Рішення № 135015917, 19.03.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 128/4836/23

Провадження № 2/145/47/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2023 АТ "ТАСКОМБАНК"звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.12.2020 між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_2 підписано кредитний договір № 3225117863.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5117863, який є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з п. 2.1. кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в паспорті кредиту та в умовах отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР", які розміщені на сайті ТОВ "ФК "ЦФР" та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей договір. Відповідно до п. 2.2. кредитного договору цей договір, паспорт кредиту № 5117863 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" складають єдиний кредитний договір.

Відповідно до умов паспорту кредиту № 5117863 та кредитного договору №3225117863 від 10.12.2020 позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 75575,91 грн, строк користування - 48 місяців, річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту.

Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору (п. 4 паспорта кредиту).

Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних позичальником умов кредитування.

Відповідно до п. 5.1. умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК "ЦФР" позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі (п.4.), отже кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

20.09.2021 права вимоги за кредитним договором відступлені АТ "ТАСКОМБАНК" на підставі договору факторингу № 200921.

Відповідно до умов цього договору та витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021, позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 3225117863 від 10.12.2020 з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за зазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються реєстром прав вимоги до договору факторингу, випискою та розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Дана інформація є добре відомою боржнику.

Разом із тим повідомляє, що умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Як наслідок, станом на 09.11.2023 заборгованість позичальника за кредитним договором № 3225117863 від 10.12.2020, становить 105864,35 грн, яка складається із: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 73952,00 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) - 9,06 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 31903,29 грн.

Таким чином, позичальником грубо порушено умови кредитного договору №3225117863 від 10.12.2020, а також норми чинного законодавства.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 3225117863 від 10.12.2020, що в частині тіла кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 09.11.2023 становить 105864,35 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 73952,00 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) - 9,06 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 31903,29 грнта судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 дану справу передано на розгляд судді Саєнко О.Б.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 02.02.2024 справу передано за підсудністю на розгляд до Тиврівського районного суду Вінницької області.

29.02.2024 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 справу передано на розгляд судді Ратушняку І.О.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

24.09.2024 представником відповідача Оверковським К.В. подано до суду клопотання у якому останній просить зобов`язати позивача надати оригінали документів, а саме: документа за назвою «до договору факторингу 200921 від 20.09.2021; платіжну інструкцію № ТС-219229 від 11.12.2020; платіжну інструкцію №І242968723 від 11.12.2020; кредитний договір, паспорт кредиту та заяву-анкету.

Цього ж дня представником відповідача Оверковським К.В. подано до суду пояснення, у яких останній зазначає наступне.

Щодо нарахування відсотків.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України. Зазначені правові висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (провадження № 14-10цс 18), від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, важливою обставиною є встановлення періоду нарахування відсотків позивачем. Проте, відповідні відомості в справі відсутні. Відсутність наявних відомостей унеможливлює перевірити вимоги заявлені позивачем в частині відсотків.

Щодо дострокового стягнення.

Відповідно до Кредитного договору № 3225117863 від 10.12.2020 - строк 48 місяців, тобто кінцевий термін повернення кредиту становить 10.12.2024.

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Відповідно до Кредитного договору - кредит надається позичальнику на споживчі потреби. Тобто, гроші направлені на задоволення споживчих потреб відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 16 ЗУ "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15 зауважила про наступне: звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (п. 21. постанови).

Власне у цій постанові й було зазначено про відступ від висновку, який було викладено у 2019 році у постанові від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц: наведений висновок не враховує спеціальний порядок заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, в якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту (п. 25. постанови).

Позивач не звертався до відповідача з досудовою вимогою про дострокове повернення кредиту, що підтверджується матеріалами справи та додатками до позовної заяви. Приєднані до справи додатки не підтверджують факту направлення та отримання позичальником відповідної вимоги.

Враховуючи викладене, в задоволення позовних вимог слід відмовити.

Щодо паспорту кредиту.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, тим більше, що вона не підписувала жодних документів.

На думку ОП КЦС, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Проте у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За таких обставин ОП КЦС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц, від 18.11.2020 у справі № 313/346/20 та від 26.12.2019 у справі.

