Рішення № 13501080, 17.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р.Справа № 18/2068-10

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до приватного підприємства "Теплий Дім-КТВ-Сл" м. Славута

про стягнення 25000 основного боргу, 5050 грн. індексу інфляції, 1921 грн., пені, 1407 грн., 3% річних

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 16.10.2010р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 25000 основного боргу, 5050 грн. індексу інфляції, 1921 грн. пені, 1407 грн. 3% річних. В обгрунтування вимог посилається на умови договору від 05.09.2008р., ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,230 Цивільного кодексу України.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, причини неявки представника та неподання доказів не пояснив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 с.Росолівці Красилівського району (Виконавець) та приватним підприємством "Теплий Дім-КТВ-Сл" м. Славута (Замовник) м. Шепетівка 05.09.08р. було укладено договір №05/09/08 про надання послуг, згідно якого Замовник замовляє та оплачує послуги Виконавця по здійсненню робіт дорожніми механізмами: виконання робіт екскаватором Атлас 1704, автомашиною МАЗ 54331, автомашиною КАМАЗ, самоскидом КРАЗ, бульдозером Т-170. (п.1.1 договору).

Об'єктом ремонту являється капітальний ремонт дорожнього покриття в населених пунктах Путильський, Вижнецький район Чернівецької області. (п. 1.3 договору).

Згідно п.п. 3.4, 3.5 договору розрахунок за отримані послуги Замовник здійснює шляхом перерахування вартості послуг на розрахунковий рахунок Виконавця згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт та на підставі рахунків - фактур протягом 5 банківських днів з дня виставлення. Оплата послуг відбувається в національній валюті України в безготівковій формі.

У відповідності до п.5.3 договору при порушенні п.5.1 договору Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивач надав послуги екскаватором Атлас 1704 на загальну суму 25000грн., що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), виставленим рахунком №24 від 25.12.08р.

Претензія позивача від 25.10.10р. про сплату 25000 грн. залишена без відповіді та задоволення.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача відповідно 25000 основного боргу, 5050 грн. індексу інфляції, 1921 грн., пені, 1407 грн. 3% річних..

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст.ст. 901, ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по своєчасній оплаті послуг не провів, склавши заборгованість в сумі 25000 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення 1407 грн. 3% річних за період з 30.12.08р. по 15.11.10р. та 5050 грн. втрат від індексу інфляції за період січень 2009р. - жовтень 2010р..

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача відповідно до п.5.3 пені в розмірі 1921 грн. за кожен день прострочки згідно наданого розрахунку, судом враховується наступне.

Відповідно до ст.199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання.

Поняття неустойки визначено ст. 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання .

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Сторони за договором (п. 5.3 договору) домовились, що при порушенні п.5.1 договору Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Пунктом 5.1 даного договору зазначено, що при простроченні виконання послуг Виконавець сплачує 0,02 % за кожний день прострочення надання послуг. Тобто, враховуючи вищенаведені правові норми, суд вважає, що визначена сторонами в п. 5.3 договору пеня не відповідає визначеним законодавством ознакам пені.

За таких обставин в позовних вимогах щодо стягнення з відповідача 1921 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував відповідачу 1407 грн. три проценти річних та 5050 грн. втрат від індексу інфляції. Тому позовні вимоги в частині стягнення 1407 грн. три проценти річних та 5050 грн. втрат від індексу інфляції підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25000 основного боргу, 5050 грн. індексу інфляції, 1407 грн. 3% річних заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Доказів, які б спростовували вимоги позивача суду не надано.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України,суд-

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до приватного підприємства "Теплий Дім-КТВ-Сл" м. Славута про стягнення 25000 основного боргу, 5050 грн. індексу інфляції, 1921 грн., пені, 1407 грн., 3% річних задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Теплий Дім-КТВ-Сл" м. Славута, вул. Соборності, 10, кв.22 (код 33168900) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) 25000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) основного боргу, 1407 грн. (одна тисяча чотириста сім гривень) три проценти річних, 5050 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят гривень) втрат від індексу інфляції, 314,57 грн. (триста чотирнадцять гривень 57 коп.) витрат по оплаті державного мита та 222,42 грн. (двісті двадцять дві гривні 42 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

СуддяВ.А. Саврій

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2-3 - позивачу, 4 - відповідачу.