Постанова № 134991954, 19.03.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/387/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А..М. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії РВ №001121/113 від 07 лютого 2026 року, ОСОБА_1 07 лютого 2026 року о 07:05 здійснював лов риби забороненим сітковим знаряддям лову - ятером кустарного виробництва, у водоймі поблизу с. Золоте Сарненського району Рівненської області, під час чого зловив 2 (два) екземпляри щуки, загальною вагою 0,250 кг., чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, ст. ст. 27, 52-1, 63 Закону України "Про тваринний світ" та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи, підписав протокол та надав пояснення.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення телефонограми.

Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Отже, ураховуючи вищенаведене, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання останнього особисто прийняти участь в розгляді його справи в суді та вирішує розглянути справу за відсутності останнього.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки

У статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст. 85 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України" згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Тож, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 85 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, оскільки у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 85 КУпАП не є обов`язковою, тому, враховуючи наведені положення, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 , який не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до диспозиції ч. 4 ст. 85 КУпАП України встановлена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

З об`єктивної сторони це адміністративне правопорушення характеризується у грубому порушенні правил рибальства, у тому числі рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі умислу або необережності.

Частина ч. 4 ст. 85 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів

Правила любительського рибальства затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700.

Згідно з п.п. 1 п. 1 Р. ІV Правил любительського рибальства, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції "хапка" та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Статтею 27 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про тваринний світ", до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.

Спеціальне використання об`єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об`єкти тваринного світу.

Як передбачено ст. 52-1 Закону України "Про тваринний світ", для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Забороняються знаряддя добування об`єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ")

Згідно ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а його вину доведено повністю, яка підтверджується наступними доказами:

- розрахунком заподіяної шкоди внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурісів від 03.03.2026 року №1-2-9/174-26 (а.с.2);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії РВ №001121/113 від 07 лютого 2026 року (а.с.3);

- описом об`єктів лову (добування), вилучених у порушника, згідно з протоколом серії РВ 001121/113 від 07 лютого 2026 року, де значиться, що вилучено 2 (два) екземпляри риби щука, загальною вагою 0,250 кг (а.с.4);

- описом-оцінкою знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, вилучених у порушника ОСОБА_1 , згідно з протоколом серії РВ №001121/113 від 07 лютого 2026 року, де значиться, що вилучено ятер кустарного виробництва С-0,57 м, К-0,29 м, Q-0,11 см, ЗПП НОМЕР_1 (а.с.5);

- квитанціями про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення без номеру та №03 від 07 лютого 2026 року, де значиться, що вилучено 2 (два) екземпляри риби щука, загальною вагою 0,250 кг та ятер кустарного виробництва С-0,57 м, К-0,29 м, Q-0,11 см, ЗПП НОМЕР_1 (а.с.6,7);

- фототаблицями (а.с.8-9).

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вищевикладені досліджені документи є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Разом з тим, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 2 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму ВС України №9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (п. 77 рішення у справі "Барбера, Мессеге і Хабар до проти Іспанії від 06 грудня 1988 року, п. 97 рішення у справі "Яношевич проти Швеції" від 23 липня 2002 року).

Водночас, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини", п. 282). Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Заразом, у рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України", ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних висновків - презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".

Дослідженні судом докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 грубого порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням інших заборонених знарядь лову, а саме сітковими знаряддями лову), тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують, чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП,судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфісковують, повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Таким чином, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме у вигляді штрафу з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 КУпАП передбачено, що якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до розрахунку заподіяної шкоди внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів від 03 березня 2026 року №1-2-9/174-26, зробленого начальником Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області, ОСОБА_1 виловив 2 (два) екземпляри щуки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів № 1042 від 29 вересня 2023 р. він заподіяв державі збитків на загальну суму 6936,00 грн. (а.с.2).

Як вбачається із наявного у матеріалах справи клопотання начальника Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області Сергія Бондара за №1-2-9/173-26 від 03 березня 2026 року, він просить суд при вирішенні питання про накладення стягнення, одночасно вирішити питання про відшкодування винною особою до бюджету Висоцької сільської територіальної громади заподіяної майнової шкоди у розмірі 6936,00 грн. (а.с.1).

Відповідно до змісту статей 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», заподіяна державі шкода, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягується до місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 283 КУпАП, якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Згідно зі ст. 329 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.

Таким чином, заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 6936,00 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Висоцької сільської територіальної громади.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.ст.ст. 23, 33, 40-1, 265, 283-285, 287, 294, 329 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок) гривень.

Реквізити для оплати штрафу: - отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/ 21081100; - код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494; - банк отримувача (Казначейство ЕАП); - рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511; - код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Вилучене заборонене знаряддя лову - ятер кустарного виробництва б/в С-0,57 м, К-0,29 м, Q-0,11 см, ЗПП РВ №0021040 в кількості 1 шт. - конфіскувати.

Вилучені об`єкти лову (добування): 2 (два) екземпляри щуки, загальною вагою 0,250 кг знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) грн.

Реквізити для оплати судового збору: - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; - код за ЄДРПОУ: 37993783; - банк отримувача: Казначейство України (ЕАП): - код банку отримувача 899998; - рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; - код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до бюджету Висоцької сільської територіальної громади (код платежу 24062100, номер рахунку UA748999980333169331000017417, отримувач ГУК у Рівн.обл./Висоцьк.сіл.тг/24062100, код ЄДРПОУ 38012494) заподіяну майнову шкоду у розмірі 6936,00 грн. (шість тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень).

Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285 КУпАП), а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у встановлений строк, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.