Рішення № 134982081, 17.03.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/7730/25

Провадження № 2/577/478/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Райффайзен Банк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Заявами-Договорами про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою»:

- № 014/MR/82/3271152090702 від 18.07.2025 року загальною сумою 22150,14 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 20000,00 грн., за відсотками - 2150,14 грн.;

- № 014/MR/82/3271158204672 від 20.07.2025 року загальною сумою 22110,69 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 20000,00 грн., за відсотками - 2110,69 грн.

Крім того, ставиться питання про відшкодування 3028,00 грн. сплаченого судового збору.

На обґрунтування вимог у зверненні зазначено, що АТ «Райффайзен Банк» (далі - «Банк»/«Позивач») розмістило на власному офіційному сайті в мережі Інтернет «www.raiffeisen.ua» (стара адреса www.aval.ua) Публічну пропозицію про надання громадянам банківських послуг на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» (далі іменовано як - «Правила»), у якій визначено, що фізична особа, яка виявила намір прийняти (акцептувати) цю публічну пропозицію, підписує Заяву про акцепт публічної пропозицїї/Угоду, за встановленою формою.

В Публічній пропозиції вказано, що вона сама, разом із Заявою про акцепт, Правилами, Тарифами, усіма заявами, змінами, доповненнями та додатковими угодами, утворюють єдиний Договір банківського обслуговування. Такий договір вважається укладеним з моменту, коли банк або кредитний посередник отримує Заяву про акцепт, підписану клієнтом.

ОСОБА_1 подала заяву до АТ «Райффайзен Банк» та уклала Угоду № СМDPI - 3117379 від 09.01.2024 року, якою акцептувала Публічну пропозицію/Угоду (далі іменовану як «Заява»). Згідно з цією Заявою, відповідачка прийняла умови публічної пропозиції Банку на отримання банківських послуг, які детально описані у Правилах, висловлюючи свою повну та беззастережну згоду з ними.

Позивач звертає увагу, що АТ «Райффайзен Банк» є правонаступником за всіма юридичними правами та обов`язками АТ «Райффайзен Банк Аваль».

18.07.2025 року банк і відповідачка уклали Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/МК/82/3271152090702 від (далі - Заява-Договір 1), за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20000,00 грн. до 18.07.2031 року під 36,00 % річних та зобов`язалася повернути його та сплатити проценти.

Крім того, 20.07.2025 року банк і відповідачка уклали Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/МК/82/3271158204672 від (далі - Заява-Договір 2), за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20000,00 грн. до 18.07.2031 року під 36,00 % річних та зобов`язалася повернути його та сплатити проценти.

За умовами Заяв-Договорів позичальник сплачує проценти щомісяця у складі ануїтетного платежу, визначеного графіком, згідно з процентною ставкою, встановленою у заяві. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом від дня його отримання до повного погашення, використовуючи метод факт/факт. У разі затримки платежу, проценти нараховуються на залишок заборгованості після закінчення терміну кредиту до дня його погашення. Щомісячний ануїтетний платіж включає частину основної суми кредиту і проценти, розраховані за формулою, що враховує процентну ставку і термін кредитування.

Відповідач зобов`язаний здійснювати погашення Кредиту та процентів за користування Кредитом ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту у визначену Заявами 1, 2 та Графіком дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений Клієнтом не пізніше останнього Робочого дня, що передує даті сплати ануїтетного платежу.

Сторони встановили, що у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6. Правил обставин Дефолту, Банк має право відмовити в наданні Кредиту (з припиненням зобов`язання Банка надати Кредит) та/або вимагати дострокового виконання зобов`язань за Кредитом, включаючи повернення суми Кредиту, сплату Процентів, пені та інших платежів за Кредитом, про що направляє письмову вимогу. У разі невиконання цієї вимоги, Банк має право вжити заходи для стягнення заборгованості за Кредитом, які не суперечать законодавству України.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою умов Заяв-Договорів 1 та 2, за вих. № 114/5-715071 від 04.11.2025 року та вих. №114/5-715076 від 04.11.2025 року на адресу ОСОБА_1 було направлено вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань, надавши можливість останній добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Дані вимоги були направлені Позивачем на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, однак залишилися без реагування.

Заяви-Договори 1 та 2 складено в електронній формі засобами Мобільного додатку «MyRaif» (далі - Мобільний додаток). Датою підписання між Банком та Клієнтом Заяви-Договору є дата її підписання зі сторони Банку уповноваженою особою шляхом додавання її Кваліфікованого електронного підпису та Позначки часу.

