Ухвала суду № 134991737, 16.03.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/997/26

Провадження № 2-о/545/83/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

16.03.2026 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Любчик О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю інших працездатних осіб, який може здійснювати постійний догляд, є єдиною особою, яка здійснює на безоплатній основі постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , інвалідом ІІ групи. Необхідність встановлення цього факту мотивує для можливості офіційного підтвердження такого догляду у державних органах.

Проаналізувавши зміст заяви з додатками, суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Верховний Суд в постанові від 02.10.2019 у справі №175/2317/16-ц звернув увагу на те, що мета встановлення юридичного факту є необхідною складовою заяви про встановлення такого факту, саме мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне за собою правові наслідки.

Заявник, як на мету встановлення факту, посилається на те, що встановлення факту здійснення постійного догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 необхідне йому для можливості офіційного підтвердження такого догляду у державних органах.

Таке загальне визначення заявником мети встановлення відповідного факту, не дає можливості суду зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне за собою правові наслідки, оскільки будь-який юридичний факт характеризується конкретністю мети його встановлення і конкретністю відповідних правових наслідків його встановлення.

Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно вказати конкретну мету встановлення факту та які права і обов`язки він породжує.

Також, як вбачається зі змісту заяви, заявником не зазначено та не надано належних доказів його одноосібного догляду за заінтересованою особою ОСОБА_2 , що він є єдиною особою, яка може здійснювати догляд, а також, не зазначено про неможливість оформлення відповідних документів, які підтверджують цей факт у позасудовому порядку та не надано доказів звернення до компетентних органів або отримання відмови.

У роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

У Законі України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі або сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постійний догляд - це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки. Доглядачем офіційно може вважатися лише та особа, яка отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Однією з категорій осіб, які мають право на отримання послуг з догляду, є громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями.

Для оформлення постійного догляду за особою, яка його потребує, потрібно звернутися до органу опіки та надати наступний перелік документів: заява про те, що особа хоче здійснювати постійний догляд за особою, яка потребує догляду; копії паспорта особи, яка буде здійснювати догляд та особи, щодо якої буде здійснюватися догляд; медична довідка особи, яка буде здійснювати догляд; довідка щодо реєстрації місця проживання; документи щодо права власності на майно або право користування ним; довідка лікарської комісії, яка підтверджує те, що особа потребує постійного стороннього догляду іншої особи.

Якщо догляду потребує дієздатна особа, яка усвідомлює свої дії, але у зв`язку зі станом здоров`я потребує стороннього догляду, то в такому випадку потрібна обов`язкова згода про отримання догляду. Тому коли мова йде про людину літнього віку/пенсіонера з когнітивними порушеннями, вона також має написати заяву про те, аби їй призначили особу, яка буде здійснювати постійний догляд за нею.

Механізм оформлення постійного догляду (призначення компенсації за догляд) над такими особами встановлений Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

Перед тим, як розпочати процедуру оформлення постійного догляду, особа похилого віку має звернутися до сімейного лікаря та за його направленням пройти лікарську консультативну комісію (ЛКК) для встановлення необхідності у постійному сторонньому догляді. Далі особі, яка бажає здійснювати догляд на непрофесійній основі та відповідно отримувати за дані послуги грошову компенсацію, необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) з такими документами: заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заява про згоду отримувати соціальні послуги; паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї); довідка щодо реєстрації місця проживання.

Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі.

Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше наступного робочого дня надсилає справу (у тому числі електронну) відповідному уповноваженому органу засобами електронного зв`язку для прийняття рішення про призначення компенсації.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання відповідних заяв при наявності всіх необхідних документів здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок про призначення чи не призначення особи постійним доглядачем.

Пленуму Верховного суду України у постанові №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в пункті 3 надав роз`яснення, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Суд зазначає, що ані зміст заяви, ані матеріали доданих до заяви, не міститься відомостей того, що заявник звертався до відповідного органу для оформлення постійного догляду за матір`ю та довідки про неможливість одержання висновку про призначення чи не призначення заявника ОСОБА_1 постійним доглядачем.

Отже, законодавством чітко визначено порядок та процедуру оформлення особою постійного догляду за особою, яка його потребує, а ОСОБА_1 не зазначає, в чому полягає неможливість такого оформлення у його випадку та не надає відповідної довідки, на підтвердження неможливості такого оформлення.

Також згідно ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

При цьому заявнику слід врахувати, що суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій згідно посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого Службою безпеки України.

Отже, заявник може бути діючим військовослужбовцем, а тому розгляді справ вказаної категорії повинні бути залучені як заінтересовані особи: військова частина, або районний (територіальний) центр комплектування та соціальної підтримки, або Міністерство оборони України, або орган у якій особо проходить службу.

Також, серед заінтересованих осіб у справах даної категорії можуть бути територіальні органи соціального захисту населення.

Звертаючись із вказаною заявою ОСОБА_1 не врахував вищенаведене.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено, а в поданій заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та долучено до матеріалів справи копію посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно даної правової норми від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій лише за позовами (заявами) у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, тобто прав, як учасників бойових дій.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулюються Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.

Згідно ст. 4, ст. 5 вказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-XII.

Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).

Водночас, виходячи із підстав та предмету заявленого ОСОБА_1 заяви, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII, ця справа не пов`язана з порушенням його прав як учасника бойових дій.

Заявник не довів наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, а також не додав до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року встановлений в розмірі 3328 гривні.

За подачу заяви в порядку окремого провадження судовий збір буде становитиме 665,60 грн., яку заявнику необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Полтавськ р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA548999980313191206000016395, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або РНОКПП для фізичних осіб, судовий збір за заявою, Полтавський районний суд Полтавської області) та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаного судового збору.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За викладених обставин, суддя дійшов висновку про залишення заяви без руху із наданням заявнику можливості усунути вищезазначені недоліки десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України,

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити заявника, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Любчик