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво-або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вищевикладене наводиться в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.

Щодо умов кредитування.

Позивач посилається що кредитні умови викладені в умовах отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" які розміщені на сайті ТОВ "ФК "ЦФР" та з якими позичальник ознайомився.

Проте, дане твердження слід заперечити, так як позичальник не ознайомлювався і не підписував ніяких умовах отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР".

До позовної заяви не додано взагалі умов отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК

"ЦФР" як документу чи додатку.

За відсутності доказу підписання відповідних умов, не може бути достатньої підстави для покладення на позичальника обов`язків, які передбачені цими документами, в тому числі нарахування процентів та інших платежів (постанова Верховного Суду України від 11 березня 2015 року, провадження № 6-16цс15).

Наведене вище свідчить про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК.

Оскільки відсутні достатні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору (у формі сплати процентів, комісії), а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, банк має можливість вимагати лише фактично отриману та не повернуту суму кредиту, що відповідає вимогам частини 2 статті 530 ЦК України.

Вказаний правовий висновок, викладено в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Щодо нарахування комісії.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 09.11.2023, вбачається, що позивач нарахував комісію за кредитним договором в сумі 36900,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

За правовим висновком ВП ВС у справі №496/3134/19 від 13.07.2022 (п.31.33,32.2-32.8 постанови) комісія за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем є нікчемною, адже відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" має надаватись безкоштовно. При чому, відповідач не зобов`язаний заявляти зустрічний позов, а вправі лише заявити відповідні заперечення проти заявленого позивачем позову, посилаючись на нікчемність правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі №194/1387/19 (провадження № 61-7416св20).

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 16 від 30.04.2025 суддю Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади суддя автоматично відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.

Зазначена обставина призвела до неможливості розгляду суддею Ратушняком І.О. даної справи.

19.06.2025 після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2025 № 190/25 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", на виконання рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 16.06.2025 №2, дану судову справу передано на розгляд судді Іванцю В.Д.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.07.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д.та продовжено її розгляд по суті.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.08.2025 клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.09.2025 клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено.

26.08.2025 представником позивача Івановою О.В. подано до суду додаткові пояснення у яких остання зазначає наступне.

На виконання вимог ухвали суду, АТ "ТАСКОМБАНК" вважає за необхідне надати наступні письмові пояснення:

Щодо платіжної інструкції № І242968723 від 11.12.2020, згідно з кредитним договором № 3225117863 від 10.12.2020, зазначає наступне: відповідно до п. 1.4. кредитного договору, позичальник доручив кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту, суми грошових коштів за наступними реквізитами: 46595,00 грн - переказ грошових коштів на погашення поточної заборгованості за кредитним договором № 20190711294175 від 11.07.2019, отримувач ТОВ КРЕДИТ ТУ Ю. Факт перерахування ТОВ "ФК "ЦФР" грошових коштів на зазначені в кредитному договорі реквізити підтверджується наступними документами, що були додані до позовної заяви під назвою - "копії доказів видачі, перерахування кредитних коштів". Переказ грошових коштів до запитання на користь ОСОБА_1 та оплату супутніх послуг було здійснено за власним волевиявленням позичальника.

Як вбачається з кредитного договору № 3225117863 від 10.12.2020 переказ коштів за волевиявленням ОСОБА_1 здійснювався ТОВ "ФК "ЦФР" на виконання/згідно господарських договорів, укладених між ОСОБА_1 та третіми юридичними особами, а не ОСОБА_1 та позивачем, відповідно відсутні безпосередньо у позивача, оскільки наявні у ОСОБА_1 та суб`єктів господарської діяльності, з якими були укладені.

Таким чином, АТ "ТАСКОМБАНК" вважає, що до суду надано належні та допустимі докази на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 . Кредитний договір № 3225117863 від 10.12.2020, паспортом кредиту № 5117863 від 10.12.2020, що є невід`ємною частиною кредитного договору, з умовами отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР", що розміщенні на сайті установи підтверджено шляхом підписання кредитного договору, розрахунок заборгованості, виписки по рахунках, що дозволяє дійти висновку, що зазначені документи в повній мірі підтверджують погодження сторонами саме умов кредитування, наявність заборгованості та доведеність суми боргу, вказаної у розрахунку та виписках по рахунках. Форма та зміст кредитного договору відповідають нормам чинного законодавства та містять у собі всі істотні умови, необхідні для укладення кредитного договору.

