Рішення № 13500935, 10.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2011 р.

Справа № 5/1882-10

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. розглянувши відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", м.Славута, Хмельницької області

до фермерського господарства "Баркософт-Агро", с. Павликівці, Волочиського району, Хмельницької області

про стягнення 1988221,10 грн. заборгованості

за участю представників сторін :

позивача: Стельмах Ю.М. - представник за довіреністю від 01.10.2010р.

відповідача: Цапів І.М. –за довіреністю від 01.09.2010р.

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач у позові просив стягнути з відповідача 1670619,22 грн. основного боргу, 107598,19 грн. інфляційних збитків, 168398,41 грн. пені та 3% річних від простроченої суми за неправомірне користування коштами в розмірі 41605,28 грн. згідно договору поставки засобів захисту рослин № 1042з1 від 19.02.2009р.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог. Окрім того, повноважним представником позивача надано суду заперечення на відзив (щодо форс-мажорних обставин), у яких не погоджувався із доводами відповідача стосовно звільнення від відповідальності у зв'язку з форс-мажором. Також надано з приводу зазначеного наступні пояснення.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань з оплати товару у зв'язку з обставинами форс-мажору необхідно довести:

1. Факт існування форс-мажорних обставин, що повинно бути підтверджено певними допустимими доказами.

2. Причинно-наслідкового зв'язку між існуванням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання грошових зобов'язань Відповідачем.

3. Виконання відповідачем усіх умов договору, що необхідні для звільнення від відповідальності.

І. Щодо недоведеності факту існування форс-мажорних обставин повноважний представник позивача стверджує наступне.

Відсутність довідок ТПП. На думку позивача, належними доказами факту існування та строку дії форс-мажорних обставин є довідки Торгово-Промислової палати України. Дане твердження підтверджується статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", статтею 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", положеннями Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Докази, надані відповідачем, не можуть вважатися належними ще й з тих підстав, що вони не містять строку дії обставин форс-мажору та їх впливу на можливість виконання зобов'язань Відповідачем.

Відсутність даних щодо страхування врожаю. Відповідно до п. 11 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" (чинної до 04.06.2009) Кабінет міністрів України прийняв Постанову від 11 липня 2002р. № 1000 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків підприємствами всіх форм власності", що діяла до 08.09.2010 року.

Відповідач не надав жодного доказу щодо страхування врожаю, як добровільного так і обов'язкового.

Відсутність даних щодо бухгалтерського та податкового обліку збитків від форс-мажору. Стандарт бухгалтерського обліку 16 "Витрати", норми якого застосовуються аграрними підприємствами, незалежно від форм власності; інструкцією до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій від 30.11.99 р. № 291 передбачено в організації і веденні бухгалтерського обліку врахувати надзвичайні події. В сільському господарстві під надзвичайними подіями розуміють стихійні явища або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично, або у кожному наступному звітному періоді (пожежі, повені, суховії, пильні бурі, морози, тощо), тобто - форс-мажор.

Облік витрат і втрат, пов'язаних з надзвичайними подіями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, але не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або у кожному звітному періоді, ведеться на рахунку 99 "Надзвичайні витрати", за дебетом якого відображається сума визначених витрат, а за кредитом - списання витрат і втрат на рахунок 79 "Фінансові результати". Відшкодування збитків, завданих названими подіями стихійного лиха, і самі збитки обліковуються відповідно на субрахунку 751 "Відшкодування збитків від надзвичайних подій" і субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха".

Що стосується податкового обліку, то якщо підприємства є платником податку на прибуток, то збитки із загибелі врожаю відносяться до валових витрат. Якщо підприємство є платником фіксованого с.-г податку, то згідно Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок": за кожним конкретним платником за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Мінфіном і Мінагрополітики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП.

II. Щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між існуванням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання зобов'язань відповідачем.

Позивач вважає, якщо навіть допустити, що відповідач зазнав дії форс-мажорних обставин, то він не довів, що між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язань за договором (оплати вартості поставленого товару) існує причинно-наслідковий зв'язок. Дане твердження обґрунтовуємо наступним.

1. Пошкодження майна та врожаю стихією само по собі НЕ унеможливлює здійснення розрахунків за договором. Для перерахування коштів необхідна їх наявність у Відповідача та технічна можливість їх перерахування, що не залежить від дії стихії. А відсутність коштів не є форс-мажором у відповідності до закону.

2. У випадку обґрунтування неможливості розрахунку суттєвим погіршенням фінансового стану Відповідача, не доведені наступні обставини:

2.1. Розмір збитків у грошовому вимірі.

