Рішення № 134997228, 20.03.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5528/24

Провадження № 2/344/261/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач Акціонерне товариство «Кредобанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 476 144,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Кредобанк» кредитний договір №СL-352105. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у сумі 290 611,76 гривень на строк до 22 лютого 2027 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 35 % річних.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредит.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків за кредитним договором станом на 19 грудня 2023 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 476 144,04 гривень, що складається із простроченої заборгованості за основним боргом (тілом) у розмірі 290 611,76 гривень, прострочених процентів за основним боргом у розмірі 185 532,28 гривень.

Виходячи з наведеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 476 144,04 гривень та витрати по оплаті судового збору (а.с. 1-2).

13 листопада 2025 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивачем частково погашено заборгованість за кредитним договором у сумі 160 000,00 гривень, тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № СL-352105 у розмірі 316 144,04 гривень (а.с.125-126).

30 грудня 2025 року на адресу суду представником позивача подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості за кредитним договором у сумі 50 000,00 гривень. За наведених обставин просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № СL-352105 у розмірі 266 144,04 гривень (а.с.133-134).

02 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. У даній заяві зазначає, що відповідачем по даній справі частково погашена заборгованість за кредитним договором, а тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № СL-352105 від 23 лютого 2022 року у розмірі 236 394,04 гривень (а.с.146-147).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2024 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 37-38).

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 39-40).

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 97-98).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в частині несплаченої заборгованості за кредитним договором, просив задовольнити (а.с. 47-48, 137-138). Надаючи пояснення у попередніх судових засіданнях, представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про неможливість з`явитися у судове засідання у заявку із виробничою зайнятістю (а.с. 156). Надаючи пояснення у судових засіданнях, відповідач позовні вимоги визнав, пояснив, що не можу сплатити заборгованість у зв`язку з важким матеріальним становищем.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що, в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань цивільного судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка позивача та відповідачів не визнавалась судом обов`язковою у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у даній цивільній справі.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 11 березня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

23 лютого 2022 року між Акціонерним товариством «Кредобанк», Банком, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладений кредитний договір № СL-352105, за умовами якого сума та валюта кредиту: 290 611,76 гривень, строк (термін) кредитування: 60 місяців терміном до 22 лютого 2027 року (а.с. 9-19).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № СL-352105 від 23 лютого 2022 року, станом на 19 грудня 2023 року заборгованість становить 476 144,04 гривень, що складається із простроченої заборгованості за основним боргом (тілом) у розмірі 290 611,76 гривень, прострочених процентів за основним боргом у розмірі 185 532,28 гривень (а.с.22).

Згідно меморіального ордеру №1102256 від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 погашена заборгованість за кредитним договором № СL-323164 від 06.07.2021 у розмірі 193745,00 гривень (а.с. 23).

На підставі меморіального ордеру № 1102262 від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 видані кошти згідного кредитного договору № СL-352105 від 23.02.2022 у розмірі 96866,76 гривень (а.с. 24).

Відповідач користувався кредитними коштами, про що свідчить виписка по особовим рахункам з 23.02.2022 по 26.02.2024 (а.с.25-26).

13 листопада 2023 року позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою про погашення заборгованості, що залишилася без відповіді (а.с. 27-30).

Статут Акціонерного товариства «Кредобанк» затверджений рішенням акціонера №03/2023 від 18.12.2023 (а.с.31-33).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство «Кредобанк» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 09807862 (а.с.34).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частина перша статті 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що між позивачем Акціонерним товариством «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладеного 23 лютого 2022 року кредитного договору № СL-352105, з запропонованими умовами якого ОСОБА_1 ознайомився та погодився, про що свідчить його власноручний підпис на договорі.

Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України зобов`язано позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Так, у частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах: від 30.11.2022 у справі № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 у справі № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21; від 01.08.2022 у справі № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 № у справі 128/2269/20; від 01.06.2022 у справі № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16; від 25.05.2022 у справі № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18; від 09.02.2022 у справі № 161/5648/20; від 02.02.2022 у справі № 205/7751/16-ц, виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнту, та є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

У межах розгляду даної справи судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору № СL-352105 від 23 лютого 2022 року позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 290611,76 гривень шляхом перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок, номер якого був зазначений сторонами у договорі, а саме згідно меморіального ордеру №1102256 від 23 лютого 2022 року - 193745,00 гривень, меморіального ордеру №1102262 від 23 лютого 2022 року - 96866,76 гривень.

Позивачем до позовної заяви надано виписку по особовим рахункам відповідача, що є достатнім, належним та допустимим доказом, який підтверджує факт видачі коштів відповідачу, а також є документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт повернення наданих йому кредитних коштів на виконання умов договору № СL-352105 від 23 лютого 2022 року.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором № СL-352105 від 23 лютого 2022 року.

Розрахунок заборгованості за договором відповідачем не спростований.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, позивач у повному обсязі виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит.

У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Проте протягом часу розгляду справи відповідачем було частково погашено заборгованість, залишок якої складає 236 394,04 гривень

У порядку виконання процесуального обов`язку відповідача, унормованого частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, з доведення належним чином виконання обов`язків перед позивачем з виплати заборгованості за укладеним договором відповідачем не надано доказів виплати вказаної суми заборгованості, а також доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за кредитним договором або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у загальному розмірі 236 394,04 гривень, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції, копії виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 7142,16 гривень (а.с. 5, 157).

Зменшені позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 7142,16 гривень

На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 546, 605, 610-612, 625, 626, 628, 633, 634, 636, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, заборгованість за кредитним договором № СL-352105 від 23 лютого 2022 року у розмірі 236 394,04 гривень (двісті тридцять шість тисяч триста дев`яносто чотири гривні чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, судовий збір у розмірі 7142,16 гривень (сім тисяч сто сорок дві гривні шістнадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: 79026 м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 20 березня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.