З метою підписання Заяви-Договору у вигляді електронного документу через Мобільний додаток Клієнт: заповнює в Мобільному додатку всі необхідні реквізити Заяви-Договору та ознайомлюється з її текстом; кнопкою «Підписати» підтверджує свою згоду підписати Заяву-Договір та підписує її своїм Удосконаленим електронним підписом (Удосконаленим ЕП) з додаванням Позначки часу.

Проте, взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та відсотків ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку добровільно не погашає, що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 30.12.2025 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст.ст. 274, 279 ЦПК України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала 30.12.2025 року доставлена АТ «Райффайзен Банк» до електронного кабінету, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу (а.с. 170), заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надійшло.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Наталич Г.В. просить відмовити у задоволенні вимог, посилаючись на те, що 12.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про те, що 05.07.25 року вона, користуючись власним телефоном, оформлювала «ООН Допомогу» через посилання «fantasy-store.com», де на сторінці для оформлення зазначила останні чотири цифри своєї банківської картки Райффайзен Банку № НОМЕР_1 (банківський рахунок НОМЕР_2 ), а 18.07.25 року невстановлена особа заволоділа грошовим коштами у сумі 40000,00 грн. із вказаної карки.

Заява зареєстрована 13.08.2025 року в ЄРДР за № 12025200450000790.

Отже, вважає, що інформація на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 укладала кредитні Договори з АТ «Райффайзен Банк» відсутня, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог банка.

Не погоджуючись з наведеними доводами представник позивача Пасечник Ю.А. подала відповідь на відзив, у якому акцентує увагу на тому, що з метою використання Додатку Клієнт повинен здійснити Реєстрацію в Додатку в порядку, передбаченому «Інструкцією щодо користування Мобільним додатком «MyRaif» та «Порядком доступу до Мобільного додатку «MyRaif». Порядок здійснення операцій в Мобільному додатку «MyRaif» передбачено «Інструкцією щодо користування Мобільним додатком «MyRaif». Додаток може використовуватися для підписання Електронних документів (у тому числі платіжних інструкцій), здійснення переказу коштів та здійснення інших операцій. Також, за допомогою Додатку Клієнт має можливість віддалено відкрити Картковий рахунок (пункт 4.9. Статті 4 Розділу 1 Правил).

У відповідності до п. 2.8 ст. 1. Розділу 4.2. Правил - всі здійснені Клієнтом в процесі Реєстрації в Мобільному додатку «MyRaif» дії, а також всі операції та дії, здійснені в цьому Додатку після успішної автентифікації Клієнта способами, визначеними «Інструкцією щодо користування Мобільним додатком «MyRaif» та «Порядком доступу до Мобільного додатку «MyRaif» вважаються виконаними особисто Клієнтом та підписаними ним власноруч.

Банк не несе відповідальності за неможливість отримання Клієнтом доступу до Мобільного додатку «MyRaif» у разі неуспішності одного із способів автентифікації Клієнта. При цьому, Клієнт може скористатися іншими, визначеними «Інструкцією щодо користування Мобільним додатком «MyRaif» та «Порядком доступу до Мобільного додатку «MyRaif» способами автентифікації або звернутися до відділення Банку.

У відповідності до ст. 3 Розділу 4.2 Правил при отриманні доступу до Додатку та його використанні Клієнт зобов`язаний дотримуватися заходів безпеки, що передбачені Правилами, у тому числі, але не обмежуючись, «Інструкцією щодо користування Мобільним додатком «MyRaif», а також вживати інших заходів, які слід очікувати від добросовісного, уважного та пильного користувача для забезпечення безпеки в роботі з Додатком та усунення ризиків його використання для несанкціонованого доступу чи з метою шахрайства з коштами Клієнтів Банку.

Клієнт зобов`язаний користуватися Додатком особисто, зберігати в таємниці Пароль для входу в Додаток, а також під постійним особистим контролем мобільний телефон (SIM-карту, що відповідає Фінансовому номеру Клієнта), не передавати їх третім особам, вживати заходи для унеможливлення їх отримання та використання третіми особами для входу в Додаток та/або користування послугами цього Додатку.

