Рішення № 134990027, 18.03.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/354/24

провадження 2/287/121/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Олевськ

Олевськмий районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Нижника Г.П.,

за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», представник позивача Кіріченко Віталій Михайлович до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.06.2021 у розмірі 90391,19 грн та сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.2021 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. Того ж дня, відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

1. тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50000 грн. (п. 1.2 Договору) в процесі користування ліміт було збільшено до 150000 грн.;

2. тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;

3. строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2 Договору);

4. процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п. 1.3 Договору);

5. кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4 Договору);

6. розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4 Договору);

7. проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00% (п. 1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 75000,00 грн.На підставі укладеного Договору, відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/25, тип - Універсальна.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

Станом на 30.01.2024 заборгованість відповідача у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором становить 90391,19 грн, яка складається з наступного: 72829,04 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17562,15 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Нижнику Г.П.

На запит суду надійшла інформація стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача по справі ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.11.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника позивача надійшло до суду письмове клопотання, у якому він просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили. Відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.06.2021 року між Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання банківських послуг шляхом підписання Паспорту споживчого кредиту та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50000,00 грн, який у подальшому було збільшено до 75000,00 грн, на строк 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних: 42,0%, тип кредитної картки : картка «Універсальна» (а.с. 24-31, 38-58).

Як зазначає позивач та не спростовував відповідач, останній після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, що підтверджується випискою за договором.

Так, з виписки за договором № б/н за період з 15.06.2021 по 31.01.2024 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 за кредитною карткою номер НОМЕР_1 користувався кредитними коштами шляхом зняття їх з кредитної картки, здійснював платежі, поповнював картку (а.с. 32-37).

За наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за договором № б/н від 15.06.2021, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 30.01.2024 становить 90391,19 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 72829,04 грн та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 17562,15 грн (а.с. 20-23).

Вказані обставини відповідач не оспорюва.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом які істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Всупереч умовам укладеного між сторонами кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач порушив строки погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором.

Таким чином у підписаному відповідачем кредитному договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу, відповідач не надав жодних доказів на спростування поданого банком розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача та які не спростовані відповідачем, доказів належного виконання ним кредитного договору щодо повернення отриманих кредитних коштів суду не подав, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення "Проніна проти України", №63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006).

Питання про судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, за приписами якої судовій збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст.ст. 11, 15, 16, 203, 205, 207, 526, 611, 626, 628, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», представник позивача Кіріченко Віталій Михайлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.06.2021 у розмірі 90391 (дев`яносто тисяч триста дев`яносто одну) гривню 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ: 14360570.

Представник позивача: Кіріченко Віталій Михайлович, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 26.03.1997 Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Г. П. Нижник