Ухвала суду № 134988249, 18.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1939/26

Провадження № 1-кс/461/1681/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

18.03.2026 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в :

слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42026140000000034 від 13 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, із можливістю внесення застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 16.03.2026 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України та 17.03.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. З урахуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Прокурор ОСОБА_10 в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання слідчого, вважають, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026140000000034 від 13 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на невстановлених посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про видачу висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_11 , вимагав та одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США, що мало місце за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 лютого 2026 року, у ОСОБА_12 виникла потреба у скеруванні своєї матері ОСОБА_11 до лікарсько-консультативної комісії з метою отримання висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 лютого 2026 року, перебуваючи на території заправної станції «ОККО», що за адресою Львівська область, місто Шептицький, вулиця Львівська, 51, ОСОБА_4 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_12 , який звернувся до ОСОБА_4 з метою отримання консультації щодо подачі документів та проходження лікарсько-консультативної комісії його матір`ю ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, висловив протиправну вимогу ОСОБА_12 щодо необхідності надання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, за здійснення ним впливу на невстановлених посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про видачу висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_11 .

ОСОБА_12 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_4 умови, за яких він вимушений надати йому неправомірну вигоду з метою видачі висновку та довідки лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради» на ім`я ОСОБА_11 , про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, усвідомлюючи, що лише у разі надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди останній не вчинить дії, які можуть створити для ОСОБА_11 шкідливі наслідки у вигляді перешкод під час проходження лікарсько-консультативної комісії, погодився на таку протиправну вимогу.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 березня 2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_12 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив останньому про необхідність прибути 11 березня 2026 року до комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», що за адресою Львівська область, м. Соснівка, вул. Грушевського, 36, а саме до кабінету №4, для проходження ОСОБА_11 лікарсько-консультативної комісії. Цього ж дня, приблизно о 11:00 год., ОСОБА_12 разом із матір`ю ОСОБА_11 , на виконання вказівки ОСОБА_4 , прибули до комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», що за адресою Львівська область, м. Соснівка, вул. Грушевського, 36, де ОСОБА_11 пройшла лікарсько-консультативну комісію при комунальному некомерційному підприємстві «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради».

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 березня 2026 року, перебуваючи у центральній частині міста Шептицького Львівської області, ОСОБА_4 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_12 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив останньому, що висновок лікарсько-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідка лікарсько-консультативної комісії на ім`я ОСОБА_11 , готові. При цьому також вказав, що для передачі цих документів ОСОБА_12 необхідно повторно зустрітися. Окрім цього, в ході вказаної зустрічі, ОСОБА_4 повторно висловив Філясу вимогу у наданні неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США.

16 березня 2026 року приблизно о 17:45 годині, ОСОБА_4 , завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, перебуваючи на території майданчику для паркування за адресою Львівська область, місто Шептицький, проспект Шевченка, 15, діючи умисно, передав ОСОБА_12 висновок №73 від 11 березня 2026 року лікарсько-консультативної комісії на ім`я ОСОБА_11 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду та довідку лікарсько-консультативної комісії №73 від 11 березня 2026 року і одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 16 березня 2026 року, становило 88 276, 20 грн, за здійснення ним впливу на невстановлених посадових осіб комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради», які згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про видачу вищевказаних висновку та довідки, при цьому ОСОБА_12 усвідомлював, що разі ненадання неправомірної вигоди, він та його матір не отримають зазначені документи.

Після вказаних дій протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

16.03.2026 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України та 17.03.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 від 09.02.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.02.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 20.02.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 14.03.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 17.03.2026;

- протоколом огляду, ідентифікації, копіювання, вручення грошових коштів (несправжніх імітаційних засобів) від 16.03.2026;

- повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 17.03.2026;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 16.03.2026;

- постановою про визнання предметів речовими доказами і прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 17.03.2026

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, є тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, у разі доведення винуватості ОСОБА_4 , йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України.

Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності;

знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано і в подальшому не вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_4 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.

Разом з цим, слід зазначити, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_4 не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів вчинення як інкримінованого ОСОБА_4 , злочину, так і інших аналогічних злочинів, до вчинення яких він може бути причетний, відтак незастосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання від вартою може привести до знищення, схову або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень;

незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідок ОСОБА_12 надав викривальні покази стосовно ОСОБА_4 та речові докази, окрім цього, органом досудового розслідування ще не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення злочину, та не допитано їх в якості свідків. Зокрема, не допитано ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та на яких останній може здійснити вплив з метою відмови від дачі ними показів, тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може впливати на них. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно ОСОБА_4 .

Таким чином, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновків, що:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з конфіскацією майна;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стороною захисту недоведено можливості запобігти існуючим ризикам у кримінальному провадженні шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи особу підозрюваного, який має ряд хронічних захворювань, його майновий стан, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, має на утриманні четверо дітей; займається волонтерською діяльністю; а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.3 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків буде застава 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 14.05.2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Встановити ОСОБА_4 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на два місяці, з моменту внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні, в тому числі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_12 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_17 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст складено 19.03.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1