Згідно ст. 4 розділу 4.2 Правил Електронні платіжні інструкції, що сформовані Клієнтом за допомогою Додатку та містять дійсні Удосконалені ЕП, розглядаються як такі, що оформлені належним чином, мають юридичну силу нарівні з паперовими документами, підписаними Клієнтом та є достатньою підставою для списання Банком коштів з Рахунків Клієнта. Інші Електронні документи, що сформовані Клієнтом в Додатку та містять дійсні ключі Удосконаленого ЕП Клієнта, розглядаються Сторонами як такі, що мають юридичну силу на рівні з паперовими документами, що підписані Клієнтом, якщо такий по рядок оформлення документів (укладання правочинів) передбачений Правилами або відповідним договором між Сторонами.

Клієнт зобов`язується забезпечити збереження Мобільного пристрою, на якому містяться чинні ключі Удосконаленого ЕП з метою унеможливлення їх компрометації, псування, втрати або використання неуповноваженими особами.

Якщо щось з переліченого сталося, Клієнту рекомендовано видалити Додаток з метою перегенерації пари ключів.

До того ж, Клієнт зобов`язаний безумовно виконувати вимоги Правил, «Інструкції щодо користування платіжним картками АТ «Райффайзен Банк» (Додаток № 2 до Правил), правил Платіжних систем та законодавства України з питань здійснення операцій з використанням ПК, зокрема:

- забезпечити належне зберігання ПК, не розголошувати ПІН-код, у тому числі ПІН-код платіжного гаманця Слово-пароль, CVV2/CVC2-код, ОТР-паролі та не передавати ПК у користування третім особам, у тому числі не передавати ПК для її активації та/або встановлення ПІН-коду;

- не розголошувати Реквізити ПК;

- забезпечити належний контроль за мобільним телефоном із SIM-картою;

- забезпечити належний контроль за мобільним пристроєм із встановленим

Мобільним додатком «Платіжний гаманець «Raiffeisen Pay».

У разі втрати (крадіжки тощо) ПК/мобільного телефону із SIM-картою, мобільного пристрою із встановленим Мобільним додатком «Платіжний гаманець «Raiffeisen Pay», компрометації ПК (розголошення ПІН-коду, у тому числі ПІН-коду платіжного гаманця/ОТП-паролю/Реквізитів ПК, виникнення підозри, що ПІН-код, у тому числі ПІН-код платіжного гаманця/Реквізити ПК сталі відомі третім особам, зокрема під час здійснення операції з ПК тощо), а також у разі виявлення Спірних операцій, Клієнт має виконувати вимоги підпункту 8.7.1. пункту 8.7. Статті 8 Розділу 2 Правил.

Зокрема згідно підпункту 8.7.1. пункту 8.7. Статті 8 Розділу 2 Правил у разі втрати (крадіжки тощо) ПК/мобільного телефону із SIM-картою/із Фінансовим номером Клієнта, компрометації ПК (розголошення ПІН-коду /ОТП-паролю/Реквізитів ПК, виникнення підозри, що ПІН-код /Реквізити ПК сталі відомі третім особам, зокрема під час здійснення операції з ПК тощо), а також у разі виявлення Спірних операцій, Банк має бути Негайно повідомлений:

(а) шляхом звернення Клієнта до Інформаційного центру з обов`язковим проходженням Процедури ідентифікації. З повідомленням про необхідність заблокувати ПК Клієнта мають право звернутися до Інформаційного центру Банка треті особи, які знайшли ПК Клієнта або які повідомляють про неможливість Клієнта особисто зателефонувати до Інформаційного центру (за станом здоров`я, з причин технічної неспроможності тощо). При такому зверненні Клієнт/треті особи мають назвати номер ПК або іншу інформацію на вимогу Банку з метою визначення ПК, яку необхідно заблокувати;

(б) шляхом звернення Клієнта до відділення Банку з відповідною письмовою заявою;

(в) шляхом надання Клієнтом Банку розпорядження щодо внесення ПК до Стоп-списку за допомогою Системи «Райффайзен Онлайн» (відповідно до пункту 5.1. Статті 5 Розділу 4 Правил) або за допомогою Мобільного додатку «MyRaif» (відповідно до «Інструкції щодо користування Мобільним додатком «MyRaif»);

(г) шляхом звернення Клієнта до чату Мобільного додатку «MyRaif» або Чат- боту додатку «Viber».

Після отримання Банком передбаченого цим пунктом повідомлення, Банк вносить ПК до Стоп-списку, в результаті чого ПК Блокується для здійснення операцій (крім операцій, які не потребують Авторизації).

До моменту повідомлення Банка про визначені цим пунктом факти, ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на Клієнта. З моменту повідомлення Клієнтом Банка про визначені цим пунктом факти ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на Банк. Така відповідальність Банку настає з моменту внесення Банком ПК до Стоп-списку.

