Рішення № 13499994, 11.01.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 січня 2011 року справа № 5020-7/169

За позовом Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»

(проспект Леніна, буд. 81, приміщення 17, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002,

вул. І. Дубового, 14, м. Київ, 02100)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99018)

про стягнення 27183,15 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача не зявився (клопотання)

Від відповідача не зявився

Сутьспору:

Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27183,15 грн., у тому числі 19198,27 грн. заборгованості по щомісячним лізинговим платежам, 1764,35 грн. пені, 984,60 грн. індексу інфляції, 4 843,02 грн. штрафу та 3 % річних у розмірі 392,91 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак, 10.01.2011, до розгляду справи у засіданні суду, на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просив розглядати справу за відсутності представника, внаслідок неможливості забезпечення його явки.

Відповідач у засідання суду не зявився, вимоги ухвал суду від 24.11.2010, від 09.12.2010 та від 22.12.2010 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцію, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В :

20.11.2007 між сторонами був укладений договір фінансового лізину № LA07000398 (надалі - ДФЛ).

Відповідно до п. 1.1. цього договору лізингодавець (позивач) зобовязувався надати, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно додатку 1 на умовах цього договору.

Предмет лізингу Jac HFC 1020K Bort, лізинговий період (місяці - 60), вартість предмету лізингу 50991,01 грн., референційна валюта USD (долари США).

Всі додатки до цього договору є його невідємними частинами (п. 2.1. договору).

01.04.2009 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору.

Згідно з п. 3.1. договору всі платежі згідно цього договору мають бути нараховані та сплачені в українській гривні з урахуванням умов, вказаних у цьому договорі та Додатку 2 до цього договору.

Всі платежі можуть бути змінені лізингодавцем у відповідності до умов, вказаних у цьому договорі та додатку 2 (п. 3.2. договору).

Згідно з п.п. 3.2.2. Закону України «Про податок на додану вартість»комісія, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ оподатковується ПДВ (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.04.2009, передбачалось, що сторони погодили наступні лізингові платежі:

-одноразові платежі: перший платіж 1 004,75 дол. США (5099,11 грн.), останній платіж 0,00 дол. США (0,00 грн.);

-щомісячні платежі без ПДВ 399,07 дол. США відшкодування вартості предмету лізингу 150,71 дол. США (764,85 грн.), банківські відсотки та комісія 248,36 дол. США.

У відповідності з п. 8.2. Додатку 2, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.04.2009 до вищевказаного договору, лізингоодержувач зобовязувався сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно ДФЛ протягом пяти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений у ДФЛ та виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобовязання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно ДФЛ. Лізингові платежі сплачується в українській гривні. У звязку з тим, що у ДФЛ вказна референційна валюта долари США, всі платежі в гривні на дату виставлення рахунку по курсу 6,5 грн. (шість гривень 50 копійок) до 1 (одного) долара США.

Згідно з п. 10.1. Додатку 2 до договору лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію ДФЛ у випадку, якщо лізингоодержувач, зокрема, порушує будь-яке з зобовязань, покладене на нього у відповідності до положень ДФЛ.

Лізингодавець має право відмовитись від ДФЛ та вимагати повернення транспортного засобу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати складає більше 30 календарних днів (п. 10.2. Додатку 2 до договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобовязання виконав, надавши відповідачу предмет лізингу транспортний засіб Jac HFC 1020K Bort, обєм двигуна 2540 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_3, тип кузову вантажний фургон, колір червоний, вартістю 50991,01 грн. (у тому числі ПДВ 8498,50 грн.), що підтверджено актом від 18.12.2007 приймання-передачі предмета лізингу до договору лізингу LA07000398 від 20.11.2007.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим за ним склалась заборгованість перед позивачем у розмірі 19198,27 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, позивачем було вручено відповідачу повідомлення № 10/05-014 від 31.05.2010 про розірвання договору, а відповідачем було повернено позивачу предмет лізингу про що складено відповідний акт повернення предмету лізингу від 31.05.2010, проте, заборгованість відповідачем у добровільному порядку погашена не була

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 8.9. Додатку 2 до договору передбачено, що у разі прострочення сплати платежів за ДФЛ, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами) передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 1764,35 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 984,60 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 392,91 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності з п. 10.8 Додатку 2 до договору дострокове розірвання договору фінансового лізингу можливе за умов відшкодування у повному обсязі витрат лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини лізингоодержувача, а також із можливістю застосування санкцій, а саме: сплати 10% вартості всіх недоотриманих лізингових платежів лізинодавця за договором лізингу.

З урахуванням викладеного, позивачем нараховано відповідачу 4843,02 грн. штрафу, який також підлягає стягненню з відповідача.

Контррозрахунків сум основного боргу, пені, штрафу, індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду надано не було.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 27183,15 грн., у тому числі 19198,27 грн. заборгованості по щомісячним лізинговим платежам, 1764,35 грн. пені, 984,60 грн. індексу інфляції, 4 843,02 грн. штрафу та 3 % річних у розмірі 392,91 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99018, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(юридична адреса: проспект Леніна, буд. 81, приміщення 17, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, фактична адреса: вул. І. Дубового, 14, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код 30726921, р/р 26007300065977 у ПАТ «Форум», м. Київ, МФО 322948, або на інші рахунки) 27183,15 грн., у тому числі 19198,27 грн. заборгованості по щомісячним лізинговим платежам, 1764,35 грн. пені, 984,60 грн. індексу інфляції, 4 843,02 грн. штрафу та 3 % річних у розмірі 392,91 грн., а також 271,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина