ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.01.11
Справа № 14/149-10.
За позовом: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків
До відповідачів: 1) Приватного підприємства «Синтекс-V», м. Суми
2) Приватного підприємства «Синтекс», м. Суми
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Техногранд», м. Суми
4) Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ Інтеравто», м. Суми
5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мотор», м. Суми
Про стягнення 758678 грн. 29 коп.
СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ
За участю представників:
від позивача – не з’явився
від 1-го відповідача – не з’явився
від 2-го відповідача – не з’явився
від 3-го відповідача – не з’явився
від 4-го відповідача – не з’явився
від 5-го відповідача – не з’явився
За участю секретаря судового засідання: Таран С.А.
Суть спору: позивач просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість по кредитному договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року, яка станом на 03.11.2010 року складає 758678 грн. 29 коп., в тому числі: заборгованість за простроченим кредитом в сумі 560000 грн. 00 коп., заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 168866 грн. 69 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 11332 грн. 22 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 13479 грн. 38 коп., штраф за порушення зобов’язань в сумі 5000 грн. 00 коп.,а також судові витрати по справі.
Відповідачі письмового відзиву на позов не подали, в судове засідання їхні повноважні представники не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується підписами на повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Направлене на адресу ТОВ «Техногранд», вказану у позовній заяві, повідомлення повернулось до господарського суду з відміткою пошти: «за зазначеною адресою не розшукано».
Повідомлення направлені на адреси ПП «Синтекс» (повторно) та ПП «Синтекс-V», вказані у позовній заяві, повернулись з відміткою пошти: «за закінченням строку зберігання».
Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
До початку розгляду справи від ПП «Синтекс» надійшло письмове клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи у зв’язку з можливістю вирішення з позивачем питання щодо погашення заборгованості по кредиту.
Ухвалами господарського суду Сумської області від 29 листопада 2010 року, від 02 грудня 2010 року та від 27 грудня 2010 року суд зобов’язував відповідачів подати до суду письмові відзиви на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції по справі, копії відзивів направити позивачу та надати суду докази направлення відзивів. Крім того, цими ухвалами поперджувалось сторін про те, що у разі їх нез’явлення у засідання суду та неподання ними витребуваних документів, справа може бути розглянута на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
В судові засідання по справі, які відбулись 01.12.2010р., 27.12.2010р. та 06.01.2011р. представники відповідачів не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних документів не подали.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає, що клопотання ПП «Синтекс» про відкладення розгляду справи спрямоване на затягування судового процесу, оскільки заявником до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, позивач також не подавав ніяких відомостей про можливе врегулювання спору між сторонами. Крім того, слід зазначити, що провадження у даній справі порушено 29.11.2010року, і до цього часу від відповідачів не надходило ніяких відомостей про те, що вони звертались до позивача з пропозицією врегулювання спору або про те, що вже ведуться переговори щодо укладення мирової угоди по справі.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання ПП «Синтекс» про відкладення розгляду справи та розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого по всіх правах та зобов’язаннях виступає Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та Приватним підприємством «Синтекс-V» було укладено 20 березня 2008 року кредитний договір № 11318233000.
Те, що Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» по всіх правах та зобов’язаннях підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у новій редакції затвердженої загальними зборами акціонерів АКІБ «УкрСиббанк» 27 жовтня 2009 року, погодженої Національним банком України 10.12.2009 року та зареєстрованої державним реєстратором 18.12.2009 року. У новій редакції статуту ПАТ «УкрСиббанк» зазначено, що Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Крім того, даний факт підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», в якому зазначено, що державна реєстрація була проведена 28.10.1991р., а заміна свідоцтва про державну реєстрацію відбулась 18.12.2009р., а також підтверджується Довідкою АА № 313572 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якій зазначено, що остання реєстраційна дія відносно ПАТ «УкрСиббанк» відбулась 18.12.2009 року.
Згідно з п. 1.1. даного кредитного договору позивач надав Приватному підприємству «Синтекс - V» кредит (грошові кошти) у розмірі 700000,00 грн., який був погашений першим відповідачем 17.03.2009 року. 19.03.2009р. першому відповідачу був наданий кредит у розмірі 560000,00 грн., який першим відповідачем у встановлені графіком строки не погашений.
Відповідно до умов кредитного договору Приватне підприємство «Синтекс-V» взяло на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені кредитним договором терміни.
Згідно п. 1.3.1. кредитного договору за використання коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15,5 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.
За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 25,5 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.
Згідно додаткової угоди № 1 від 11 липня 2008 року до кредитного договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року сторони домовились, що з 12 липня 2008 року за використання кредитних коштів, а саме строкової суми основного боргу, за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 20 % річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов договору.
