Рішення № 134977638, 18.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6923/21 2/760/9051/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря - Омельяненко С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Приват Інвест» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Кристалбанк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Холдинг», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войнарська Ірина Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Приватного підприємства «Приват Інвест», ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Кристалбанк» у якому просив визнати недійсним іпотечний договір № І/2017/94-01 від 05.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А., зареєстрований в реєстрі за № 1031.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ПП «Приват Інвест» дізналося про те, що нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, 3 продається через систему електронних торгів «Сетам».

Провівши перевірку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПП «Приват Інвест» дізналося, що на належний йому об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , який передав його у іпотеку АТ «Кристалбанк» згідно Іпотечного договору № 1/2017/94-01 від 05.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войнарскою І.А., для забезпечення зобов`язань ТОВ «Грейн Холдинг».

Позивач вважає, що зазначений іпотечний договір укладено з істотними порушеннями норм законодавства, він порушує права позивача, як власника нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та підлягає визнанню недійсним.

Вказує, що ПП «Приват Інвест» володіє майновими правами на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , з огляду на таке.

Згідно договору № 1 інвестування нежитлового приміщення від 02.08.2006 ОСОБА_2 набув майнові права на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 .

У подальшому на підставі договору відступлення права вимоги від 14.08.2013 відчужив свої права вимоги за договором інвестування на користь ОСОБА_3 , який 01.04.2014 вніс належні йому майнові права на об`єкт у статутний капітал ТОВ «ДП Київміськдовідка» та став його єдиним учасником.

Ставши власником майнових прав на об`єкт, ТОВ «ДП Київміськдовідка» передала належні їй майнові права в іпотеку громадянину ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором позики, про що сторони уклали відповідний іпотечний договір від 18.09.2014, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 1417.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.09.2014, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 1436, ОСОБА_4 набув власності на майнові права у зв`язку і з зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Надалі ПП «Приват Інвест» придбало майнові права у ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу майнових прав від 07.11.2014. Факт передачі майнових прав на користь ПП «Приват Інвест» підтверджується актом прийому-передачі майнових прав на нерухомість/нежиле приміщення від 10.11.2014 та оплатою за цим договором.

Позивач вказує, що жодні інші нежитлові об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , забудовником не проектувалися та не будувалися, а тому ПП «Приват Інвест» є єдиним власником майнових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , що став предметом іпотеки згідно оспорюваного іпотечного договору.

Зазначає, що будучи власником майнових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , позивач жодних правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження вказаним нерухомим майном, майновими правами на нього відповідачу-1 не передавав, а тому усі дії щодо нерухомого майна, в тому числі укладення спірного іпотечного договору, відповідачем вчинено поза межами його повноважень.

Стверджує, що передача в іпотеку належного позивачу на праві власності об`єкту нерухомого майна є прямим порушенням його законних прав та інтересів, та є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Окрім цього, позивач зазначив, що нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001343, яке здійснюється Головним слідчим управлінням НП України за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Вказує, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини незаконного заволодіння об`єктом нерухомості: нежитловим приміщенням БСПО площею 1209,95 кв.м. по АДРЕСА_1 .

21.09.2017 ПП «Приват Інвест» визнано потерпілою юридичною особою, а ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2017 у справі № 757/72796/17-к на даний об`єкт нерухомості накладено арешт. Ухвала Печерського районного суду м. Києва набрала законної сили, починаючи з дня її постановлення, тобто з 05.12.2017 включно та підлягала негайному виконанню.

Зазначає, що намагаючись протиправно вивести об`єкт нерухомого з під арешту відповідач-1 в день накладення арешту підписав спірний іпотечний договір з відповідачем-2.

Водночас матеріалами досудового слідства встановлено, що одне й те ж саме нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за декількома реєстраційними номерами та адресами.

Постановою від 08.08.2018 нежитлове приміщення БСПО площею 1209,95 кв.м., яке зареєстроване в реєстрі за адресами: АДРЕСА_2 (площею 1382 кв.м) та АДРЕСА_3 ( площею 1379,5 кв.м) передано на відповідальне зберігання ПП «Приват Інвест», як речовий доказ.

Тому, посилаючись на правові позиції ВС та ВСУ, викладені в Постанові ВСУ від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, Постановах ВС від 21.09.2020 у справі № 658/1783/18, від 30.05.2018 у справі № 639/3980/16-ц, статті 215, 216 ЦК України, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.03.2021 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам та третім особам копію позовної заяви з додатками.