Щодо оригіналу кредитного договору № 3225117863 від 10.12.2020 та оригіналу паспорту кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР" № 5117863, зазначає наступне: АТ "ТАСКОМБАНК" при видачі ТОВ "ФК "ЦФР" кредитних коштів у розмірі 75575,91 грн ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 3225117863 від 10.12.2020, паспорт кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР" № 3225117863 від 10.12.2020. З зазначеними документи, в тому числі і паспортом кредиту, відповідач була ознайомлена, та дані документи були підписані сторонами безпосередньо.

Так, в кредитному договорі № 3225117863 від 10.12.2020 зазначена сума видачі кредитних коштів, строк кредитування, а також те, що проценти за користування кредитними коштами передбачені саме паспортом кредиту № 5382339, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Також зазначено, що умови видачі кредитних коштів викладені в паспорті кредиту та умовах отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР", і саме умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" розміщені на сайті ТОВ "ФК "ЦФР" http://kreditmarket.ua. В паспорті кредиту № 5117863 від 10.12.2020, що підписаний і банком, і ОСОБА_1 , міститься інформація про суму кредиту, строк видачі кредитних коштів, розмір процентів, пені, тощо. З номера паспорту кредиту чітко вбачається, що він є паспортом кредиту саме до кредитного договору № 3225117863 від 10.12.2020.

Враховуючи вищевикладене, АТ "ТАСКОМБАНК", надає на вимогу ухвали суду оригінал кредитного договору № 3225117863 від 10.12.2020, оригінал паспорту кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР" № 5117863, оригінал заяви-анкети на отримання кредиту та інших послуг ТОВ "ФК "ЦФР" (ідентифікаційний код 35725063), оригінал платіжної інструкції №ТС-219229 від 11.12.2020, оригінал платіжної інструкції № 1242968723 від 11.12.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви заявив клопотання, в якому просить справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить провести судове засідання за його відсутності, позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 10.12.2020 ОСОБА_1 власноруч підписала заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ "ФК "ЦФР" (ідентифікаційний код: 35725063) (а.с.8зворот).

10.12.2020 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" кредитний договір № 3225117863 (а.с.7).

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірах та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором (п.1.1). Кредит надається позичальнику на наступних умовах (п.1.2): тип кредиту - кредит, сума кредиту - 75575,91 грн, строк на який надається кредит - 48 місяців, зі сплатою процентів в розмірі 5,00 % при наданні кредиту, 2,49 % щомісячних, 0,01 % річних. Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснити повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5117863, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.3).

Відповідно до п. 1.4 договору, підписавши цей договір, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за наступними реквізитами:

- отримувач - ОСОБА_2 у сумі 15000,00 грн;

- отримувач - ТОВ КРЕДИТ ТУ Ю у сумі 46595,00 грн;

- отримувач - ПАТ "Страхова компанія "ТАС" у сумі 600,00 грн;

- отримувач - ТОВ "майСейфеті" у сумі 500,00 грн;

- отримувач - ПАТ "Страхова компанія "ТАС" у сумі 8701,16 грн;

- отримувач - ПАТ "Страхова компанія "ТАС" у сумі 800,00 грн;

- отримувач - ТОВ "ФК "ЦФР" у сумі 300,00 грн.

Загальні витрати за кредитом - 93425,23 грн, орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 165921,39 грн, реальна річна процентна ставка - 53,37 % річних (п. 5 паспорту кредиту № 5117863).

Крім того, п. 6 паспорту кредиту № 5117863 сторони погодили порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).

Кредитний договір № 3225117863 від 10.12.2020 укладений в простій письмовій формі, підписаний відповідачкою власноруч. Паспорт кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР" №5117863 (а.с.7зворот-8), також підписаний відповідачкою власноруч.

