Рішення № 13501603, 17.01.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р. Справа № 5/104. За позовом Чернівецької обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, м. Чернівці до 1. Сторожинецької районної державної адміністрації, м. Сторожинець

2. Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сторожинець

про захист прав землекористувача

Суддя Дутка В.В.

представники:

від позивача Рудяга Г.В., голова організації

від відповідача 1 не зявився

від відповідача 2 - не зявився

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька обласна організація українського товариства мисливців та рибалок звернулась до Сторожинецької районної державної адміністрації та приватного підприємця ОСОБА_1 про захист прав землекористувача, а саме: визнати незаконним та скасувати розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 06.02.2009р. №92; визнати недійсним договір оренди землі від 02 лютого 2009р., укладений між відповідачами.

Позов обґрунтований перевищенням повноважень Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області при прийнятті оспорюваного розпорядження внаслідок чого без припинення права позивача на користування спірною земельною ділянкою її передано в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідачі відзивів на позов не подали.

До початку засідання 17.01.2011р. Сторожинецька районна державна адміністрація подала клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою представника райдержадміністрації, підтвердження про тимчасову непрацездатність позивач надасть в наступне судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про відкладення судового засідання, просив задовольнити позов.

Представники відповідачів в засідання не зявилися, що не перешкоджає розгляду спору по суті за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою його представника не підлягає задоволенню за необґрунтованістю. Відповідач не подав суду доказів неможливості представлення його інтересів іншими особами, згідно положень ст.28 ГПК України.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Строк вирішення даного спору спливає 17.01.2011р. Проте, сторони виняткових випадків для продовження розгляду спору суду не навели та відповідних клопотань не подали.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.03.2010р. у справі №6/128, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р., задоволено позов Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок до Сторожинецької районної державної адміністрації, визнано за позивачем право постійного користування земельними ділянками, розташованими в адміністративних межах Ново-Бросківської та Комарівської сільських рад Сторожинецького району, згідно державного акта на право користування землею від 1983 року серія “Б”№ 038720; визнано незаконним та скасовані пункти 2, 3, 4 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27.03.2007 № 238 “Про припинення права користування земельною ділянкою водного фонду в адмінмежах Слобода-Комарівської сільської ради Сторожинецької районної організації УТМР, м. Сторожинець, вул. Нікітіна, 2”.

Відповідно до част. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом у справі №6/128 встановлено, що Чернівецька обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок (далі ЧООУТМР) є правонаступником Чернівецької обласної ради УТМР, якій виданий Державний акт серії “Б” №038720 за 1983 рік та являється постійним користувачем земельних ділянок площею 7,5 га, розташованих в адміністративних межах Ново-Бросківської та Комарівської сільських рад Сторожинецького району.

Згідно зі ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (що кореспондується зі ст.58 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до п.2 ст.79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з ч.4 ст.59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

06.02.2009р. Сторожинецька районна державна адміністрація Чернівецької області, розглянувши заяву жителя м.Сторожинець ОСОБА_1, прийняла оскаржуване розпорядження №92, яким вирішено:

затвердити проект відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб;

передати в оренду ОСОБА_1 терміном на сорок девять років, земельну ділянку для рибогосподарських потреб площею 12,7764 га, що розташована в адміністративних межах Слобода-Комарівської сільської ради;

зобовязати ОСОБА_1 укласти та зареєструвати договір оренди змеленої ділянки до 30.01.2009р. із Сторожинецькою районною державною адміністрацією.

На підставі вказаного вище розпорядження від 06.02.2009р., між Сторожинецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та гр.ОСОБА_1 (орендарем) укладений договір оренди землі датований 02.02.2009р., який зареєстрований 13.03.2009р. Предметом договору є земельна ділянка 12,7764 га., з яких водне дзеркало 8,5957 га, гідротехнічні споруди -0,1012 га, пасовище 4,0795 га. Сторони підписали акт прийому передачі земельної ділянки в оренду.

06.02.2009р. складений та підписаний акт встановлення і погодження меж земельної ділянки та передачі і прийом її в натурі (на місцевості).

Таким чином, Сторожинецька районна державна адміністрація передала гр.ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 12,7764 га, в тому числі 7,5 га земельної ділянки, що належить позивачеві на праві постійного користування, чим позбавила позивача права постійного землекористування.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до пункту 1 та 5 "Порядку користування землями водного фонду", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.05.1996 p. № 502 порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

Згідно статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Поза межами підстав, визначених у названій статті, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з приписами частини 2 статті 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 Земельного кодексу України. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з вимогами статті 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку (частина 10 статті 149 Земельного кодексу України).

Отже, правомірність вилучення відповідним органом земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні, а відтак і прийнятого у звязку з цим рішення, поставлена в залежність від наявності згоди землекористувача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не довів суду факту припинення права позивача на користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.

Розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27.03.2007 № 238 “Про припинення права користування земельною ділянкою водного фонду в адмінмежах Слобода-Комаровської сільської ради Сторожинецької районної організації УТМР, м. Сторожинець, вул. Нікітіна, 2” (пункти 2, 3, 4) скасоване судовим рішенням від 04.03.2010р. у справі №6/128, яке набрало законної сили на час розгляду даного спору.

Відтак відповідач не має правових підстав для передачі в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 7,5 га, постійним землекористувачем якої є позивач на підставі Державного акту серії “Б” №038720 за 1983 рік.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є право користування земельною ділянкою, яку на підставі оспорюваного розпорядження районної державної адміністрації було передано за договором в оренду третій особі. При цьому позовна вимога про визнання недійсним зазначеного договору ґрунтується на вимозі про визнання недійсним розпорядженням районної державної адміністрації.

Таким чином, заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому районна державна адміністрація в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено можливість захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнанням незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

За наведених обставин, оскаржуване розпорядження від 06.02.2009р. №92 прийняте з порушенням вищенаведених норм земельного законодавства і підлягає скасуванню частково, а саме в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 7,5 га, що належить на праві постійного користування позивачеві. Щодо прийнятого розпорядження про передачу решти земельної ділянки, то воно не порушує право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 7,5 га, а тому позов в цій частині є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

В силу ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Оскільки розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки визнано частково недійсним, то в цій частині відсутнє волевиявлення відповідача, а відтак є підстави для визнання договору оренди від 02.02.2009р. недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 7,5 га, постійним користувачем якої є позивач.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним позивним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 06.02.2009р. №92 в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 7,5 га, що розташована в адміністративних межах Слобода - Комарівської сільської ради.

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 02 лютого 2009р., укладений між Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області та приватним підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі договорів земельних ділянок за №04098190000 від 13.03.2009р. в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 7,5 га.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області, вул.Чернівецька, 6 А, м.Сторожинець Чернівецької області, код 04062162, на користь Чернівецької обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, м.Чернівці, вул.Ватутіна, 5, код 2232604710, 56,66 грн. державного мита, 78,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Чернівецької обласної організації українського товариства мисливців та рибалок, м. Чернівці, вул.Ватутіна, 5, код 2232604710, 56,66 грн. державного мита, 78,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Дутка

Повне рішення складено 19.01.2011р.