18 березня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року, відповідно до якої сторони домовились, що з 20 березня 2009 року за використання кредитних коштів, а саме строкової суми основного боргу, за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 30% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов договору, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення, а також встановлено графік погашення кредиту, до 18.03.2011 року.
31 березня 2010 року було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року, згідно якої сторони домовились про зміну графіка погашення кредиту за договором.
Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.5. кредитного договору повинно відбуватись з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
Як зазначив позивач, взятих на себе зобов"язань перший відповідач у встановлені кредитним договором строки не виконав, заборгованість за кредитом не сплатив.
Умовами кредитного договору (п. 7.1.) передбачено, що за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій Приватне підприємство «Синтекс-V» сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.6. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов’язань. Неустойка встановлюється у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати плати за кредит, та/або у випадку порушення позичальником умов договору застави/іпотеки, вказаного в п. 2.1. даного договору, позивач має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в кредитному договорі.
Відповідно до умов кредитного договору Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п. 1.2.2. кредитного договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит в повному обсязі.
У зв’язку з невиконанням першим відповідачем умов кредитного договору позивачем 18.08.2010 року було надіслано на його адресу вимогу за № 139/4-005-1104 щодо визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, а кредиту та плати за кредит обов’язковим до повернення в порядку розділу 11 кредитного договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року. В даній вимозі зобов’язувалось першого відповідача достроково повернути отриманий кредит у сумі 560000,00 грн., сплатити плату за кредит у розмірі 108400,02 грн.
Однак, як зазначає позивач, заборгованість по кредиту у встановлений строк перший відповідач не сплатив.
У забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача – Приватного підприємства «Синтекс-V» по кредитному договору 20 березня 2008 року було укладено між позивачем та Приватним підприємством «СИНТЕКС» договір поруки № 11318233000-П/1.
Також у забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача по кредитному договору було укладено 20 березня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОГРАНД» договір поруки № 11318233000-П/2.
Також у забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача по Кредитному договору було укладено 20 березня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМ ІНТЕРАВТО» договір поруки 11318233000-П/З.
Також у забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача по кредитному договору було укладено 20 березня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-МОТОР» договір поруки 11318233000-П/4.
У відповідності до п. 1.1. вищевказаних договорів поруки відповідачі - 2, 3, 4 та 5 зобов'язалися перед позивачем відповідати за виконання першим відповідачем усіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникли з умов кредитного договору.
У відповідності до п. 1.3 договорів поруки відповідачі - 2, 3, 4 та 5 відповідають перед позивачем у тому ж обсязі що і перший відповідач. Згідно п. 2.2. договорів поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителів, тобто до відповідачів - 2, 3, 4 та 5.
Згідно п. 1.4. договорів поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
У зв'язку з невиконанням першим відповідачем умов кредитного договору позивач направив 17 вересня 2010 року відповідачам - 2, 3, 4 та 5 вимоги, згідно з якими відповідачам було запропоновано виконати свої зобов'язання: сплатити заборгованість по поверненню кредиту.
Пунктом 2.2. договорів поруки передбачено, що вимоги кредитора є обов’язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).
Однак, як зазначає позивач, заборгованість по кредиту у встановлений строк відповідачі - 2, 3, 4 та 5 не сплатили.
Станом на 03 листопада 2010 року заборгованість першого відповідача перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" по кредитному договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року не погашена і її розмір складає 758678 гривень 29 копійок, з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 560 000,00 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 168866,69 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 11332,22 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом - 13479,38 грн.; штраф за порушення зобов’язань - 5000,00 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина 7 цієї ж статті Господарського кодексу України вказує на те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вже зазначалось вище між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та першим відповідачем було укладено кредитний договір на надання останньому кредиту у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 700 000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених договором.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 Цивільного кодексу передбачено обов’язковість письмової форми для даного договору.
Кредитний договір № 11318233000 від 20.03.2008р. укладений у письмовій формі, а тому наслідки передбачені ст. 1055 ЦК України на нього не розповсюджуються.
Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання за вказаним кредитним договором виконав належним чином, надавши першому відповідачу кредит у розмірі та строки визначені договором.
Умовами кредитного договору встановлено, що позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. Крім того, позичальник зобов’язується сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору.
Пунктом 1.3.5. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується сплачувати проценти за договором у строк – з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.
Відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого додатковою угодою № 3 від 31.03.2010 року до кредитного договору № 11318233000 від 20.03.2008 року, яка є невід’ємною частиною кредитного договору, встановлено кінцевий термін повернення кредиту – 18.03.2011 р.
Однак, у зв’язку з невиконанням першим відповідачем умов кредитного договору щодо здійснення платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих по ньому відсотках в обумовлені кредитним договором, до першого відповідача були застосовані наслідки передбачені ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, а також пункти 5.5. та 11.1. кредитного договору, відповідно до яких, у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9.-5.11., 7.4. кредитного договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов’язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. У цьому випадку позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін у повному обсязі.