2.2. Співвідношення розміру збитків зі зобов'язаннями відповідача перед позивачем, а також їх питома вага у загальному об'ємі зобов'язань Відповідача.

III. Щодо невиконання відповідачем усіх умов договору, що необхідні для звільнення від відповідальності.

Крім зазначених обставин, позивач зазначив, що всупереч умовам Договору відповідач вчасно та належним чином не повідомив позивача про існування обставин форс-мажору, що позбавляє його права посилатися на обставини форс-мажору.

Згідно п. 8.1 Договору, у випадку невиконання або часткового виконання зобов'язань за цим договором у результаті виникнення форс - мажорних обставин одна зі сторін зобов'язана невідкладно надіслати письмове повідомлення іншій стороні протягом 10 днів з моменту виникнення таких обставин.

Відповідачем не було виконано п. 8.1 Договору, а надані відповідачем копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції не може бути належним доказом повідомлення позивача про настання форс мажорних обставин. У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає, що належним та допустимим доказом повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин має бути поштова квитанція про відправку листа та опис вкладення у цінний лист в якому буде зазначено які саме документи були направлені позивачеві.

Прибулий до суду повноважний представник відповідача у судовому засіданні та у запереченні на позовну заяву (вх.№01-24/12078 від 29.11.2010р.) щодо можливості задоволення позову заперечував з посиланням на необхідність звільнення фермерського господарства "Баркософт-Агро" від відповідальності через форс мажорні обставини. Зазначене обґрунтовував слідуючим:

Фермерське господарство "Баркософт Агро" займається виробництвом сільськогосподарської продукції тому засоби захисту рослин, отримані згідно договору поставки №1024з1 від 19.02.2009р. були використані для обробітку сільськогосподарських культур посіву 2009 року.

За твердженнями відповідача 19.07.2009р. на підприємстві виникли форс-мажорні обставини, результатом впливу яких стало знищення всього урожаю сільськогосподарських культур 2009 року. Внаслідок сильного шквалу, граду і дощу на полях підприємства не залишилось нічого з вирощеного урожаю.

Факт форс-мажорних обставин, що вплинули на неможливість виконання підприємством своїх зобов'язань підтверджується актом обстеження наслідків стихії, затвердженого головою Волочиської районної державної адміністрації, довідкою Хмельницького обласного центру з гідрометеорології та іншими документами, що додаються до заперечення на позовну заяву.

Повноважний представник відповідача посилався на те, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних заходів щодо належного виконання зобов'язань. Пунктом 2 ст.218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин заданих умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пояснень відповідача, обставини, що склались 19.07.2009р. внаслідок стихії, що знищила весь урожай, є надзвичайними і невідворотними, вони не залежали від волі і зусиль відповідача по справі та не могли бути передбачені і відвернуті.

Пунктом 8.1 договору між сторонами №1024з1 від 19.02.2009р. визначено, що кожна із сторін звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за даним договором, якщо це було викликано настанням форс-мажорних обставин. До форс мажорних обставин договором №1024з1 віднесено , в т.ч. і природні явища, що знаходяться поза сферою впливу сторін і які безпосередньо вплинули на виконання зобов'язань за даним договором.

Так як ст.525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, то вимоги позивача по сплаті інфляційних нарахувань, пені та 3-х відсотків річних є незаконними та необґрунтованими.

Повноважний представник відповідача стверджував, що позовні вимоги позивача є незаконними і необґрунтованими. Виходячи з викладеного просив відмовити ТОВ "Суффле Агро Україна" в позовних вимогах по справі №5/1882-10 повністю.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

19.02.2009 р. між сторонами укладений договір поставки засобів захисту рослин №1024з1, згідно умов якого позивач (постачальник) зобов’язується поставити, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар) на умовах, які визначені у Додаткових угодах до даного Договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору, оплата за товар проводиться відповідно до умов, обумовлених у Додатку №1 до даного договору. Відповідач зобов'язується провести розрахунок за товар у термін та на умовах, вказаних у Додатку №1 до даного договору.

У відповідності до п. В2 Додатку №1 до договору №1024з1 сума вартості товару у розмірі 1670619,22 грн. сплачується відповідачем до 31.10.2009 р.

У випадку прострочення оплати позивач нараховує пеню у розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення.

