не вжито всіх можливих та передбачених законодавством заходів для виконання рішення суду від 19.05.2025 (а.с.143).

Розглянувши вказаний звіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом частин 1, 2, 3, 5 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, а також, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу, в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині 5 статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), суд встановлює факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надало суду листи від 23.05.2025 №ПЗ/1/511-ЦА-25, від 10.07.2025 №ПЗ/1/675-ЦА-25, від 13.08.2025 №ПЗ/1/783-ЦА-25, від 16.12.2025 №ПЗ/2/1165-ЦА-25, адресовані Державній службі України з питань праці, про потребу в додаткових коштах за КЕКВ 2800, зокрема для виплати ОСОБА_1 коштів у сумі 275 385,61 грн (а.с.124-126, 136 зворот).

Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листами від 15.08.2025 №ПЗ/1/5507-25, від 18.08.2025 №ДЗ-3232/ПЗ/1-25 повідомило Управління Державної казначейської служби у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про те, що станом на 15.07.2025 кошти за КЕКВ 2800 відсутні, що не забезпечує виконання рішень суду (а.с.127-128).

Також, згідно з випискою із рахунка Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, станом на 04.12.2025 вихідний залишок за бюджетною програмою КЕКВ становить 0,00 грн (а.с. 135).

Суд зазначає, що згідно із Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закони України "Про Державний бюджет України" на кожний рік та Бюджетний кодекс України.

Відповідно до підпункту 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У звіті Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначило, що причина невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у цій справі в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу пов`язана із відсутністю кошторисних призначень. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Усі виплати здійснюються виключно в межах бюджетних призначень, а їх недостатність унеможливлює виконання рішення суду станом на сьогодні.

Суд, загалом погоджується з твердженням відповідача про фактичну неможливість здійснення виплати на користь позивача коштів без отримання додаткових асигнувань з Державного бюджету України, однак зауважує, що сама по собі відсутність таких асигнувань не може бути підставою для висновку про відсутність у боржника обов`язку з проведення відповідних виплат та, як наслідок, констатації факту виконання ним судового рішення без здійснення виплати заборгованості.

Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у цій справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних їй коштів.

З огляду на те, що звіт Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 подано без додержання вимог пунктів 5, 6 частини 2 статті 382-2 КАС України, слід відмовити у прийнятті такого звіту.

Водночас суд зауважує, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, яка свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

За наслідками розгляду поданого Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці звіту в цій справі суд не встановив ознаки вини та умислу у діях відповідача.

Підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення від 19.05.2025 у справі №300/1561/24 та необхідність у встановленні нового строку для подання звіту про виконання судового рішення - протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 248, 250, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У прийнятті звіту Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №300/1561/24, - відмовити.

2. Встановити Південно-Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №300/1561/24.

3. Зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у строк протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №300/1561/24.

4. Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

5. Заявнику та відповідачу копію ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.