Рішення № 13501394, 11.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Справа №09/2442

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Стельмах Ю.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Даніско Україна" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Крона" м. Городище Черкаської області про стягнення 60128,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач, посилаючись на ст.193 Господарського кодексу України та ст.1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 60128,63 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Дистриб'юторської угоди №3/5 позивач сплатив відповідачу 1 095 000,00 грн. авансових платежів, а відповідач поставив позивачу товар (дерев'яні палички для морозива) лише на суму 1 034 871,37 грн.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду уповноваженій особі відповідача 10.12.2010 року.

Неподання письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно Дистриб'юторської угоди №3/5 відповідач надав позивачу (дистриб'ютор за угодою) право купляти та перепродавати товари (палички для морозива різних параметрів та розмірів) клієнтам на території (Україна) та використовувати торгівельну марку у зв'язку з вищевикладеним, в строки та на умовах даної угоди. Взаємовідносини між сторонами повинні бути такими, як Продавця і Покупця, відповідно. Позивач зобов'язався оплачувати вартість кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару, згідно товаросупровідних документів (розділ 2 Угоди).

Зазначена Угода вступила в силу з 02.03.2009 року та може бути розірвана будь-якою з сторін у будь-який час, однак не раніше 02.03.2011 року з попереднім повідомленням не менш ніж за шість місяців.

У період з 06 березня 2009 року по 01 червня 2010 року відповідач передав позивачу товар на загальну суму 1 081 394,31 грн., що підтверджується видатковими накладними №№РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005, РН-0000006, РН-0000007, РН-0000008, РН-0000010, РН-0000011, РН-0000012, РН-0000013, РН-0000014, РН-0000015, РН-0000016, РН-0000017, РН-0000019, РН-0000023, РН-0000020, РН-0000026, РН-0000028, РН-0000030, РН-0000032, РН-0000033, РН-0000036, РН-0000017.

Позивач повернув відповідачу товар на загальну суму 44001,12 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) №.-00000637 та №.-00000638.

Позивачем сплачено відповідачу 1 095 000,00 грн. авансових платежів за товар, що підтверджується банківськими виписками.

Отже, позивачем надмірно сплачено 60128,73 грн. (1 095 000,00 грн. сплачено - 1 081 394,31 грн. поставлено товару + 44001,12 грн. повернуто товару), які відповідач позивачу не повернув, поставку товару на зазначену суму не здійснив, що підтверджуються актом звірки.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати за товар - палички для морозива.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі –ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Згідно статі 263 ГК України господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дистриб'юторська угода укладена сторонами, за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи та ознаки декількох договорів, а саме договору поставки та договору про надання послуг.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони відійшли від умов Дистриб'юторської угоди в частині оплати за товар, оскільки угодою передбачено, що кожна партія товару оплачується не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару, а позивачем здійснювалась попередня оплата та фактично сплачено на 60128,63 грн. більше, ніж отримано товару.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи викладені норми законодавства та вищенаведені докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 60128,63 грн. боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме: 601,29 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 837,29 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Крона", Черкаська область, м.Городище, вул.Індустріальна, 21, ідентифікаційний код 31703528 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Даніско Україна", м.Київ, вул. Фрунзе, 1-3, блок С, оф.22, ідентифікаційний код 33548609 - 60128,63 грн. боргу та 837,29 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя Н.М.Курченко

Повне рішення складено 12 січня 2011 року