Рішення № 13501458, 11.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Справа №02/2241

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М.,

за участю представників: позивача: Виштикалюк В.В. –за довіреністю, відповідача: не з’явився, третіх осіб: не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" в особі філії № 9 - "Черкаська" ТОВ "НК Альфа-Нафта",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Черкаси", АКІБ «УкрСиббанк»,

про звернення стягнення 8 894 540 грн. 53 коп. на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про звернення стягнення коштів в сумі 8 894 540 грн. 53 коп. на наступне майно: бензин А 95 в кількості 82,851 т., бензин А-92 –49,239 т., бензин А-95 Premium –14,785 тонн, який був заставлений відповідачем за договором застави товарів в обороті №203/Zк-08-2 від 04 липня 2008 року для забезпечення виконання ТОВ "Альфа-Черкаси" своїх зобов’язань перед позивачем за кредитним договором № 203/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15 червня 2007 року. Також позивач просить відшкодувати з відповідача понесені позивачем судові витрати при поданні даного позову. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідач зобов’язався відповідати належним йому майном за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Черкаси" своїх зобов’язань за кредитним договором № 203/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15 червня 2007 року, уклавши із позивачем договір застави товарів в обороті №203/Zк-08-2 від 04 липня 2008 року; оскільки ТОВ "Альфа-Черкаси" не виконало свої зобов’язання за кредитним договором, не сплатило позивачу кредит та проценти в установлений договором строк, що встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2010 у справі № 02/1310, тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом звернення стягнення на заставлене відповідачем майно.

В процесі розгляду спору позивач надіслав Заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить звернути стягнення на заставлене відповідачем майно коштів в сумі 8 892 975 грн. 69 коп., що включають в себе борг позичальника по прострочених відсотках за користування кредитом в сумі 7 942 216 грн. 32 коп. за період з 01.01.2008 по 24.11.208 та 950 759 грн. 37 коп. пені за прострочення сплати процентів в період з 26.11.2008 по 26.05.2009.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов в сумі 8 892 975 грн. 69 коп. та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач та треті особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, ухвали суду надіслані на їх адреси, вказані у ЄДР. Ухвали відповідачу надіслані на адресу юридичної особи та уповноваженого структурного підрозділу. Однак, відповідач не надіслав суду письмовий відзив на позов, не подав заперечень проти вимог позивача, не вказав поважних причин невиконання вимоги суду, він не надіслав суду докази неможливості явки представника відповідача у судове засідання.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із викладеного та враховуючи те, що представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена його керівником чи керівник особисто, неявка представників відповідача чи третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Подана позивачем Заява про уточнення позовних вимог від 20.12.2010 № 18854 за своїм змістом фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог до суми 8 892 975 грн. 69 коп. Подання такої заяви до прийняття рішення у справі є правом позивача, тому вказана заява підлягає прийняттю до розгляду у даній справі.

Із матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(Банк по договору, позивач по справі) в особі виконуючого обов’язки начальника Департаменту кредитування корпоративного бізнесу Шафран Ольги Володимирівни, яка діє на підставі Довіреності № 72-ГО/07 від 05.02.2007, та Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Альфа-Черкаси»(Позичальник по договору, третя особа по справі) в особі директора Філяніна Романа Володимировича, який діє на підставі Статуту, уклали кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії №203/К-07 від 15.07.2007 року, за умовами якого Банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування –90 000 000 грн., зі строком кредитної лінії з 15 червня 2007 року до 10 червня 2008 року включно, з метою поповнення обігових коштів, з 18,5 % річних, а Позичальник зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 6.1. п. 6 кредитного договору Позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов договору; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому даним договором; достроково повернути всю заборгованість за даним договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним договором, у випадках та в порядку, передбачених п. 9.2. даного договору.

В п.п. 4.1. п. 4 договору визначено, що заборгованість за кредитом повертається Позичальником шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1. даного договору.

В п.п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.8., 4.9. п. 4 договору визначений порядок нарахування та сплати процентів, відповідно до яких проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту (з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році); сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок ТОВ «Укрпромбанк».

Згідно п.п. 4.6. п. 4 договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п.п. 4.4. п. 4 договору, проценти з розрахунку 19,5% річних, що нараховуються на суму його простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Відповідно до умов кредитного договору позивач виконав свої зобов’язання за договором, а саме надав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується копіями платіжних доручень № 86948 від 15 червня 2007 на суму 90 000 000 грн. та № 70332 від 22 квітня 2008 на суму 15 000 000 грн.

В подальшому Банк та Позичальник вносили зміни до кредитного договору шляхом укладення окремих договорів, а саме:

- договором від 16 жовтня 2007 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору сторони змінили розмір процентної ставки за користування кредитом та встановили 18 % річних, та у разі прострочення сплати кредиту –19 % річних;

- договором від 26 жовтня 2007 року сторони змінили умову підпунктів 4.3., 4.4. кредитного договору та встановили, що починаючи з 28.10.2007 року нарахування та сплата процентів здійснюються у день остаточного повернення кредиту на рахунок банку;

- договором від 22 квітня 2008 року сторони встановили ліміт кредитування в розмірі 105 000 000 грн., процентну ставку за користування кредитом у розмірі 19 % річних та у разі прострочення сплати кредиту –20% річних;

- договором від 30 травня 2008 року сторони встановили ліміт кредитування в розмірі 64 600 000 грн.;

