Рішення № 13498661, 23.11.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.11.2010р. Справа № 14/202

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка", с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область, 37662

про стягнення 73169,19 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Родич С.В., дов. № 2 від 26.04.2010 р.

від відповідача: представник не з'явився (належним чином повідомлений)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу 63843,60 гривень, штрафу 10% 6384,30 гривень, пені 1460,53 гривень, 8% річних 741,64 гривень та втрат від інфляції 766,12 гривень

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позов не надав. На виконання вимог п. 4 ухвали суду від 28.09.2010 року про порушення провадження у справі відповідачем 08.11.2010р. супровідним листом №434 від 02.11.2010р. (канцелярії суду вх. 13485д від 08.11.2010р.) надіслані до суду витребувані матеріали та докази.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 21.08.2009 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ (надалі Позивач) та Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка", с. Петрівці, (надалі -Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 9 НК 020 ЧКАМ(надалі - Договір а.с.7-10).

Згідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача насіння ріпака в асортименті - Товар, згідно специфікацій визначених у додатку до Договору (надалі - Додаток а.с.11), які є невідємною частиною цього Договору, а Відповідач зобов'язується прийняти Товар та оплатит його згідно умов Договору.

Поставка Товару здійснюється партіями, при умові попередньої оплати. Оплата за Замовлення здійснюється за конкретний товар на підставі виставленого рахунку, складеного на підставі Договору (п.3.1 ).

Позивачем надано суду видаткову накладну № ЧЕР 000841 від 21 серпня 2009 року (а.с13), що підтверджує поставку товару Позивачем на суму 63 843,60 грн. та довіреність №115 від 20.08.2009р. (а.с.12). на отримання товару Відповідачем.

Відповідач прийняв вищевказаний Товар, отримав сертифікат якості на нього, про що зазначено у видатковій накладній .

Відповідно до п.2.3. Договору за поставлений товар Відповідач мав розрахуватися 10.01.2010р.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 63843,60 гривень.

Враховуючи те, що чинним законодавством не виключена можливість, а сторонами у Договорі було передбачено одночасне застосування пені та штрафу Позивачем нараховано пеню в розмірі 1460,53 грн. та 10% штрафу в розмірі 6384,30 грн.(розрахунок а.с.55-56).

Відповідно до пункту 6.6 Договору Покупець, у разі порушення виконання грошового зобов"язання, повинен сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просточення, а також 8 відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, за невиконання договірних зобов"язань, нараховано Відповідачу втрати від інфляції в розмірі 766,12 грн. та 8% річних в розмірі 741,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив що, вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.4 Договору, у разі порушення Покупцем строків попередньої оплати за Товар або оплати за Товар згідно Договору, останній сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% від суми неоплаченої (несвоечасно оплаченої) вартості Товару. Згідно підпункту 6.5 Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі продвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 та 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до п. 10 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) якщо платник необгрунтовано відмовився від оплати продукції (товарів), робіт (послуг) і згідно із законом чи договором зобов'язаний сплатити за це штраф (пункт 66 Положення про поставки продукції та пункт 57 Положення про поставки товарів), то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь основний борг в розмірі 63843,60 гривень, штраф 10% 6384,30 гривень, пеня 1460,53 гривень, 8% річних 741,64 гривень та втрати від інфляції 766,12 гривень

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 731,69 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (із змінами і доповненнями), у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47-1, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка", ідентифікаційний код 36475303(с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область, 37662; р/р 26005556119 в АБ ПолтаваБанк, МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", ідентифікаційний код 32154038(вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022; р/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) борг 63843,60 гривень, штраф 10% 6384,30 гривень, пеня 1460,53 гривень, 8% річних 741,64 гривень та втрати від інфляції 766,12 гривень, судові витрати державне мито - 731,96 грн., інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законої сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.