Договором також передбачено, що кожна із сторін звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за даним договором, якщо це було викликано настанням форс-мажорних обставин. Форс-мажорними обставинами вважаються обставини, що виникли після підписання даного договору у результаті непереборної сили, яку сторони не могли ані передбачити, ані відвернути звичайним шляхом. До таких обставин відносяться: повені, пожежі, землетруси та інші природні явища, що знаходяться поза сферою впливу сторін і які безпосередньо вплинули на виконання зобов'язань за даним договором (п.8.1).

Згідно п. 8.1 даного договору, у випадку невиконання або часткового виконання зобов'язань за цим договором у результаті виникнення форс - мажорних обставин одна зі сторін зобов'язана невідкладно надіслати письмове повідомлення іншій стороні протягом 10 днів з моменту виникнення таких обставин.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № S-0000001112 від 02.06.2009р. на суму 31608,48 грн., № S- 00001035 від 27.05.2009р. на суму 39588,60 грн., № S-00000724 від 18.04.2009р. на суму 456722,40 грн., № S-000000509 від 09.04.2009р. на суму 294670,20 грн., № S-00000428 від 06.04.2009р. на суму 226926,18 грн., № S-00000240 від 26.03.2009р. на суму 170410,80 грн., №S-000000227 від 25.03.2009р. на суму 193122,00грн., № S-00000190 від 19.03.2009р. на суму 119695,20 грн., № S-00000153 від 16.03.2009р. на суму 73496,56 грн., № S-000000099 від 12.03.2009 р. на суму 64378,80 грн. та довіреностями на отримання товару №87 від 27.05. 2010р., від 16.03.2009р. та №2 від 03.03.2009р. на загальну суму 1670619,22 грн.

У липні 2009р. складено акт обстеження наслідків стихії, затверджений головою Волочиської районної державної адміністрації, яким встановлено, що стихія яка відбулась 19.07.2009р. завдала значних збитків будівлям та посівам сільськогосподарських культур населення та господарств Волочиського району в т.ч. і відповідачеві.

Актом відповідача встановлено, що внаслідок сильного зливового дощу в супроводі шквального вітру з градом 19.07.2009р. було пошкоджено майно відповідача. Відповідно відповідачем проведені розрахунки завданих збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції, що становить на загальну суму 1305790,12грн., розрахунки фактично пошкодженої площі під урожай 2009р. та розрахунок збитків від пошкодження нежитлових будівель.

Листом №28-07/09-2 від 28.07.2009р. відповідач повідомив позивача, що у результаті форс-мажорних обставин відповідач не має змови виконати умови вищезазначеного договору, так як урожай ячменю, соняшнику та інших культур знищено сильним дощем та градом, які пройшли 19.07.2009р. У зв'язку з цим просив застосувати вимоги передбачені в розділі договору, що оговорюють форс-мажорні обставини.

Станом на момент подання позову до суду взяті на себе зобов’язання за договором, щодо оплати за отриманий товар, відповідач не виконав належним чином.

Відповідно за неналежне виконання обов'язків відповідачем за договором поставки засобів захисту рослин №1024з1 від 19.02.2009р. за прострочення оплати за прийнятий товар позивачем нарахована пеня за період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. у розмірі 168398,41грн. (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення - 1670619,22 х 0,056% х 180 / 100), де 1670619,22грн. - борг, 0,056% - коефіцієнт подвійної облікової ставки НБУ та 180 - кількість днів прострочення).

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 107598,19 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2009р. по 31.08.2010р. (1670619,22 х 1,06440617/100) та 41605,28грн. –3% річних за період з 01.11.2009 р. по 30.08.2010р. (1670619,22 борг х 303 дні прострочки х 3% / 365).

На момент розгляду справи по суті' заборгованість відповідачем повністю не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача 1670619,22 грн. основного боргу, 107598,19 грн. інфляційних збитків, 168398,41 грн. пені та 3% річних в розмірі 41605,28 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

1. Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п. В2 Додатку №1 до договору №1024з1 від 19.02.2009р. платіж у розмірі 1670619,22 грн. відповідач мав здійснити до 31.10.2009 р.

Відповідач зобов'язання згідно договору поставки засобів захисту рослин №1024з1 від 19.02.2009р. належним чином не виконав оплати за поставлений товар не здійснив у термін визначений сторонами у договорі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов в частині заявлення до стягнення основного боргу у сумі 1670619,22 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

2. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГКУ).

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 пункту В додатку №1 до Договору, сторони погодили нарахування пені у розмірі 0,1 % від вартості договору за кожен день прострочення.

