Рішення № 135003774, 20.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3416/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ємчук Лідія Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови та закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ємчук Л.В., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду для оскарження постанови про адміністративне правопорушення №159-1 від 30.01.2025; скасувати зазначену постанову про накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не допускав порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На думку позивача, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано, чи мало місце адміністративне правопорушення та чи наявна його вина у його вчиненні.

Зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у разі отримання повістки він повинен був з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для звірки облікових даних, однак у постанові не зазначено, які саме відомості ним не були оновлені та які дані були відсутні у розпорядженні відповідача на момент формування повістки.

Позивач також зазначає, що положення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною нормою, а тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити конкретні дії особи, які порушують законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також наявність вини особи у їх вчиненні.

Посилається на абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці, для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період або направлення для проходження медичного огляду. Водночас у повістці метою прибуття було зазначено «для звірки даних», що, на думку позивача, не передбачено зазначеною нормою закону.

Крім того, позивач посилається на примітку до ст. 210 КУпАП, відповідно до якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних.

Зазначає, що відповідно до даних системи «Резерв+» (дата формування 27.02.2026 року) згідно інформації з реєстру «Оберіг» він уточнив свої облікові дані 24.08.2024 року, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та має відстрочку за п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.10.2024 № В107/10 йому надано відстрочку від призову у зв`язку із здійсненням догляду за дружиною з інвалідністю.

На думку позивача, станом на дату вчинення правопорушення 14.10.2024 року, а також на дату винесення постанови 30.01.2025 року, відомості про нього вже були наявні в АІТС «Оберіг» та системі «Резерв+», що дозволяло посадовим особам територіального центру комплектування та соціальної підтримки отримати необхідні персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії.

У зв`язку з цим позивач вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем допущено неповноту та необ`єктивність з`ясування обставин справи, чим порушено його права.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №271078 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11:00 год. 14.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 з метою звірки облікових даних.

14.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з АТ «Укрпошта» повернувся конверт із зазначеною повісткою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що, на думку відповідача, відповідно до пункту 41 відповідного порядку є належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик.

17.01.2025 ОСОБА_1 направлено повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він не з`явився за вказаною повісткою та не повідомив про причини неприбуття. У повідомленні також зазначено, що розгляд справи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відбудеться 30.01.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про можливість розгляду справи за його відсутності.

Оскільки ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився та заяв про відкладення розгляду не подавав, справу було розглянуто за його відсутності. Відповідно до абз. 5 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складався, а письмові докази долучено до матеріалів справи.

За результатами розгляду справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 30.01.2025 винесено постанову №159-1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу, яку в подальшому звернуто до примусового виконання.

Третя особа Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України письмових пояснень щодо позовних вимог не надала.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку на оскарження до суду постанови про адміністративне правопорушення №159-1 від 30.01.2025.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2026 вказану справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 05.03.2026 відкрито провадження по справі, постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2 Глави 11КАС України.

Ухвалою суду від 11.03.2026 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі яких винесено спірну постанову №159-1 від 30.01.2025.

Ухвалою суду від 16.03.2026 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом; поновлено строк звернення до суду.

Сторони, їх представники, представник третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень КАС України.

Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи, встановлені судом.

Згідно зі скріншотом із застосунку «Резерв+», сформованим 27.02.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , номер у реєстрі «Оберіг» 250120219361193200051), уточнив свої облікові дані у мобільному застосунку «Резерв+» 24.08.2024. У зазначеному застосунку також відображено наявність у нього відстрочки до завершення мобілізації, тип відстрочки п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, відповідно до довідки № В107/10 від 18.10.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із здійсненням догляду за дружиною з інвалідністю.

Повісткою ІНФОРМАЦІЯ_1 №271078 від 04.10.2024 позивач ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14.10.2024 на 11:00 год. для «звірки даних».

Вказана повістка 04.10.2024 направлена позивачу рекомендованим листом 06 002 921 782 36 з описом вкладення на адресу: АДРЕСА_2 . Відправлення повернуто 27.10.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №159-1 від 30.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Як зазначено у постанові, «З метою виконання громадянами свої громадянських обов`язків, за допомогою єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, була сформована повістка №271078 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11:00 год 14.10.2024 за адресою АДРЕСА_1 з метою: для звірки даних. Поштове відправлення за №600292178236 було отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із довідкою Про причини повернення, підписом працівника поштового зв`язку, датою та штемпелем АТ «Укрпошта». Громадянин ОСОБА_1 , 14.10.2024 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, не повідомив про причини неявки, шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб, та надалі не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів, а отже не виконав вимоги передбачені в ч.1, ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи статтю 268 КУпАП, були здійснені заходи щодо повідомлення громадянинові ОСОБА_1 дати, розгляду часу і місця розгляду справи, шляхом направлення письмового повідомлення про дату, час і місце справи на адресу проживання (реєстрації) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №8801500075181. У повідомленні громадянину ОСОБА_1 було запропоновано прибути та повідомлено про дату час і місце розгляду справи, роз`яснено права згідно статті 63 Конституції України, права згідно статті 268 КУ ПАП, а також наслідки неприбуття на розгляд справи. З урахуванням виконання вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 ст. 268 КУпАП, в частині, що стосується повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про лату, час і місце розгляду справи остання була призначена на 30.01.2023 року о 10:00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки ОСОБА_1 не з`явився на розгляд справи, а заяв про відкладення розгляду справи не надходило, як і будь-які інші повідомлення або відомості про причини неприбуття на розгляд справи враховуючи виконання вимог ст. 268 КУПАП, розгляд справи відбувся за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 присутні

достатні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період Відповідно до абз. 5 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , не складався, письмові докази вчинення правопорушення приєднано до справи. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. з саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, з урахуванням частини 5 статі 258, статті 268 КУпАП».

Вказана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 направлена позивачу ОСОБА_1 супровідним листом №6/1587 від 03.02.2026 на адресу: АДРЕСА_2 . Доказів отримання позивачем зазначеної постанови, суду не надано.

25.02.2026 старшим державним виконавцем Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Микульцею Н.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80349964 з виконання постанови №159-1 від 30.01.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 34 000,00 грн, а також постанову про накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 37 600,00 грн.

Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобовязаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобовязаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП України порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнювати свої персональні дані та прибувати за викликом територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Пункти 21, 23, 24 Порядку №560 встановлюють, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені у повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича.

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Як встановлено судом, повісткою ІНФОРМАЦІЯ_1 №271078 від 04.10.2024 позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14.10.2024 на 11:00 для уточнення даних.

Зазначена повістка була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на адресу його місця проживання: АДРЕСА_2 .

Поштове відправлення було повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем було здійснено належне оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим суд звертає увагу, що надана позивачу довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 №В107/10 від 18.10.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про те, що на момент її видачі відповідач мав у своєму розпорядженні документи та відомості, достатні для встановлення обставин, які є підставою для надання такої відстрочки. Видача зазначеної довідки об`єктивно передбачає перевірку відповідних документів, оцінку підстав для відстрочки та внесення відповідних відомостей до військово-облікових даних позивача. Водночас відповідачем не наведено жодних пояснень щодо того, за яких саме обставин та на підставі яких документів було оформлено зазначену довідку, зокрема чи звертався позивач особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки після дати, зазначеної у повістці, чи повідомляв про причини неприбуття у строк, визначений у повістці, та чи здійснювалося під час такого звернення уточнення його військово-облікових даних. Ненадання відповідачем таких пояснень та доказів унеможливлює встановлення того, чи дійсно позивач не виконав обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або повідомити про причини неявки у строки, визначені законодавством.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано, які саме персональні або військово-облікові дані позивача підлягали уточненню, з огляду на те, що, як встановлено судом, позивач уточнив свої облікові дані у мобільному застосунку «Резерв+» 24.08.2024, що підтверджується відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За таких обставин відповідачем не доведено ані фактичної необхідності виклику позивача саме з метою уточнення облікових даних, ані того, що неприбуття позивача за викликом у визначений повісткою час об`єктивно перешкодило виконанню відповідачем покладених на нього функцій або призвело до порушення позивачем вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність можлива лише за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність свого рішення та наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. У разі якщо наявні у справі докази не дають можливості дійти беззаперечного висновку про винуватість особи, такі сумніви тлумачаться на користь цієї особи.

За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість позивача у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа витрати по сплаті судового збору.

За змістом частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, частиною п`ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 665,60 грн.

При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5ст. 242 КАС).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2026 року складав 3328 грн.

Таким чином, за вимогу про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач мав сплатити 665,60 грн, а тому сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Копосовича М.С.

З цих підстав, керуючись статтями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 159-1 від 30.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 /.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 /, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Третя особа: Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд.14, оф.57, ЄДРПОУ 35045464.

Суддя Олена ГОЛЯНА