30.03.2021 представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.04.2021 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

14.05.2021 представником відповідача-2 було подано до суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

07.06.2021 представником відповідача-2 було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.

Свої заперечення мотивувало тим, що 05.12.2017 між ТОВ «Грейн Холдинг» та ПАТ «Кристалбанк» було укладено кредитний договір № ВКЛ/2017/26-01 зі змінами та доповненнями.

У забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ «Кристалбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 1/2017/94-01 від 05.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войнарскою І.А., зареєстрований в реєстрі за № 1031.

Відповідно п. 2.1. договору іпотеки предметом іпотеки, який надає іпотекодавець іпотекодержателю у забезпечення вимог, зазначених у розділі 1 цього договору, за цим договором є таке нерухоме майно: нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5м.кв., розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченим 07.09.2017 приватним нотаріусом КМНО Гуцевич О.О. та зареєстрованим за реєстровим № 1465.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.09.2017, згідно з даними витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер: 96595760 від 07.09.2017, номер запису про право власності: 22214217 від 07.09.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1332832780000.

Вказує, що на момент оформлення іпотеки (державної реєстрації іпотеки) нотаріусом звичайно ж було проведено перевірку за даними державного реєстру речових права на нерухоме майно, відповідно до якої прав третіх осіб або будь-яких інших обтяжень на користь третіх осіб щодо нерухомого майна в АДРЕСА_3 виявлено не було.

Тому, спірний договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Войнарською І.А., в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 та у повній відповідності із вимогами ст. 203 ЦК України.

Вказує, що сам факт посвідчення договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.12.2017 свідчить про встановлення нотаріусом відповідності договору вимогам закону, оскільки у разі не відповідності нотаріус не мав би права посвідчувати такий договір.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. В цьому випадку, під час укладення договору іпотеки від 05.12.2017 були дотримані всі необхідні вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, іншими актами цивільного законодавства, що регулюють подібні правовідносини.

Окрім цього, відповідач зазначив, що позивач вказує про існування в нього майнових прав на нерухоме майно, площею 1209,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а в іпотеці банку перебуває нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379.5 м.кв., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване як об`єкт цивільних прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер: 1332832780000, номер запису про власність: 22214217).

Тобто, в першому випадку мова йде про майнові права на об`єкт нерухомого майна, а в іншому вже про конкретне нерухоме майно, сформоване як об`єкт цивільних прав, зареєстроване в ДРРПНМ та передане в іпотеку, в порядку визначеному Законом України «Про іпотеки» з її реєстрацією.

Однак, як вбачається з інформаційної довідки № 249180365 від 22.03.2021, долученої позивачем до позову, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ПП «Приват інвест» не значиться запису про жодне речове права на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а тому твердження ПП «Приват Інвест», що він є єдиним власником майнових прав за адресою: АДРЕСА_1 , та те, що його права порушені с необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, з вищевказаного вбачається, що ПП «Приват інвест» ніколи не було власником об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .

Також відповідач посилався, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19.09.2019 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ВКЛ/2017/26-01 від 05.12.2017, яка становить 13 293 504,90 грн., з яких: 5 470 000,00 грн. кредитом; 5 521 700,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 96 686,30 грн. заборгованість за проценти, нараховані за користування кредитом; 1 432 979,42 грн. прострочені проценти, нараховані за користування кредитом; 2 000,00 грн. комісія за управління кредитом; 12 000,00 грн. прострочена комісія за управління кредитом; 625 915,87 грн. пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту; 130 940,95 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1 282,36 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісій, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1/2017/94-01 від 05.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войнарскою І.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1031, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на: нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На підставі вищевказаного рішення 04.12.2019 судом видано виконавчий лист № 760/33165/18.

Рішення Солом`янського районного суду від 19.09.2019 оскаржувалось ТОВ «ДП «Київміськдовідка», яке також заявляло, що воно є власником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та за результатами апеляційного розгляду Київським апеляційним судом винесено ухвалу від 02.07.2020 про закриття провадження у справі, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 19.11.2020.

29.03.2021 в ході примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження № 64425764 відбулися електронні торги з реалізації нежитлового приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною 11 113 400,00 грн., переможцем яких визнано ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

З урахуванням наведеного, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Відповідачем-1 відзиву на позовну заяву подано не було.