ТОВ "ФК "ЦФР" умови договору виконав, тобто кредитодавець здійснив виплати за рахунок отриманого кредиту, а саме такі суми грошових коштів:

у розмірі 15000,00 грн, отримувач ОСОБА_2 , що стверджується платіжною інструкцією № ТС-219229 від 11.12.2020, призначення платежу - переказ на поточний рахунок ОСОБА_2 за рахунок кредиту зг. КД 3225117863 від 10/12/2020 (а.с.14);

у розмірі 46595,00 грн, отримувач ТОВ КРЕДИТ ТУ Ю, що стверджується платіжною інструкцією № І242968723 від 11.12.2020, призначення платежу - переказ грош.кошт. на погаш.заборг. по КД 20190711294175 від 11.07.2019 за рах.кред.коштів зг КД 3225117863 від 10.12.2020 та заяви кл. ОСОБА_2 (а.с.15);

у розмірі 800,00 грн, 600,00 грн, 8701,16 грн, що стверджується витягом з реєстру оплачених страховок ЗАТ "СК "ТАС" (а.с.18);

у розмірі 300,00 грн, що стверджується витягом з реєстру оплачених страховок ТОВ "САППОРТ.УА" (а.с.20);

у розмірі 500,00 грн, що стверджується витягом з реєстру оплачених страховок ТОВ "Майсейфеті" (а.с.22).

20.09.2021 між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" (клієнт) та АТ "Таскомбанк" (фактор) укладено договір факторингу № 200921 (а.с.9-11) відповідно до якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення права вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним (п.2.1).

Цього ж дня сторонами договору факторингу підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 20092021 від 20.09.2021 (а.с.11 зворот) та акт прийому-передачі реєстру прав вимоги в електронному вигляді за договором факторингу № 20092021 від 20.09.2021 (а.с.12).

На виконання договору факторингу АТ "Таскомбанк" перерахував ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" кошти згідно з договором про відступлення прав вимоги №20092021 від 20.03.2021, що стверджується меморіальним ордером № 768960451 від 20.09.2021 (а.с.13зворот).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 до АТ "Таскомбанк" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 , за кредитним договором № 3225117863 від 10.12.2020 у розмірі 76312,03 грн, яка складається із: 73877,70 грн - залишок заборгованості за тілом, 0,21 грн - залишок заборгованості за відсотками, 607,05 грн - залишок заборгованості за щомісячними відсотками, 74,30 грн - сума простроченої заборгованості за тілом, 1752,77 грн - сума простроченої заборгованості за щомісячними відсотками (а.с.13).

Як убачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 3225117863 від 10.12.2020 укладеному з позичальником ОСОБА_1 , заборгованість відповідача перед позивачем складає 105864,35 грн, яка складається із: 73952,00 - основний борг (в т.ч. прострочений), 9,06 грн - заборгованість по річним відсоткам (в.т.ч. простроченні), 31903,26 - заборгованість за щомісячними процентами (в.т.ч. простроченими), 0 грн - пеня на суму простроченої заборгованості за період з 10.12.2020 по 09.11.2023, 0 грн - штраф за період з 10.12.2020 по 09.11.2023 (а.с.24).

04.05.2023 позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення-вимогу від 04.05.2023 № 10507/70.2.1 (а.с.52) щодо дострокового повернення кредиту, у зв`язку із тривалим невиконанням зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, АТ "ТАСКОМБАНК" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 3225117863 від 10.12.2020, отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, із розрахунку заборгованості (а.с.24) та виписки по особовому рахунку клієнта (а.с.25-51) убачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснювала погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору. Так, у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц (провадження № 61-3084св19) зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Щодо умов кредитування та позиції представника відповідача про те, що підписання паспорту споживчого кредиту споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, суд зазначає таке.

Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування`є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит та ряд застережень.

Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 у справі №393/126/20 сформував висновок про те, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його зміст.

Однак у п. 2.2 кредитного договору сторони висловили свою волю, що паспорт кредиту № 5117863 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" складають єдиний кредитний договір. Тобто сторони узгодили, що зазначені в паспорті кредиту умови щодо процентної ставки та графіку платежів, є умовами самого кредитного договору. Паспорт кредиту підписаний обома сторонами відповідачем власноруч та позикодавцем.

