Ухвала суду № 13498499, 20.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"20" січня 2011 р.

№ 21

/17-2011-47

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши матеріали від 17.01.2011р., зареєстровані за № 173/2011;

за заявою: Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі ОДПІ), Одеської області, м. Ізмаїл;

до Боржника: Суворовського виробничого управління житлово-комунального господарства (Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, буд. 64; код ЄДРПОУ 03350433);

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 17.01.2011р. Ізмаїльська ОДПІ звернулась до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Суворовського виробничого управління житлово-комунального господарства за спрощеною процедурою банкрутства у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов’язання щодо сплати заборгованості по податкам, штрафним санкціям та пені в сумі 53 441 грн. 38 коп.

Заява Ізмаїльська ОДПІ про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Суворовського виробничого управління житлово-комунального господарства - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи СеріїА00 №594998, довідки АБ №268238 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, значиться, що організаційно правова форма боржника Суворовського виробничого управління житлово-комунального господарства являється комунальним підприємством, засновником та органом управління якого являється орган місцевого самоврядування.

В силу приписів ч.8 ст.5 Закону (№ 2343-ХІІ) положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Про зазначене свідчить також і Рішення Конституційного Суду України у справі №1-14/2007 від 20.06.2007р., яке є преюдиціальним, і винесене за результатами розгляду конституційного звернення ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ) (справа щодо кредиторів підприємства комунальної форми власності), де зазначено, що провадження у справі про банкрутство комунальних унітарних підприємств у випадках, передбачених частиною восьмою статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ), підлягає припиненню незалежно від того, прийнято рішення відповідної ради органу місцевого самоврядування про незастосування положень цього Закону (№ 2343-ХІІ) до цих підприємств до чи після порушення судом загальної юрисдикції провадження у справі про їх банкрутство.

Відповідно до вказаного рішення Конституційного суду України від 20.06.2007р. по справі N 1-14/2007 зазначено, що частиною восьмою статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ) не визначено, коли саме можливе прийняття відповідною радою органів місцевого самоврядування рішення про незастосування процедури у справах про банкрутство щодо комунальних унітарних підприємств. Конституційний Суд України вважає, що з огляду на нагальний характер послуг, які надаються цими підприємствами для жителів відповідних територіальних громад, ця норма Закону (№ 2343-ХІІ) не ставить факт прийняття рішення на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування щодо незастосування до комунальних унітарних підприємств положень Закону (№ 2343-ХІІ) у залежність від моменту порушення судом справи про банкрутство цього підприємства і припускає можливість прийняття такого рішення як до початку провадження у справі про банкрутство, так і на будь-якій стадії провадження. Це означає, що факт наявності судової справи про банкрутство комунального унітарного підприємства чи її відсутності не може впливати на реалізацію відповідною радою її права стосовно прийняття рішення про незастосування Закону (№ 2343-ХІІ) до цього підприємства. Тому орган місцевого самоврядування при реалізації свого повноваження, передбаченого у частині восьмій статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ), не зобов'язаний попередньо погоджувати з кредиторами комунального унітарного підприємства та іншими зацікавленими особами своє рішення про незастосування до нього положень Закону (№ 2343-ХІІ) або пропонувати заходи запобігання банкрутству цього підприємства.

Пунктом 6 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що провадження у справах про банкрутство комунальних унітарних підприємств, що є об’єктами права комунальної власності, стосовно яких на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийнято рішення про заборону їх банкрутства, підлягають припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК (за відсутністю предмету спору), частини восьмої статті 5, статті 40 Закону в їх системному розумінні”.

Отже, ініціюючим кредитором не надано доказів, того, що на Суворовське виробниче управління житлово-комунального господарства на дату подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не поширюється дія пункту 8 статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ).

Господарський суд зазначає, що вказані докази повинні бути надані ініціюючим кредитором господарському суду на момент порушення справи про банкрутство відповідно до Закону (№2343-ХІІ), можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом (№2343-ХІІ) не передбачена. З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постанові від 16.06.2010р. по справі №50/3/79).

Відповідно до ч. 1 статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежного від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Отже, у контексті вказаної норми при розгляді справи про визнання відсутнього боржника банкрутом за правилами статті 52 Закону (№2343-ХІІ) предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Разом з цим, ініціюючим кредитором не надано доказів про відсутність підприємницької діяльності боржника, як вбачається із заяви та доданих до заяви матеріалів боржник - Суворовське виробниче управління житлово-комунального господарства знаходиться на податковому обліку у Ізмаїльській ОДПІ з 20.08.1996р. ( Довідка від 22.04.2010р. №1652), звітує до органів ДПІ, так боржником: 06.05.2010р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість за І квартал 2010р.; 09.02.2010р. подано розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 20.08.2010р. подано уточнюючий податковий розрахунок земельного податку на 2010р.

Крім того, заявником не надано статутні та установчі документи, що позбавляє господарський суд проаналізувати статус підприємства його організаційно правову форму, оцінити фінансовий та майновий стан підприємства його засновників.

Таким чином, ініціюючим кредитором - УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області не надано доказів, того, що на Суворовське виробниче управління житлово-комунального господарства на дату подачі заяви до господарського суду не поширюється дія пункту 8 статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ), не надано доказів що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а тому заява Ізмаїльській ОДПІ області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 5, 9, Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Суворовського виробничого управління житлово-комунального господарства (Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, буд. 64. Код ЄДРПОУ 03350433) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 48 аркушах, та Акт №49 від 17.01.2011р.

Суддя Зеленов Г.М.