Ухвала суду № 135003897, 06.03.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

06.03.2026

Справа № 331/1700/26

Провадження № 2-а/331/46/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Ренгевича Іллі Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови серії ЕНА № 6710253 від 23.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Олександрівськогорайонного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Ренгевича Іллі Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови серії ЕНА № 6710253 від 23.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2026 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, у статті 160 КАС України викладені вимоги, яким позовна заява повинна відповідати.

Відповідно до п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Між тим, позивач не зазначив у позовній заяві свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП.

Частиною 3 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Наведений висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17 (адміністративне провадження № К/9901/4436/17).

Разом з тим, позивач зазначив у позовній заяві в якості відповідача по справі - поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Ренгевича І.О.

Аналізуючи вищезазначене, суд звертає увагу, що позивачем невірно визначено відповідача у справі.

Окрім того, у прохальній частині позову позивач просить, зокрема, стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 3), 4), 5), 7), 8), 11) ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються:

3) ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Між тим, у позовній заяві не зазначено ціну позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, в той час коли у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду у загальному розмірі 13 000,00 грн., проте позивач не розмежував та не зазначив окремо, яку суму матеріальної та моральної шкоди йому завдано, із вказівкою на докази, що підтверджують вказані обставини.

Позивач не зазначив також у позові: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. У позові та додатках до нього відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовну заяву подано до суду також без дотримання вимог частини 3 статті 161 КАС України, положеннями якої передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі №543/775/17 від 18 березня 2020 року зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3, 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1) пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначена норма Кодексу узгоджується з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до підпункту 1) пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 3328,00 грн.

Отже, за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 1331,20 грн. та не більше 16 640,00 грн.

За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три позовні вимоги: про скасування постанови серії ЕНА № 6710253 від 23.02.2026 року, яка винесена поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Ренгевичем І.О. (позовна вимога немайнового характеру): стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди у розмірі 13 000,00 грн. (дві вимоги майнового характеру).

Тобто, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

В той же час, згідно квитанції до платіжної інструкції № 2.550607661.1 від 27.02.2026 року, що додана до позовної заяви, позивач, при зверненні до суду з позовною заявою, сплатив судовий збір у розмірі665,60 грн., тобто лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру у розмірі 1331,20 грн.

Також слід зазначити, що позивач ОСОБА_1 не скористався правом звернення до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати в порядку, передбаченому ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» за зазначених вище обставин.

Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у адміністративній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94,160, 161, 169, 171, 294 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Ренгевича Іллі Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови серії ЕНА № 6710253 від 23.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Яцун