Із вказаного слідує, що у кредитному договорі визначено конкретний паспорт кредиту та конкретні умови кредитування, з якими відповідача було ознайомлено, про що свідчить її особистий підпис у договорі та паспорті кредиту.

Отже, зміст паспорта кредиту за конкретних обставин справи може бути доказом укладення договору і в разі доведеності укладення кредитного договору умови, які зазначені в ньому, містить умови кредитного договору у відповідній частині, яка акцептована споживачем.

Встановлення того, чи є паспорт кредитування складовою кредитного договору, залежить від фактичних обставин справи, зокрема від того, чи акцептував споживач пропозицію оферента, яка міститься в паспорті споживчого кредитування. У разі встановлення, що споживач прийняв позитивне рішення та погодився на укладення кредитного договору відповідно до запропонованих кредитором умов (або на умовах, індивідуально визначених/деталізованих сторонами), про що свідчать як письмові докази, так і дії споживача, тоді обґрунтованим є висновок про те, що паспорт споживчого кредитування є складовою договору кредиту.

Отже, паспорт споживчого кредиту з врахуванням обставин кожної судової справи може бути доказом на підтвердження погодження сторонами умов кредитування, а також містити умови кредитного договору в частині, яка схвалена позичальником.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони підписавши кредитний договір від 10.12.2020 уклали кредитний договір визначивши його основні умови (розмір кредиту, його строк, розмір процентів та графік платежів).

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором суд зазначає таке.

Як зазначено вище, розмір процентної ставки та порядок сплати процентів визначені в тексті паспорту кредиту № 5117863, який відповідно до п. 2.2 кредитного договору є невід`ємною частиною кредитного договору. Так визначено річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту. Строк на який надається кредит - 48 місяців.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору, річні та щомісячні проценти нараховувалися з моменту укладення самого договору до 28 березня 2023 року. Всього позивачем нараховано щомісячні проценти за 17 місяців користування кредитом, що відповідає умовам договору та порядку повернення кредиту, визначеному в паспорті кредиту.

Отже, суд дійшов висновку, що проценти нараховувалися позивачем у межах строку дії договору, до березня 2023 року, при цьому вимога-повідомлення адресована відповідачу була скерована останній 04.05.2023. Після вказаної вимоги будь-які нарахування позивачем не здійснювалися.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості наданим позивачем на підтвердження розміру заборгованості відповідача, оскільки усі умови прямо передбачені в кредитному договорі, контррозрахунку відповідачем не надано та його не спростовано.

Щодо нарахування комісії в сумі 36900,87 грн, то суд зазначає таке.

Кредитним договором будь-які комісії не передбачені та в позовній заяві відсутня така вимога як стягнення комісії. Водночас суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо дострокового стягнення суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати відсотків у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики (якщо договором передбачено обов`язок позичальника повертати позику частинами ).

Умовами отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», затверджених наказом Генерального директора ТОВ «ФК «ЦФР» №12 від 04 травня 2020 року, які також є частиною кредитного договору, передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпечений іпотекою та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого не настав в повному обсязі. Таке положення розглядається як право кредитодавця вимагати дострокове повернення кредиту в рамках ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

З матеріалів справи слідує, що 04.05.2023 позивач направив на адресу відповідача досудову письмову вимогу щодо дострокового виконання договірних зобов`язань, в якій банк вимагав протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість.

Проте дана вимога залишена відповідачем без відповідного реагування.

Отже, звернувшись до відповідача із вимогою про дострокове повернення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, при цьому припинив будь-які нарахування процентів та інших штрафних санкцій, що відповідає нормам законодавства.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконувала свої зобов`язання перед товариством, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 526, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 12, 76 -82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" заборгованість за кредитним договором № 3225117863 від 10 грудня 2020 року, що в частині тіла кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 09 листопада 2023 року становить 105864 (сто п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 35 копійок, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 73952,00 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) - 9,06 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 31903,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 19 березня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК", код ЄДРПОУ 09806443, адреса: вул.Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.