Ухвала суду № 134985916, 19.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2597/26

Провадження № 2-з/0203/11/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

19 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в особі судді Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2-з/0203/11/2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2026 року ОСОБА_1 за представництва адвоката Сустав Н.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, який має намір пред`явити до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , залучивши третьою особою ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АУРУМ»» з вимогами визнати договір купівлі-продажу від 11 квітня 2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світланою Анатоліїною за реєстровим № 283, з тих підстав, що не зважаючи на про постановлене Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 09 серпня 2024 року рішення у справі № 203/3899/21 про задоволення позову ОСОБА_1 встановленням факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року, визнання за ОСОБА_1 майнових права на частку, що виникли за інвестиційним договором від 23 вересня 2019 року № 73/1, визнання недійсним договору від 18 серпня 2021 року про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за інвестиційним договором № 73/1 від 23 вересня 2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «АУРУМ»», ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 25 серпня 2021 року між ТОВ «Компанія з управління активами «АУРУМ»» та ОСОБА_4 , а також на те, що на час відчуження ОСОБА_4 . 11 квітня 2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказаної спірної квартири ухвалою Верховного Суду ще 02 квітня 2025 року зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року, що свідчить про явну недобросовісність та умисне переховування спірної квартири від виконання рішення суду у справі № 203/3899/21.

Саме такими обставинами недобросовісного відчуження спірної квартири обґрунтована необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам, в тому числі суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 , в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу квартири, з тих підстав, що спірна квартира, не будучи під обтяженнями речових прав, після прийняття Верховним Судом постанови 25 лютого 2026 року може бути знову відчужена, що зумовить неможливість виконання або істотне утруднення виконання рішення у разі задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним, особливо за тих обставин, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 11 квітня 2025 року укладений з колишнім чоловіком ОСОБА_4 ОСОБА_2 , обставини чого переконують у його фіктивності з метою уникнення виконання за рішенням суду у справі № 203/3899/21.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2026 року вказана заява про забезпечення позову передана судді Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В. 18 березня 2026 року.

Розглянувши заяву, що подана за дотриманням правил виключної підсудності за ст. 30 ЦПК України і відповідає вимогам до форми і змісту за ст. 151 ЦПК України, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з позовною заявою, позовним вимогам. Для вжиття заходів забезпечення позову потрібні обґрунтовані факти, підтверджені доказами того, що ці заходи необхідно вжити.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, підставою забезпечення позову судом є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування таких заходів може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

У той же час, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на це суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 754/4437/18, відповідно до якого метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, судом встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2021 року № 203/3899/21, з урахуванням ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року про виправлення описки, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , шляхом заборони на розпорядження нею.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року після скасування постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року постанови апеляційного суду від 22 березня 2022 року - ухвала місцевого суду від 25 жовтня 2021 року скасована, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена частково; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_2 , у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу квартири.

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпра від 09 серпня 2024 року № 203/3899/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АУРУМ» про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, визнання майнових прав за інвестиційним договором, визнання договорів недійсними задоволено; встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у період від 1 грудня 2018 року по 31 березня 2021 року; визнано за ОСОБА_1 майнові права на 1/2 частку, що виникли за інвестиційним договором від 23 вересня 2019 року №73/1, укладеним між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АУРУМ», що діяло в інтересах та за рахунок закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «СІГМАУР»; визнано недійсним договір від 18 серпня 2021 року про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за інвестиційним договором №73/1 від «23» вересня 2019 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АУРУМ», що діяло в інтересах та за рахунок закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «СІГМАУР», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 25 серпня 2021 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АУРУМ», що діяло в інтересах та за рахунок закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «СІГМАУР», та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксою Іриною Вячеславівною, зареєстрований у реєстрі за №1602.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року рішення місцевого суду від 09 серпня 2024 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2025 року № 203/3899/21 (провадження № 2-зз/203/5/2025) за клопотанням ОСОБА_4 скасовано заходи забезпечення позову, ужиті у цивільній справі № 203/3899/21, а саме: скасовано арешт, накладений шляхом заборони на розпорядження на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2326447012101, номер запису про обтяження 45414942).

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 203/3899/21 (провадження № 61-2245св25) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року задоволено, зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року до закінчення касаційного провадження (а.с.21-24).

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2026 року № 203/3899/21 (провадження № 61-2245сн25) касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена; постанова Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року скасована; рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2024 року залишена в силі; вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.25-38).

Разом з тим, за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 березня 2026 року встановлено, що 11 квітня 2025 року квартира АДРЕСА_1 відчужена на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. за реєстровим № 283 11 квітня 2025 року на користь ОСОБА_2 в розмірі , та на користь ОСОБА_3 в розмірі (бланки НТР 788593-788594; НТР 788595-788596) (а.с.40).

Суд, перевіривши матеріали заяви, відповідно до ст. 149 ЦПК України знайшов подану заяву обґрунтованою, виходячи з предмету майбутнього позову про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 11 квітня 2025 року недійсним, що сукупно з обставинами з укладення такого договору всупереч ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2025 року під час зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025 року - 11 квітня 2025 року, та ухваленням Верховним Судом постанови про скасування постанови апеляційного суду від 21 січня 2025 року і залишення в силі рішення місцевого суду від 09 серпня 2024 року - 27 лютого 2026 року, що опублікована у публічному доступі в ЄДРСР 05 березня 2026 року, а також з обставинами необмеженої можливості розпорядження майном новими власниками ОСОБА_2 (колишнім чоловіком ОСОБА_5 а.с.39) та ОСОБА_3 дають достатні підстави вважати наявним ризик подальшого відчуження квартири одразу після ухвалення Верховним Судом постанови на користь ОСОБА_1 , що без відповідного обтяження може істотно ускладнити як розгляд справи про визнання недійсним договору, так і виконання рішення суду про визнання недійсним договору та права власності позивача на відповідний об`єкт, на підставі чого до подання відповідного позову належить допустити забезпечення позову співмірними із заявленими вимогами способами, зокрема, менш обтяжливим за арешт способом, у виді заборони згідно п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав щодо вказаної спірної квартири, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу квартири.

Підстав для обов`язкового надання зустрічного забезпечення позивачем, який має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч. 3 ст. 154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову не пов`язані ризики які б могли спричинити збитки, а так само ризики тимчасової неможливості розпорядитися нерухомим майном, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі визнається недоцільним.

Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.

Відповідно до ч.13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 149, 150, 153, 157, 260-261, 431 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , що подана його представником - адвокатом Сустав Наталією Валеріївною задовольнити, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Тимчасово, на час розгляду позову ОСОБА_1 , заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 , у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу квартири.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ч.13 ст. 158 ЦПК України, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви протягом десяти днів, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.

Копію цієї ухвали видати негайно заявнику, позивачу, відповідачу, державним реєстраторам.

Виконати вжиті заходи забезпечення позову негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі цієї ухвали, яка має силу виконавчого документу, незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Пред`явити цю ухвалу про забезпечення позову до виконання строком у три роки з наступного за днем її постановлення дня. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала протягом 15 днів з моменту підписання у день її оформлення 30 вересня 2025 може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з правом обов`язкового поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко