Ухвала суду № 13500044, 13.01.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

13 січня 2011 року справа № 5020-3/207 За позовомВідкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

в особі Київської міської Філії,

ідентифікаційний код 01189910

(01033, м. Київ, вул. Горького, 40)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99029, АДРЕСА_1)

про стягнення 738,15 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ВАТ „Укртелеком” в особі Київської міської Філії) явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (фізична особа-підприємець ОСОБА_1) не зявився.

ВСТАНОВИВ:

09.12.2010 Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Київської міської Філії звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 738,15 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.12.2010 порушено провадження у справі №5020-3/207, розгляд справи призначений на 20.12.2010.

Ухвалою від 20.12.2010 розгляд справи був відкладений на 13.01.2011 та зобовязано позивача надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача з метою отримання доказів про наявність у ОСОБА_1 статусу субєкта підприємницької діяльності.

Цією ж ухвалою суд зобовязав державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

10.01.2011 від позивача надійшов лист з повідомленням про неможливість надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вх. №71/11).

Також 10.01.2011 від державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя на адресу суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. №113/11).

У судове засідання 13.01.2011 сторони не зявилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення /арк. с. 44, 45/.

Суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, сторонами у господарському процесі можуть бути лише юридичні особи або фізичні особі-підприємці.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 має статус субєкта підприємницької діяльності.

Так, у договорі про надання послуг бізнес-мережі № К.U.-4772 від 17.01.2008 /арк. с. 10-13/, а також у додатковій угоді №1 /арк. с. 14/ бізнес-абонентом зазначений „громадянин України ОСОБА_1”.

Відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” № 775-IV від 15.05.2003 (далі Закон) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 4 Закону).

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 16 Закону).

Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону).

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч.1 ст. 18 Закону).

За інформацією державного реєстратора Ленінської РДА у м. Севастополі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про державну реєстрацію ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця.

Отже, відповідач у справі ОСОБА_1 не має статусу субєкта підприємницької діяльності, тобто грошові вимоги до нього не можуть бути вирішені у господарському процесі, що не позбавляє позивача звернутися з аналогічними вимогами до відповідача за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо ним буде встановлено, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Київської міської Філії до ОСОБА_1 про стягнення 738,15 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України через непідвідомчість справи господарському суду.

За приписами частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розвязані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито” останнє підлягає поверненню позивачеві у випадку припинення провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, керуючись статтею 47, пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №5020-3/207 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Київської міської Філії до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 738,15 грн. припинити.

2.Повернути Відкритому акціонерному товариству „Укртелеком” в особі Київської міської Філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910, п/р 2600938 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 300335) з Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, код 24035598, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу: 22090200) державне мито у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), сплачене за платіжним дорученням №12990 від 19.11.2010 (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Суддя підпис В.О. Головко