Рішення № 135002615, 20.03.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6894/25

№ 2/183/4522/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю:

представника позивача Поторочі О.Д.,

представника відповідача адвоката Нижник А.А.,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін у процесуальних заявах по суті.

7 липня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 року у розмірі 14 954,82 грн., понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 19.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 280275048, відповідно до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в сумі 15 300 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , строком на 30 днів., зі сплатою відсотків за користування кредитом.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Пдюс» було укладено Додаткову угоду № 19, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду №26, також 31.12.2021 Додаткову угоду № 27, також 31.12.2022 Додаткову угоду № 31, також 31.12.2023 Додаткову угоду № 32, за якими ТОВ «Таліон Плюс» отримало від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 року в розмірі 14 954,82 грн.

Також, 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало від ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 в розмірі 14 954,82 грн.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу № б/н від 04.06.2025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 в розмірі 14954,82 грн., з яких 13254,24 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1700,58 грн. - заборгованості за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором в розмірі 14954,82 грн.

22.01.2026 року через канцелярію суду відповідач подала відзив на позов, в якому вказувала, що позивач не довів порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 року, який укладений після укладання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, на підставі якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило відступлення права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс». Позивач не надав суду докази на підтвердження оплати за договором факторингу від 28.11.2018 року, від 23.02.2024 року та від 04.06.2025 року. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 28/1118-01 від 28.11.2018 року на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи права вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал», на підставі чого просила відмовити в задоволенні позову.

28.01.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якому вказав, що відповідач підписала кредитний договір та була ознайомлена з умовами його використання, ТОВ «Юніт капітал» є належним кредитором та отримало право вимоги за кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 року. Відповідно до Реєстру прав вимог від 10.05.2022 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача перейшло право вимоги до відповідача га загальну суму 14 954,82 грн. ТОВ «Таліон Плюс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.70).

Позиція сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, з підстав, визначених у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суду надано копію Договору № 280275048 від 19.01.2022 року, відповідно до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в сумі 15 300 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , строком на 140 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,69 % в день (140 днів) від суми кредиту, що також узгоджується з підписаним Паспортом споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ» (а.с. 51-53).

До матеріалів справи позивачем додано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 19.01.2022 року, в якій ОСОБА_1 вказала номер картки НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (а.с. 38).

Відповідно до платіжного доручення № d25a6f2444da0036e053ac11ec966e77 від 19.01.2022 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало договір, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 15 300 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025р.(а.с 14-16).

Наявність емітованої картки № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приваттбанк» на ім`я ОСОБА_1 також підтвердив АТ КБ «Приватбанк». На виконання ухвали суду про витребування доказів банк повідомив і про зарахування коштів 19.01.2022 року на зазначену картку у розмірі 15300 грн. (а.с. 129).

Отримання кредитних коштів від ТОВ «Манівео» не спростовувала протягом судового розгляду і сама позивачка.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги .

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19,до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, 31.12.2020 року - Додаткову угоду №26, також 31.12.2021 року - Додаткову угоду № 27, також 31.12.2022 року - Додаткову угоду № 31, також 31.12.2023 року - Додаткову угоду № 32, за якими, як наполягає позивач у позові, ТОВ «Таліон Плюс» отримало від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 в розмірі 14 954,82 грн. (а.с.17-25).

Також, 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с.28-31).

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «Юніт Капітал», за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно наданої ТОВ «Юніт Капітал» виписки по особовому рахунку відповідача, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 280275048 від 19.01.2022 року становить 14 954,82 грн., з яких 13 254,24 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1 700,58грн. - заборгованості за відсотками (а.с. 59).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» посилалося на те, що отримало право вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на підставі договорів факторингу від 28.11.2018 року (передача прав вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «Таліон плюс»), від 30.10.2023 року (передача прав вимоги від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»), від 05.07.2024 року (передача прав вимоги від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал»).

Однак слід звернути увагу на те, що відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.

Зазначені норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17 відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній уповноважений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 280275048 від 19.01.2022 року був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , а перший договір факторингу, на який посилається позивач, як на підставу набуття права вимоги до відповідача, та строк дії якого неодноразово продовжувався за допомогою додаткових угод, було підписано 28.11.2018 року. Тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником, а тому, на переконання суд, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон плюс», а в подальшому і ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал».

За таких обставин ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні за договором № 220275048 від 19.01.2022 року не набуло, таке право не могло бути передане позивачу цим товариством на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року чи додаткових угодах до нього, оскільки і зобов`язання відповідача щодо повернення коштів виникли після укладення цього договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про не доведеність переходу права вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором № 280275048 від 19.01.2022 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, поклавши їх на позивача

Керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи які брати участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Сорока О.В.