У відповідності до вимог п. 11.1. кредитного договору, як зазначалось вище, позивачем на адресу першого відповідача 18 серпня 2010 була надіслана вимога щодо визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, а кредиту та плати за кредит обов’язковим до повернення. У вимозі встановлений строк повернення зазначеній у ній заборгованості – не пізніше ніж на 14-й календарний день з дати відправлення Банком даної вимоги. Копією опису вкладення до цінного листа та копією поштового чеку № 3784 підтверджується, що дана вимога була надіслана на адресу першого відповідача 18 серпня 2010 року.
Однак, перший відповідач у встановлені у вимозі строки кошти банку не повернув.
Таким чином, за першим відповідачем утворилась заборгованість по кредиту у сумі 560000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 168866,69 грн., що нараховувались відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.2. кредитного договору, п. 1 додаткової угоди № 1 від 11.07.2008 року до кредитного договору, п.п. 2.1, 2.2. додаткової угоди № 2 від 18.03.2009р.
Крім того, на підставі п. 7.1. кредитного договору першому відповідачу була нарахована пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 11332,22 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 13479,38 грн., а також на підставі п. 7.6. нарахована неустойка у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, сума пені та штрафу нарахована позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню у повному обсязі разом із сумою основного боргу.
Пунктом 2.1. кредитного договору № 11318233000 від 20 березня 2008 року передбачено, що у забезпечення зобов’язань позичальника за даним договором банком прийнято: застава нерухомості за договором іпотеки № 11318202000-З/1 від 20.03.2008р.; порука ПП «Синтекс» за договором поруки № 11318233000-П/1 від 20.03.2008р.; порука ТОВ «Техногранд» за договором поруки № 11318233000-П/2 від 20.03.2008р.; порука «СМ Інтеравто» за договором поруки № 11318233000-П/3 від 20.03.2008р.; порука ТОВ «Інтер-Мотор» за договором поруки № 11318233000-П/4 від 20.03.2008р. та порукою Сорокіна Валерія Євгеновича за договором поруки № 11318233000-П/5 від 20.03.2008р.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2 ст. 553 ЦК України).
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч. 3 ст. 553 ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 3 ст. 554 ЦК України встановлено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Договорами поруки з ПП «Синтекс», ТОВ «Техногранд», ТОВ «СМ Інтеравто» та ТОВ «Інтер-Мотор» встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність боржника і поручителя перед кредитором є солідарною.
Як вже зазначалось, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, направивши йому вимогу про сплату боргу, яка є обов’язковою до виконання поручителем.
У зв’язку невиконання першим відповідачем свого зобов’язання за кредитним договором у встановлені строки, поручителям (відповідачам – 2,3,4 та 5) були направлені вимоги щодо сплати заборгованості першого відповідача не пізніше ніж на 10-й робочий день з дати відправлення банком даної вимоги. Дані вимоги були надіслані на адреси поручителів 17.09.2010 року, що підтверджується копіями поштових чеків №№ 8129, 8127, 8124, 8126 від 17.09.2010р.
У встановлені у вимозі строки поручителі заборгованості першого відповідача не сплатили.
Слід також зазначити, що згідно п. 3.1. договорів поруки вони набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють до повного припинення всіх зобов’язань боржника за основним договором.
Згідно додаткових угод № 1 від 31.03.2010р. до договорів поруки поручителі були проінформовані про всі зміні зобов’язань боржника за кредитним договором.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами на день розгляду справи суму боргу не сплачено, заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідачів солідарно 758 678 грн. 29 коп. заборгованості.
Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідачів відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610-612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Синтекс-V» (40000, м. Суми, пр-кт. Курський, 81; і/код 30268040), Приватного підприємства «Синтекс» (40000, м. Суми, пр-кт. Курський, 81, і/код 21120518), Товариства з обмеженою відповідальністю «Техногранд» (40000, м. Суми, вул. Привокзальна, 2, і/код 31788238), Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ Інтеравто» (40000, м. Суми, пр-кт. Курський, 81, і/код 34451715), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мотор» (40000, м. Суми, пр-кт. Курський, 81, і/код 35172165) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр-кт. Московський, 60; і/код 09807750) заборгованість за простроченим кредитом в сумі 560000 грн. 00 коп., заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 168866 грн. 69 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 11332 грн. 22 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 13479 грн. 38 коп., штраф за порушення зобов’язань в сумі 5000 грн. 00 коп., а також 7586 грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам у справі (ст. 87 ГПК України).
Повний рішення складено 10.01.2011 року
СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ
Суддя Миропольський Сергій Олексійович
Судове рішення № 13500243, Господарський суд Сумської області було прийнято 06.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/149-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: