Рішення № 135010160, 19.03.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/10/26

Провадження № 2/147/261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просять стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості 21929,67 грн, а також понесені судові витрати. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що 07 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «ЦФР») було укладено кредитний договір №6095109288 від 07.12.2020. На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, до дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників.

15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «САПБ», позивач) укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 реєстру прав вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 21929,67 грн, з яких:10684,45 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 2004,38 грн загальна заборгованість по відсотках, 9240,84 грн загальна заборгованість по комісі, 0 грн пеня/штрафи.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідач добровільно борг не погашав, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 21929,67 грн.

Ухвалою судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 16 січня 2026 року прийнято позов, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з позовною заявою подав заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 19.03.202 подав до суду заяву, в якій зазначив, що він є військовослужбовцем, тому просив відмовити в позові в частині нарахування відсотків. Також просив розглянути справу без його участі.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6095109288. (а.с. 7, 8). Складовими договору також є заява-анкета на отримання кредиту, паспорт кредиту.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Кредит надається позичальнику на наступних умовах: тип кредиту: кредит, сума кредиту: 20535,00 грн, строк, на який надається кредит 24 міс.

З виписки по особовим рахункам кредитного договору ОСОБА_1 за період з 07.12.2020 по 15.05.2024 підтверджується факт отримання кредиту та користування коштами, сплати за кредитом (а.с. 10-25).

З наданого АТ «ТАСКОМБАНК» детального розрахунку заборгованості (зробленого помісячно) вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №6095109288 від 07.12.2020 в загальному розмірі 21929,67 грн, з яких: тіло кредиту 10684,45 грн, річні проценти станом на 15.05.2024 в розмірі 3943,27 грн, щомісячні відсотки нараховані станом на 15.05.2024 в розмірі 9240,84 грн (а.с. 9).

Також з наданої виписки по кредиту вбачається, що у ОСОБА_1 обраховується заборгованість 9240,84 грн оприбуткування на поза балансі заборгованості по відсоткам списаної за рахунок нарахованого резерву; 2004,38 грн - оприбуткування на поза балансі заборгованості по відсоткам списаної за рахунок нарахованого резерву; 10684,45грн - оприбуткування на поза балансі заборгованості списаної за рахунок нарахованого резерву (а.с.52).

15 травня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф. (а.с.26-35). Відповідно до п.2.1 договору в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору.

З реєстру прав вимог від 15.05.2024 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 вбачається, що під №2100 наявний боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №6095109288 від 07.12.2020 в розмірі 21929,67 грн (а.с.42).

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, однак ним подана заява із запереченнями щодо сплати відсотків за кредитним договором.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Факт укладення договору підтверджується наданою випискою по рахунку, розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що відповідач частково погашав кредит та сплачував відсотки, що трактується судом як визнання умов договору відповідачем та факту укладення договору. Крім того, у своїй заяві від 19.03.2026 відповідач не заперечує факт укладення договору.

Як зазначає позивач, станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач умови укладеного договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами за встановленим графіком платежів, у зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання.

Однак відповідач заперечує щодо нарахування та стягнення з нього відсотків за вказаним кредитом, оскільки він є військовослужбовцем та підпадає під дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами суд виходить з наступного.

Так, з наданого АТ «ТАСКОМБАНК» детального розрахунку заборгованості (зробленого помісячно) вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №6095109288 від 07.12.2020 в загальному розмірі 21929,67 грн, з яких: тіло кредиту 10684,45 грн, річні проценти нараховані за період з 01.01.2022 (початок нарахування) по 30.06.2023 в розмірі 1918,21 грн, щомісячні відсотки нараховані за період з 08.12.2021 (початок нарахування) по 30.06.2023 в розмірі 9240,84 грн (а.с. 9).

Разом з цим, відповідно до довідки №90 від 08 січня 2024 року наданої НОМЕР_1 мобільним прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) вбачається, що штаб- сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 березня 2022 року по 08 січня 2024 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації в Державній прикордонній службі.

Відповідно до положень п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

З аналізу змісту вказаної вище норми законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходив службу з 12 березня 2022 року по 08 січня 2024 року, з моменту мобілізації, звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов`язань, зокрема, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Відтак, нарахування до стягнення з відповідача відсотків по кредиту за період з березня 2022 року по 30 червня 2023 року, є таким, що суперечитиме приписам ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредиту 10684,45 грн, річні відсотки нараховані за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 в розмірі 112,90 грн, щомісячні відсотки нараховані за період з 08.12.2021 по 09.03.2022 в розмірі 1540,14 грн, всього в загальному розмірі 12337,49 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1703,53 грн (12337,49 грн / 21929,67 х 3028,00=1703,53 грн).

Керуючись ст. ст. 247, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №6095109288 від 07.12.2020 в загальному розмірі 12337,49 грн (дванадцять тисяч триста тридцять сім гривень 49 коп.), а також 1703,53 грн ( одна тисяча сімсот три гривні 53 коп.) сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 березня 2026 року.

Суддя А.М. Мудрак