Ухвалою суду від 24.02.2026 до участі в справі у якості третьої особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що згідно договору № 1 інвестування нежитлового приміщення від 02.08.2006, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ МЖК «Оболонь», ОСОБА_2 набув майнові права на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 .

29.11.2006 між між ОСОБА_2 та ЗАТ МЖК «Оболонь» було складено акт приймання-передачі БСПО по АДРЕСА_4 .

У подальшому на підставі договору відступлення права вимоги від 14.08.2013, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відчужив своє право вимоги, що витікає з договору №1 інвестування нежилого приміщення (БСПО) за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 .

01.04.2014 ОСОБА_3 вніс належні йому майнові права на об`єкт у статутний капітал ТОВ «ДП Київміськдовідка» та став його єдиним учасником.

18.09.2014 ТОВ «ДП Київміськдовідка» передала належні їй майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене, а саме: нежиле приміщення загальною площею 1209,95 кв.м за будівельною адресою : АДРЕСА_1 в іпотеку громадянину ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором позики, про що сторони уклали відповідний іпотечний договір від 18.09.2014, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 1417.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.09.2014, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 1436, ОСОБА_4 набув власності на майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене, а саме: нежиле приміщення загальною площею 1209,95 кв.м за будівельною адресою : АДРЕСА_1 у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

07.11.20214 між ОСОБА_4 та ПП «Приват Інвест» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ПП «Приват Інвест» купило майнові права на нежиле приміщення загальною площею 1209,95 кв.м за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .

Факт передачі майнових прав на користь ПП «Приват Інвест» підтверджується актом прийому-передачі майнових прав на нерухомість/нежиле приміщення від 10.11.2014 та оплатою за цим Договором.

Окрім цього, 04.06.2012 між ТОВ «МЖК «Оболонь» та ТОВ «Системи мобільної торгівлі» було укладено договір № 13-МП купівлі-продажу майнових прав відповідно до якого ТОВ «Системи мобільної торгівлі» набуло майнових прав на групу нежитлових приміщень загальною площею 1379,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .

На замовлення ТОВ «Системи мобільної торгівлі» було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а розпорядженням Солом`янської районної адміністрації від 01.08.2013 присвоєно поштову адресу прибудові до житлового будинку на АДРЕСА_3 .

05.07.2015 між ТОВ «МЖК «Оболонь» та ТОВ «Системи мобільної торгівлі» було укладено акт № 13-ПМ прийому-передачі об`єкта нерухомості до договору № 13-МП купівлі-продажу майнових прав від 04.06.2012, відповідно до якого ТОВ «Системи мобільної торгівлі» було передано об`єкт нерухомості на групу нежитлових приміщень загальною площею 1379,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .

21.08.2017 ТОВ «Системи мобільної торгівлі» здійснило реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1379,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

07.09.2017 між ТОВ «Системи мобільної торгівлі» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до якого ОСОБА_1 набув права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1379,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .

05.12.2017 між ТОВ «Грейн Холдинг» та ПАТ «Кристалбанк» було укладено Кредитний договір № ВКЛ/2017/26-01 зі змінами та доповненнями.

У забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ «Кристалбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 1/2017/94-01 від 05.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войнарскою І.А., зареєстрований в реєстрі за № 1031.

Відповідно п. 2.1. договору іпотеки предметом іпотеки, який надає іпотекодавець іпотекодержателю у забезпечення вимог, зазначених у розділі 1 цього договору, за цим договором є таке нерухоме майно: нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з пунктом 4.1.5. договору іпотеки іпотекодержатель має право за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків: невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого зобов`язання за кредитним договором (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або процентів за надстрокове користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язану, передбачених кредитним договором вимагати дострокового виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору.

Відповідно до пункту 6.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та одержання задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки на свій розсуд у разі настання будь-якого або всіх наступних випадків: у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов`язань, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або стати процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором).