ОСОБА_1 за допомогою удосконаленого електронного підпису 18.07.2025 року підписала Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/MR/82/3271152090702, а 20.07.2025 р. - Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/3271158204672 від 20.07.2025 р.

Факт перевірки підписання документу також можна перевірити за допомогою онлайн сервісу за посиланням - АТ "ІІТ" web-віджет перевірки підпису користувача ЦСК.

До того ж позивач звертає увагу на тому, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Райффайзен Банк» та обслуговується в рамках Публічного договору (Заяви) № CMDPI-3117379 від 09.01.2024 року. Фінансовий номер клієнтки +380(67)748-46-65 зареєстровано 09.01.2024 року та з того часу не змінювався.

В АТ «Райффайзен Банк» існує багаторівнева та складна система захисту рахунків клієнтів банку і без розголошення персональних даних неможливо було б отримати доступ до відповідного кредитного рахунку. Щоб перевести кошти через додаток потрібно знати логін та пароль входу, дані картки, які відомо лише клієнту.

Пунктом 9 розділу VІ Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Вважає, що дані обставини дозволяють констатувати, оформлення кредиту та зняття коштів стало можливим лише у зв`язку з розголошенням Позивачем персональних даних третім особам, оскільки одноразовий пароль для входу систему «MyRaif» надсилався на фінансовий номер ОСОБА_1 +380(67)748-46-65, який не змінювався, що свідчить про передачу даного паролю Позивачем третім особам.

Крім того, зауважує, що наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно Відповідачки до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення її від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.

Так, зважаючи на викладене, позивач підсумовує, що саме відповідачка повинна нести відповідальність за здійснені платіжні операції.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Із представлених доказів вбачається, що 09.01.2024 року ОСОБА_3 особисто підписала Заяву про акцепт Публічної пропозиції (а.с. 40-43).

У вказаній Заяві ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» на сайті банку www.raiffeisen.ua. Підписуючи цю Заяву про акцепт, вона приймає (акцептує) Публічну пропозицію щодо укладення Договору банківського обслуговування і стає клієнтом Банку для отримання банківських та інших послуг, а також замовляє послуги відкриття та ведення карткового рахунку й вкладного рахунку для розміщення вкладу. Щоб банк надав їй інші послуги, має підписати додаткову Заяву.

Просить відкрити картковий рахунок на її ім`я та видати платіжну картку.

У подальшому ОСОБА_1 підписала Удосконаленим електронним підписом наступні документи:

- 18.07.2025 року Заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014/MR/82/3271152090702 та додаток до Заяви про акцепт Публічної пропозиції /Угоди № CMDPI-3117379 від 09.01.2024 року (Заява - Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/MR/82/3271152090702 (далі по тексту - Заява-Договір 1) (а.с. 20-25);

- 20.07.2025 року Заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014/MR/82/3271158204672 та додаток до Заяви про акцепт Публічної пропозиції /Угоди № CMDPI-3117379 від 09.01.2024 року (Заява - Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/MR/82/3271158204672 (далі по тексту - Заява-Договір 2) (а.с. 30-35)

У Заяві - Договорі 1 та Заяві - Договорі 2 закріплені такі умови кредитування:

- п. 2.1.: банк надає клієнту послугу споживчого кредиту «Кредит готівкою» (далі-Кредит);

- п. 2.2.: для надання послуги споживчого кредиту банк відкриває клієнту поточний рахунок «Для виплат» (далі - поточний рахунок») в гривнях на умовах п. 5 Заяви-Договору;

- п. 2.3.: на умовах цієї Заяви-Договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 20000,00 грн. (далі - сума кредиту), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Надання кредиту може здійснюватися в один із наступних способів:

а) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений у пункті 2.2. Заяви-Договору. Клієнт доручає Банку здійснити в дату надання кредиту договірне списання коштів з поточного рахунку у визначеній підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Заяви-Договору сумі на КР № 0327115;

б) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР з наступним відображенням операції надання кредиту на КР через поточний рахунок в дату надання кредиту (у разі його надання в операційний час) або на наступний Операційний день (у разі надання Кредиту після закінчення операційного часу);

в) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР з відображенням операції надання кредиту на КР в дату надання кредиту.

Для контролю за станом та рухом коштів по КР, клієнт підключається до послуги «Мобільний банкінг», яка передбачає направлення клієнту SMS/Рush-повідомлень про стан КР та проведені по КР операції на фінансовий номер мобільного телефону клієнта НОМЕР_3 .

- п. 2.6.5.: банк має право достроково стягувати заборгованість за Кредитом, нараховані проценти за користуванням Кредитом, та штрафні санкції, у випадках невиконання Клієнтом умов Заяви-Договору, інших договорів, що забезпечують погашення Кредиту.

- п. 3.1.: мета кредиту - кредит надається для власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 20000,00 грн.;

- п. 3.2.:

1) у Заяві-Договорі 1: строк кредиту - 72 місяці(-ів), з 18.07.2025 р. (дата надання кредиту) по 18.07.2031 р. (дата останнього щомісячного ануїтетного платежу, визначена Графіком);

2) у Заяві-Договорі 2: строк кредиту - 72 місяці(-ів), з 20.07.2025 р. (дата надання кредиту) по 20.07.2031 р. (дата останнього щомісячного ануїтетного платежу, визначена Графіком).

Строк користування кредитом не може бути змінений банком в односторонньому порядку і може бути змінений лише за згодою сторін щляхом укладання додаткової угоди до цієї Заяви-Договору, або в порядку та на умовах, передбачених цією Заявою - Договором;

- п. 3.3.: процентна ставка фіксована і становить: 36,00 річних (може бути змінена в порядку та на умовах згідно підпункту 2.4.1. пункту 2.4. Заяви-Договору. Денна процентна ставка - 0,07%.

Проценти у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день строку кредиту: процентна ставка фіксована становить 36,00% річних;

- п. 3.4.:

1) у Заяві-Договорі 1: дата сплати щомісячного ануїтетного платежу -18 числа кожного календарного місяця згідно Графіка;

2) у Заяві-Договорі 2: дата сплати щомісячного ануїтетного платежу -20 числа кожного календарного місяця згідно Графіка;

- п. 5.1.: на умовах цієї Заяви-Договору банк надає клієнту послугу з відкриття та ведення поточного рахунку, а саме банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок «Для виплат» в гривні та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб (далі - в цьому пункті - Тарифи). Номер поточного рахунку повідомляється клієнту не пізніше наступного робочого дня з дня укладання Заяви-Договору шляхом направлення повідомлення на електронну адресу клієнта ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у зазначений строк номер поточного рахунку буде відображений в мобільному додатку «МуRaif»;

- п. 14.: Заяву-Договір складено в електронній формі засобами мобільного додатку ««МуRaif» (далі - мобільний додаток). Датою підписання між банком та клієнтом Заяви-Договору є дата її підписання зі сторони Банку /повноваженою особою шляхом додавання її Кваліфікованого електронного підпису та позначки часу.

З метою підписання Заяви-Договору у вигляді електронного документу через мобільний додаток Клієнт:

- заповнює в мобільному додатку всі необхідні реквізити Заяви-Договору та ознайомлюється з її текстом;

- кнопкою «Підписати» підтверджує свою згоду підписати Заяву-Договір та підписує її своїм Удосконаленим електронним підписом (Удосконаленим ЕП) з додаванням позначки часу.

Оригінал укладеної у мобільному додатку Заяви-Договору зберігається банком в електронному сховищі документів клієнтів банку, якщо банк не визначить інший порядок зберігання. Після підписання Заяви-Договору банк направляє примірник Заяви-Договору у форматі «РDF» (разом із документом «РDF.Р7S») одним повідомленням на електронну адресу клієнта, що надана клієнтом банку в процесі обслуговування та/або під час реєстрації в мобільному додатку та електронну адресу банку, що є достатнім доказом виконання банком обов`язку щодо передачі банком клієнту примірника укладеного електронного договору;

- п. 15.: сторони дійшли згоди, що Банк має право направляти повідомлення, інформацію, вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитом та інші відомості в рамках виконання цієї Заяви-Договору на електронну адресу клієнта, що надана клієнтом банку в процесі-обслуговування. Відповідно кореспонденція вважається направленою банком належним чином та отриманою Клієнтом, якщо її було направлено на електронну адресу Клієнта, згідно цього пункту Заяви-Договору.

Крім того, у Заяві-Договорі 1 та Заяві - Договорі 2 указані реквізити клієнта: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 13.10.2004 року Конотопським МРВ УМВС України в Сумській області, тел.: НОМЕР_3 .