За подвійною обліковою ставкою НБУ пеня за 1 день прострочення зобов'язання становить 0,056%, що менше ніж 0,1% передбачений договором. Тому, позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня за прострочення зобов'язання за 180 днів прострочення починаючи з 01 листопада 2009 року до 30 квітня 2010 року становить: 1 670 619,22 (заборгованість) * 0,056 (коефіцієнт подвійної облікової ставки НБУ) * 180 (кількість днів прострочення)/100 = 168398,41 грн.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 168398,41 грн. пені, що заявлені в межах позовних вимог.

3. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

У зв’язку з цим позивачем обґрунтовано проведений розрахунок 107598,19 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2009р. по 31.08.2010р. (1670619,22 х 1,06440617/100) та 41605,28грн. –3% річних за період з 01.11.2009 р. по 30.08.2010р. (1670619,22 борг х 303 дні прострочки х 3% / 365), що заявлені в межах позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, враховуючи те, що відповідачем заборгованість станом на момент розгляду справи по суті не сплачена, доказів про протилежне суду не надано, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", м.Славута, Хмельницької області до фермерського господарства "Баркософт-Агро", с. Павликівці, Волочиського району, Хмельницької області про стягнення 1988221,10 грн. заборгованості, з яких 1670619,22 грн. основного боргу, 107598,19 грн. інфляційних збитків, 168398,41 грн. пені та 3% річних в розмірі 41605,28 грн. згідно договору поставки засобів захисту рослин № 1042з1 від 19.02.2009р. заявлений обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У зв'язку із сплатою позивачем державного мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, на підставі п. 1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.10.93р. №7-93, державне мито у розмірі 0,01 грн., перераховане платіжним дорученням № 830 від 07.10.2010р. підлягає поверненню з державного бюджету України позивачу.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які стались внаслідок стихії 19.07.2009р. та на надані ним докази (акт обстеження наслідків стихії, затвердженого головою Волочиської районної державної адміністрації, яким встановлено, що стихія яка відбулась 19.07.2009р. завдала значних збитків будівлям та посівам сільськогосподарських культур населення та господарств Волочиського району в т.ч. і відповідачеві, акт відповідача, яким встановлено, що внаслідок сильного зливового дощу в супроводі шквального вітру з градом 19.07.2009р. було пошкоджено майно відповідача та відповідно проведені розрахунки завданих збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції, що становить на загальну суму 1305790,12грн., розрахунки фактично пошкодженої площі під урожай 2009р. та розрахунки збитків від пошкодження нежитлових будівель та лист №28-07/09-2 від 28.07.2009р.), відповідно до яких відповідач просив застосувати вимоги передбачені в розділі договору, що оговорюють форс-мажорні обставини, судом зазначається наступне.

Згідно листа №22-02/3 від 05.01.2011р. Хмельницька Торгово-промислова палата повідомила, що відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Торгово-промислові палати" засвідчення обставин форс-мажору здійснює виключно Торгово-промислова палата України. Також, повідомила, що фермерське господарство "Баркософт-Агро", с. Павликівці, Волочиського району, Хмельницької області не зверталось до Хмельницької Торгово-промислової палати з питань проведення експертизи обстеження знищених та пошкоджених посівів сільськогосподарських культур і будівель за наслідками стихії, яка сталась 19.07.2009р.

У зв'язку з вищевикладеним, належних доказів, які б засвідчили та підтвердили обставини форс-мажору, що унеможливлюють виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки засобів захисту рослин № 1042з1 від 19.02.2009р., відповідачем не надано та не доведено.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", м.Славута, Хмельницької області до фермерського господарства "Баркософт-Агро", с. Павликівці, Волочиського району, Хмельницької області про стягнення 1988221,10 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з фермерського господарства "Баркософт-Агро", с. Павликівці, Волочиського району, Хмельницької області (код 32810234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", м.Славута, Хмельницької області (вул. Острозька, 138, код 34863309) 1670619,22 грн. (один мільйон шістсот сімдесят тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 22 коп. ) основного боргу, 107598,19 грн. (сто сім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 19 коп.) інфляційних збитків, 41605,28 грн. (сорок одні тисячу шістсот п'ять гривень 28 коп.) 3% річних, 168398,41 грн. (сто шістдесят вісім тисяч триста дев'яносто вісім гривень 41 коп.) пені, 19882,21 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 21 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.93р. №7-93 державне мито у сумі 0,01 грн., перераховане платіжним дорученням № 830 від 07.10.2010р., підлягає поверненню.

Видати довідку.

Суддя І.В. Грамчук

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.01.2011р.