Рішення № 134986084, 19.03.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2346/25

Провадження № 2/348/113/26

19 березня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Бурдун Т.А.,

секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Надвірна за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, представник позивача - ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Страхова компанія «Еталон», інтереси якого представляє Щукіна І.М., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 грудня 2023 року між ОСОБА_1 ПАТ «Страхова компанія «Еталон»було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № ЕР-218519681. Строк дії полісу з 21.12.2023 по 20.12.2024. 20 серпня 2024 року о 18 год. 35 хв. в с. Тисменичани по вул. Грушевського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вище вказаної ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

19 грудня 2024 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 348/2118/24, відповідно до якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на пішохідному переході. Такими діями відповідач порушив вимоги п. 12.1, 13.1, 2.1 б Правил дорожнього руху України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення події за допомогою приладу «Алкогольного 507» та в медичному закладі відповідач відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 30.05.2025. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.05.2025 апеляційну скаргу захисника відповідача було задоволено частково, а саме постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської у справі № 348/2118/24 від 19.12.2024 змінено в частині накладення на відповідача стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і закрито провадження щодо відповідача за ст.124 КУпАП на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили 17.09.2025 негайно після її винесення. 22 жовтня 2024 року до позивача звернулась власниця транспортного засобу RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 (потерпіла особа) з заявою на виплату страхового відшкодування. Позивач визнав вищевказану дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого транспортного засобу RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , страховим випадком. На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-218519681 від 20.12.2023, враховуючи ремонтну калькуляцію № 2707-01 50 від 20.08.2024, позивачем було перераховано потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 26 558,17 грн. Оскільки відповідно до постанови суду водій забезпеченого транспортного засобу керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, то як відповідальна за шкоду особа, повинен відшкодувати позивачу в порядку регресу виплачене страхове відшкодування.

В зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 26 558,17 грн. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, через систему «Електронний суд» подала заяву до суду, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

18.03.2026 представник відповідача адвокат Жирун Р.М. через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просив судовий розгляд проводити без його участі та без участі його довірителя ОСОБА_1 , позовні вимоги визнають та просять даний факт врахувати при розподілі судових витрат.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 20 серпня 2024 року о 18 год. 35 хв. в с. Тисменичани по вул. Грушевського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вище вказаної ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 , схеми місця ДТП від 20.08.2024 та заяви-повідомлення від потерпілого про настання дорожньо-транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ від 20.08.2024 (а.с.14, 16-17, 28-29).

19 грудня 2024 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 348/2118/24, відповідно до якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на пішохідному переході. Такими діями відповідач порушив вимоги п. 12.1, 13.1, 2.1б Правил дорожнього руху України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення події за допомогою приладу «Алкогольного 507» та в медичному закладі відповідач відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.23-25).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.05.2025 апеляційну скаргу захисника відповідача було задоволено частково, а саме постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської у справі № 348/2118/24 від 19.12.2024 змінено в частині накладення на відповідача стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і закрито провадження щодо відповідача за ст.124 КУпАП на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін. У вказаній постанові також зазначено, що «… зі змісту поведінки ОСОБА_1 на місці події вбачається, що останній дійсно вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено інший транспортний засіб та залишив місце ДТП та намагався уникнути відповідальності за скоєне… Сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вчинив ДТП, чим порушив вимоги ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП». Постанова апеляційного суду набрала законної сили 30.05.2025 негайно після її винесення (а.с.18-22).

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, вина відповідача ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «RENAULT LAGUNA», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким на момент ДТП керував відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-218519681 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160 000,00 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320 000,00 грн., франшиза 1 600,00 грн. Строк дії полісу з 21.12.2023 по 20.12.2024 (а.с. 16-17).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспорті засоби RENAULT LAGUNA, державний номерний знак НОМЕР_1 , та RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження, в результаті чого потерпіла особа, власниця транспортного засобу RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 зазнала матеріального збитку.

22 жовтня 2024 року до позивача звернулась власниця транспортного засобу RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 (потерпіла особа) з заявою на виплату страхового відшкодування, що підтверджується копією заяви на виплату страхового відшкодування від 18.10.2024 (а.с. 13).

Для визначення завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження в ДТП транспортного засобу RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2 проведена ремонтна калькуляція № 2707-01-50 від 20.08.2024 року (а.с.26-27).

На підставі наданих потерпілою стороною документів, ПАТ «Страхова компанія «Еталон»було складено страховий акт № 2707/01/50/1 від 23.06.2025 року, сума страхового відшкодування вказана 26 558,17 грн (а.с. 30).

На підставі вище зазначеного страхового акту ПАТ «Страхова компанія «Еталон» здійснила потерпілій ОСОБА_4 виплату страхового відшкодування в розмірі 26 558,17 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 19526 від 23.06.2025 (а.с.15).

10.07.2025 року за вих. № 2637 позивач ПАТ «Страхова компанія «Еталон» направив на адресу відповідача ОСОБА_1 вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26 558,17 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст.38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичнім працівником).

Факт керування відповідачем транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння було встановлено Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у постанові від 19 грудня 2024 року по справі № 348/2118/25, Івано-Франківським апеляційним судом у постанові від 30.05.2025. Та обставина, що провадження щодо відповідача було закрито за ст.124 КУпАП на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не спростовує порушення ОСОБА_1 вимог ПДР та вчинення ДТП. Більш того, у постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що «Сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вчинив ДТП, чим порушив вимоги ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП».

Згідно ст. 22.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ «ОСЦПВВНТЗ») «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що позивач, як страховик, у зв`язку із настанням страхового випадку відшкодував потерпілій особі ОСОБА_4 у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до чого, у нього виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи (відповідача) у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з частиною шостою статті 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки регресну вимогу може бути пред`явлено протягом трьох років із дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом

Таким чином обов`язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається на відповідача, судом в свою чергу не встановлено, а відповідачем не доведено невідповідності суми виплаченого страхового відшкодування позивачем на користь потерпілої особи.

Позовні вимоги відповідач та його представник визнали.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законник підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, на підставі викладеного, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про доведеність позивачем ПАТ «Страхова компанія «Еталон» заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у розмірі 26 558,17 грн., тому пред`явлений позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 142 ЦПК України.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, відповідно до платіжної інструкції № 20575 від 15.09.2025 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що відповідач визнав позов, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1211,20 грн, а з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, тобто у розмірі 1211,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 10, 12-13, 76-83, 89, 142, 258, 259, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 26 558 (двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 17 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» понесені витрати на сплату судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Зобов`язати ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Надвірна/22030101, код ЄДРПОУ 37951998, повернути позивачу Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Еталон» код ЄДРПОУ: 20080515, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. відповідно до платіжної інструкції № 20575 від 15.09.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», п/р № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 20080515, юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 19.03.2026.

Суддя Т.А.Бурдун