Згідно наданих позивачем розрахунків за та виписок по рахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 04.11.2025 року за Заявами-Договорами про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» складає:

- за № 014/MR/82/3271152090702 від 18.07.2025 року загальною сумою 22150,14 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 20000,00 грн., за відсотками - 2150,14 грн.;

- за № 014/MR/82/3271158204672 від 20.07.2025 року загальною сумою 22110,69 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 20000,00 грн., за відсотками - 2110,69 грн. (а.с. 6, 7, 45, 46).

У зв`язку з невиконанням відповідачкою умов Заяв-Договорів 1 та 2 04.11.2025 року за вих. № 114/5-715071 від та №114/5-715076 на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (як передбачено п. 5.1. Заяв-Договорів) було направлено вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань, надавши можливість останній добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів, однак залишилися без реагування зі сторони відповідачки (а.с. 47-52).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі по тексту Закон).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 3 ст. 11 Закону врегульовано, що договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно із ч.ч. 6,8 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Райффайзен Банк»).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачка, власноруч підписуючи Заяву про акцепт Публічної пропозиції, а також за допомогою Удосконаленого електронного підпису Заяву-Договір 1 та Заяву-Договір 2, приєдналася до правил надання коштів у позику, визнала та погодилася на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання ним грошових коштів.

Таким чином, кредитний договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без заповнення в мобільному додатку всіх необхідних реквізитів, натискання кнопки «Підписати» кредитні договори між відповідачкою та кредитором не було б укладено.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між сторонами кредитних договорів, оскільки Заяву-Договір 1 та Заяву-Договір 2 підписані відповідачкою Удосконаленим електронним підписом, наявність якого, разом з електронним підписом кредитора, підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, та те, що позичальник всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом письмово це підтвердив. При цьому, скріплюючи договір електронним підписом, сторони діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Оцінюючи твердження представника відповідачки адвоката Наталич Г.В. про повідомлення ОСОБА_1 при оформленні в інтернеті «ООН Допомоги» останніх чотирьох цифр банківської карти, як на доведення факту неукладення кредитного договору, суд наголошує на такому.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

За ч.1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

За положеннями ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 20 статті 38 ЗУ «Про платіжні послуги» унормовано, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Згідно пункту 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 (тут і далі - Положення, у редакції, чинній на дату проведення оспорюваних операцій), користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пункту 141 Положення емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146 Положення).

У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 зазначено, що банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції». Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) наведену правову позицію підтримав.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені».

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №686/17744/21(провадження № 61-9278св22) зазначено, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Згідно витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №12025200450000790 від 13.08.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, дослівно: «досудовим розслідуванням встановлено, що 12.08.2025 року до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з повідомленням про те, що 05.07.2025 року вона, користуючись власним мобільним телефоном, оформлювала «ООН Допомогу» через посилання «fantasy-store.com», де на окремій оформленій сторінці увела останні чотири цифри банківської Райффайзен Банку № 4149500110321760. В подальшому 18.07.2025 невстановлена особа заволоділа грошовим коштами у сумі 40000,00 грн. з банківської картки Райффайзен Банку № НОМЕР_1 закріплена за банківським рахунком НОМЕР_2 належна ОСОБА_1 (а.с. 106).

Отже, достеменно встановлено, що ОСОБА_1 05.07.2025 року в інтернеті, з метою оформлення Допомоги від ООН через сумнівне посилання «fantasy-store.com», в той час як загальновідомо, що така допомога може бути надана лише через платформу єДопомога або офіційних партнерів УВКБ ООН, повідомила персональну інформацію, яка надала змогу ініціювати третій особі від її імені укладення кредитних договорів, при цьому негайно не сповістила Банк про зняття коштів внаслідок сумнівної операції, і лише майже через місяць звернулася до поліції, тобто має місце вина ОСОБА_1 , як підстава покладення на неї цивільно-правової відповідальності.

Суд також наголошує, що без заповнення в мобільному додатку всіх необхідних реквізитів, які були відомі лише ОСОБА_1 , натискання кнопки «Підписати» кредитні договори між відповідачкою та кредитором не було б укладено.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, відшкодуванню підлягають і понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Заявами-Договорами про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою»:

- № 014/MR/82/3271152090702 від 18.07.2025 року загальною сумою 22150,14 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 20000,00 грн., за відсотками - 2150,14 грн.;

- № 014/MR/82/3271158204672 від 20.07.2025 року загальною сумою 22110,69 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 20000,00 грн., за відсотками - 2110,69 грн., а також судовий збір - 3028,00 грн., всього ж 47288 грн. 83 коп.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко В. О.