Постанова № 134989576, 19.03.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1949/26

Провадження № 3/0274/454/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Мороко С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красний Луч, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружена, не працює, на утриманні має неповнолітню дитину, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

11.03.2026 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , не забезпечила необхідних умов навчання та виховання: дитина без поважних причин не відвідує навчальний заклад. ОСОБА_1 має низький виховний потенціал, виганяє дитину з дому, не виховує у спрямуванні на розвиток особистості, підготовку до самостійного життя та праці. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала, пояснила, що вона намагається впливати на поведінку сина, проводить бесіди, водила до психолога, проте результатів це не дає. Він не слухається, почав красти, приходить додому дуже пізно, каже, що не любить її і не хоче з нею жити, робить і буде робити все назло. Така поведінка триває вже 5-6 місяців.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені СК України, Законом України "Про охорону дитинства".

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 серії ВАВ № 038971. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 про обставини правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , сина ОСОБА_1 про обставини правопорушення, зокрема, дитина пояснює, що він має напружені відносини з матір`ю, вона виганяє його з дому, у них виникають сварки через побутові речі, наприклад, коли він погоджується робити домашнє завдання, але спочатку має одягнутися та поїсти, вона наполягає, щоб він це робив відразу та починає на нього кричати; в школу йому ходити не цікаво;

- листом директора ліцею «Територія 12» до Начальника міської служби у справах дітей, з якого вбачається, що з початком ІІ семестру та виходом на очне навчання у ОСОБА_4 почалися проблеми з відвідуванням. Під час розмови з матір`ю з`ясовано, що ОСОБА_4 часто не ночує вдома, перестав слухатись, тому вона звернулась за допомогою до ювенальної поліції;

- листом міської служби у справах дітей виконавчого комітету Бердичівської міської ради ОСОБА_5 до Бердичівського РВП, з якого вбачається, що ОСОБА_4 навчається погано, систематично не виконує домашнє завдання, на заняття приходить без підручників та зошитів. З початком ІІ семестру та виходом на очне навчання у ОСОБА_4 почалися проблеми з відвідуванням;

- характеристикою, виданою директором ліцею «Територія 12», на ОСОБА_6 , листом директора ліцею «Територія 12» до Бердичівського РВП, з яких вбачається, що ОСОБА_4 проявив себе як учень, що не має мотивації до навчання, неохоче відвідує ліцей, навчається погано, систематично не виконує домашнє навчання;

- листом від 29.02.2024 школи імені Курта Шумахера м. Карбен на ім`я пані ОСОБА_7 , з якого вбачається, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу відсутній в школі без поважних причин;

- оцінюванням навчання ОСОБА_3 , свідоцтвом досягнень ОСОБА_3 , обліком відвідувань навчання в ліцеї «Територія 12»;

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі, та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 184 КУпАП - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

При накладенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого порушення, особу винної, яка має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, ступінь вини, майновий стан, та вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (в 2026 р. 3 328 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 26, 34, ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA 478999980313030106000006825; код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - 101.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку у зазначений вище строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна зі стягненням подвійного розміру штрафу.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Мороко