Ухвала суду № 134997384, 19.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2644/25

Провадження № 1-кп/352/130/26

УХВАЛА

19 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч.4 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в :

18 листопада 2025 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч.4 ст. 246 КК України.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду.

Захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить даних потерпілого, хоча до обвинувального акту долучений цивільний позов, заявлений прокурором. Вказане, на думку сторони захисну, призводить до порушення прав обвинуваченого. У випадку відмови у вказаному клопотання, захисник не заперечував проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Обвинувачений просив суд задовольнити клопотання його захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, реалізуючи свої повноваження, прокурором був заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі відповідного цивільного позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність такого обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Статтею 291 КПК України передбачено відомості які повинен містити обвинувальний акт, а також які документи додаються до обвинувального акту.

Так, судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Також в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Щодо твердження захисника про обов`язкову наявність потерпілого при кваліфікації дій обвинувачених у даному кримінальному провадженні, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Судом встановлено, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч.4 ст. 246 КК України не відноситься до тієї категорії, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Отже, підставами для залучення потерпілого до кримінального провадження є або заява про залучення її до провадження як потерпілого, або її письмова згода.

Суд також звертає увагу на те, що КПК України не передбачає можливості прокурором чи органом досудового розслідування проводити слідчі дії та приймати процесуальні рішення, а обмежує їх дії, надаючи право лише на приведення обвинувального акту у відповідність до чинного законодавства.

Разом з тим, питання про залучення потерпілого до кримінального провадження може бути вирішене і судом (ч. 7 ст. 55 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи прокурором подано позовну заяву про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. В позовній заяві зазначено, що прокурором заявлений цивільний позов, оскільки правопорушенням було завдано шкоди навколишньому природному середовищу.

Таким чином, суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акту, оскільки він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні не підлягає до задоволення.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Так, під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 475 КПК України, відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4, 8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає. Кримінальне провадження підсудне Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області згідно правил підсудності, передбачених ст. ст. 32, 33 КПК України. Підстав для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає. Визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 23, 65, 91, 32, 314-316, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч.4 ст. 246 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 26 березня 2026 року в приміщенні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Незалежності, 150, м. Івано-Франківськ, 76018.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати: прокурора, представника цивільного позивача, третю особу, захисників, обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текс ухвали проголошений о 09 год 40 хв 20 березня 2026 року.

Суддя ОСОБА_6