Ухвала суду № 135002866, 19.03.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/396/26

№ провадження 1-кс/196/57/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року с-ще Царичанка

Слідчий? ? суддя? ? Царичанського? ? районного? ? суду? ? Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, розлучений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період в посаді: оператора відділення радіотехнічної розвідки загону радіо-і радіотехнічної розвідки ВОС-569543А військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та в обгрунтування зазначив, що у провадженні СВ ВП № 4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12026042260000060 від 17 березня 2026 року, за ознаками? ? кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1? ? Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан, який продовжений, а востаннє - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.01.2026 р. №40/2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 р.? ? № 4759-ІХ,? ? з? ? 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року на 90 діб.

Відповідно до витягу з наказу № 188? ? командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2025, солдата за призовом ОСОБА_6 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду оператора відділення радіотехнічної розвідки загону радіо-і радіотехнічної розвідки ВОС-569543А військової частини? ? НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включають в себе військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Згідно з положеннями ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків.

Проте солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, бездоганного та неухильного додержання військової дисципліни, яка зобов`язує кожного військовослужбовця поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, свідомо вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_6 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді оператора відділення радіотехнічної розвідки загону радіо-і радіотехнічної розвідки ВОС-569543А військової частини? ? НОМЕР_1 , та перебуваючи біля території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 17.03.2026, близько 17.50 год. маючи умисел на вчинення відкритого викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв без будь-якого дозволу велосипед марки «Azimut» спортивного типу, який стояв не примкнутий поряд з територією домоволодіння за вищевказаною адресою та належний ОСОБА_9 , тим самим відкрито заволодів велосипедом марки «Azimut» спортивного типу та поїхав на вказаному велосипеді у невідомому напрямку в подальшому розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_9 було спричинено матеріального збитку.

Таким чином,? ОСОБА_6 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

17.03.2026 ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України.

18.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Підозра, оголошена ОСОБА_6 обґрунтовується матеріалами кримінального провадження.

Вказані обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого, відповідно до ч.4 ст.186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжувати вчиняте інші кримінальні правопорушення.

В обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду) вказує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та враховуючи відсутність міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що останній може не виконувати покладені на нього обов`язки, передбачені КПК України та може в подальшому ухилятись від органу досудового розслідування та суду.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні) зазначає, що підозрюваному ОСОБА_6 відоме місце проживання потерпілої та свідків, а тому може незаконно впливати на останніх шляхом вмовляння чи підкупу, з метою зміни ними раніше наданих свідчень на свою користь.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) зазначає, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, якому відповідно до наказу №76 командира військової частини? ? НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.03.2026 призупинено виплату грошового забезпечення та який знятий з котлового забезпечення з 18.03.2026, що дає підстави вважати, що останній може продовжити вчиняти інше кримінальне правопорушення.

? ? ? У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , який входить до групи слідчих по даному кримінальному провадженню, клопотання підтримали та просили його задовольнити.? ? ? ?

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зобов`язується не ухилятися від слідства та просив застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні прохав застосувати до підозрюваного більш м`який? ? запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.03.2026 за №12026042260000060, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Згідно копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України було затримано 17 березня 2026 року.

18 березня 2026 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

? ? 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

? ? 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

? ? 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, наявність чи відсутність в її діях складу злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Поміж тим, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 та протоколами допиту свідків; протоколами оглядів місця події; витягом з наказу № 188 командира військової частини? ? НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2025, відповідно до якого солдата за призовом ОСОБА_6 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду оператора відділення радіотехнічної розвідки загону радіо-і радіотехнічної розвідки ВОС-569543А військової частини НОМЕР_1 .

Оцінюючи наявність ризиків, на які посилається у своєму клопотанні слідчий та прокурор, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, розлучений, має малолітню дитину, яка з ним не проживає, не працює та не навчається, є військовослужбовцем, має місце проживання не за місцем реєстрації.

З урахуванням вищевказаного суд вважає, що існує достатньо підстав вважати, що з урахуванням слабких соціальних зв`язків підозрюваного, відсутності постійного місця роботи та офіційного джерела існування, відсутності постійного місця проживання, вчинення кримінального правопорушення у період воєнного стану є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого слідчий суддя зважує на те, що останні є знайомими підозрюваного, у зв`язку з чим на даному етапі досудового розслідування слід запобігти спробам незаконного впливу на них.

Суд вважає слушними доводи прокурора про те, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, може переховуватись від органів слідства та суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим.

Також суд бере до уваги досліджені в судовому засіданні доповідь командира військової частини НОМЕР_1 та допит свідка ОСОБА_10 , з яких вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце несення служби та повідомив про небажання повернення до військової частини, що додатково свідчить про підвищений ризик можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків та не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст. 182, 183 КПК України, враховуючи майновий стан підозрюваного; обставини, характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу та вищенаведені ризики, суд вважає за необхідне визначити останньому заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, внаслідок наявності доведених ризиків слідчий суддя вважає, що у випадку внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, перелік яких наведено в резолютивній частині ухвали.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193-194, 196-197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 17 березня 2026 року.

Строк дії ухвали встановити до 15 травня 2026 року включно, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_6 розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133 120 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (реквізити: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738, банк отримувача: ДКСУ в м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом її дії.

В разі внесення застави, суд на підставі ч.ч. 5, 7 ст.194 КПК України зобов`язує підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора у визначений ними час, а також покладає на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу? слідчого, прокурора або? суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» Міністерства юстиції України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 20.03.2026 року.

? ? ? ? ? ? Слідчий суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1