- договором від 10 червня 2008 року сторони встановили ліміт кредитування в розмірі 44 600 000 грн. та строк кредитної лінії з 15 червня 2007 р. по 04 вересня 2008 р. включно;

- договором від 31 липня 2008 року сторони встановили ліміт кредитування в розмірі 2 600 000 грн. та строк кредитної лінії з 15 червня 2007 р. по 25 листопада 2008 р. включно;

- договором від 30 вересня 2008 року сторони змінили підпункт 4.4.1. пункту 4.4. розділу 4 і вказали, що сплата Позичальником відсотків нарахованих за період з 28.10.2007 р. по 04.09.2008 р. здійснюється в строк по 25.11.2008 р.;

- договором від 25 листопада 2008 року сторони встановили ліміт кредитування в розмірі 1 000 000 грн. та строк кредитної лінії з 15 червня 2007 р. по 23 грудня 2008 р. включно;

- договором від 23 грудня 2008 року сторони встановили строк кредитної лінії з 15 червня 2007 р. до 02 червня 2009 р. включно.

Судом встановлено порушення Позичальником взятого на себе зобов’язання щодо сплати процентів за користування кредитом, в зв’язку з чим за Позичальником рахується заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 7 942 216 грн. 32 коп., нарахованих за період з 01.01.2008 по 24.11.2008 відповідно до умов кредитного договору.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із поданих суду матеріалів та із розрахунку суми позову і не спростовано відповідачем та третьою особою (позичальником за кредитним договором), борг по прострочених відсотках за користування кредитом в період з 01.01.2008 по 24.11.2008 складає 7 942 216 грн. 32 коп.

Ні відповідач, ні третя особа не заперечили доводи позивача, не спростували встановлені факти, не подали суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п.п. 8.1. п. 8 кредитного договору у разі порушення термінів повернення кредитів та/або сплати нарахованих процентів за користування ними Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,1% від невчасного сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевщувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Вимога позивача про стягнення пені є обгрунтованою та законною, право позивача на нарахування та стягнення пені основане на законі, відповідає нормам чинного законодавства, пеня нарахована в сумі 950 759 грн. 37 коп. за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.11.2008 по 26.05.2009, тобто, нарахована за 6 місяців, що відповідає припису частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Розрахунок пені виконано вірно.

Вимога позивача про звернення стягнення вказаних сум процентів та пені на предмет застави ґрунтується на умовах договору товарів в обороті №203/Zк-08-2 від 04 липня 2008 року, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та товариством з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" в особі філії № 9 - "Черкаська" ТОВ "НК Альфа-Нафта" для забезпечення виконання ТОВ "Альфа-Черкаси" своїх зобов’язань перед позивачем за кредитним договором № 203/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15 червня 2007 року.

Судом встановлено, що договір застави товарів в обороті №203/Zк-08-2 від 04 липня 2008 року підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками, відповідає вимогам чинного законодавства. Вказана застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, після подання позову позивачем зареєстроване у вказаному реєстрі звернення стягнення на заставлене майно відповідно до вимог Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Інших обтяжувачів, крім позивача, на зазначене майно не встановлено. Вказаний у Державному реєстрі АКІБ «УкрСиббанк», який був залучений до участі у справу як третя особа, повідомив суду про відсутність правовідносин із відповідачем в зв’язку з розірванням договору застави.

Згідно пункту 1.1 договору застави застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя (ТОВ «Український промисловий банк») за кредитним договором № 203/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15 червня 2007 року (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між Заставодержателем і товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Черкаси", за умовами якого останній зобов’язаний Заставодержателю до 04 вересня 2008 року включно повернути кредит з лімітом кредитування 44 600 000 грн., сплачувати проценти за користування ним у розмірі 19 відсотків річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Позивач надіслав відповідачу вимогу від 25.06.2009 року (отримано відповідачем та третьою особою 07.07.2009) про повернення суми заборгованості по кредитному договору, в тому числі процентів та попередження про звернення стягнення на предмет застави у випадку невиконання вимоги.

Суду не подано доказів надіслання відповіді позивачу чи погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписом частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно частини 2 статті 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 19 Закону України «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави відповідає його праву, встановленому договором застави, та приписам закону, вона підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому є законною та обґрунтованою, отже, підлягає до задоволення у заявленій сумі.

Виходячи з викладеного, суд вважає обгрунтованою і законною вимогу про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Український промисловий банк»7 942 216 грн. 32 коп. боргу по процентах за користування кредитом та 950 759 грн. 37 коп. пені за рахунок звернення стягнення на предмет застави.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 25 500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти до розгляду заяву ТОВ "Український промисловий банк" про зменшення розміру позовних вимог до суми 8 892 975 грн. 69 коп.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Звернути стягнення коштів в сумі 8 892 975 грн. 69 коп., в тому числі 7 942 216 грн. 32 коп. боргу по процентах та 950 759 грн. 37 коп. пені, на належне товариству з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 31088169) наступне майно: бензин А-80 в кількості 8,799 тонн, бензин А-95 в кількості 84,368 тонн, бензин А-92 в кількості 29,275 тонн, дизельне паливо в кількості 101,612 тонн, бензин А-95 Premium в кількості 13,716 тонн, що є предметом застави за договором застави № 203/Zk-08-2 від 04.04.2008 року, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325).

4. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 31088169) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) –25 500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 14.01.2011.