Згідно з пунктом 6.2. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 цього договору, або шляхом укладання окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 цього договору, або шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19.09.2019 у справі № 760/33165/18, за позовом Акціонерного товариства «Кристалбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Холдинг» про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ/2017/26-01 від 05.12.2017, яка становить 13293504,90 грн., з яких: 5 470 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 5 521 700,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 96 686,30 грн. - проценти, нараховані за користування Кредитом; 1 432 979,42 грн. - прострочені проценти, нараховані за користування Кредитом; 2 000.00 грн. - комісія за управління кредитом; 12 000,00 грн. - прострочена комісія за управління кредитом; 625 915,87 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту; 130 940,95 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1 282,36 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісій - звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № І/2017/94-01 від 05.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнаровською І.А., зареєстрованого в реєстрі за №1031, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ), а саме на: нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позову відмовлено.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалис.я судом, що знайшло відродження у мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Подібні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), від 08 червня 2021 року у справі №662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21).

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Указаним рішеннями встановлено наступні факти.

05 грудня 2017 року між АТ «Кристалбанк» та ТОВ «Грейн Холдинг» було укладено кредитний договір № ВКЛ/2017/26-01 зі змінами та доповненнями.

Згідно з пунктом 1.1. кредитного договору від 05 грудня 2017 року

АТ «Кристалбанк» відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 11 000 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3. цього договору, в розмірі 21,00 % річних, сплатити комісійну винагороду за надання (управління) кредитом.

У забезпечення виконання умов кредитного договору між АТ «Кристалбанк» та ОСОБА_1 , який виступає майновим поручителем за зобов`язаннями

ТОВ «Грейн Холдинг» був укладений іпотечний договір № I/2017/94-01 від 05 грудня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І. А., зареєстрований в реєстрі за № 1031.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення

від 07 вересня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О. та зареєстрованим за реєстровим № 1465.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 вересня 2017 року право власності на нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 2017 року.

Позивач, звертаючись до суду обгрунтовує своє право на звернення з позовом про визнання недійсним іпотечного договору тим, що приватне підприємство «ПРИВАТ ІНВЕСТ» володіє майновими правами на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яке виникло, з наступних підстав. Згідно Договору N1 інвестування нежитлового приміщення від 02.08.2006 ОСОБА_5 набув майнові права на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 . У подальшому на підставі договору відступлення права вимоги від 14.08.2013 відчужив свої права вимоги за договором інвестування на користь ОСОБА_3 , а 01.04.2014 ОСОБА_3 вніс належні йому майнові права на Об`єкт у статутний капітал ТОВ «ДП Київміськдовідка» та став його єдиним учасником.Ставши власником майнових прав на Об`єкт, ТОВ «ДП Київміськдовідка» передала належні їй майнові права в іпотеку громадянину ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Договором позики, про що сторони уклали відповідний Іпотечний договір від 18.09.2014, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за N 1417.На підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.09.2014, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за N 1436, ОСОБА_4 набуває власності на майнові права у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки. ПП «Приват Інвест» придбало майнові права у ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав від 07.11.2014. Факт передачі майнових прав на користь ПП «Приват Інвест» підтверджується Актом прийому-передачі майнових прав на нерухомість/нежиле приміщення від 10.11.2014 та оплатою за цим Договором.

Проте належних та допустимих доказів на підтвердження наявності майнових прав ПП «Приват Інвест», зокрема договору про купівлю-продаж майнових прав, на нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на яке рішенням суду було звернуто стягнення, заявником не надано та судом не встановлено.

Нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке було предметом іпотеки, належало на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О. та зареєстрованого за реєстровим № 1465.

При цьому, згідно з актом про оцінку і прийому-передачі вкладу, який вноситься для формування статутного капіталу ТОВ «ДП Київміськдовідка» від 01 квітня

2014 року, вкладом, який переданий ОСОБА_3 до статутного капіталу

ТОВ «ДП Київміськдовідка» є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: нежиле приміщення загальної площею 1209,95 кв. м, за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів того, що вказане нежитлове приміщення загальною площею 1209,95 кв. м, за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ., є нежитловим приміщенням загальною площею 1379,5 кв. м, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_3 , що є предметом розгляду цієї справи, заявником не надано.

У вказаному рішенні встановлено, що ТОВ «ДП Київміськдовідка» не доведено наявності у нього майнових прав на нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ,

Суд зазначає, що у розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Суд врахувовує те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Верховний Суд , у своїх постановах неодноразово зазначав, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача, судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Звертаючись до суду у цій справі, позивач посилався на статті 215,216 ЦК України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього ж Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин ЦК імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину в порядку, передбаченому процесуальним законом.

При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Суд, з врахуванням вищевикладеного, дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у нього майнових прав на нежитлове приміщення (прибудова до житлового будинку), загальною площею 1379,5 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а відтак у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 203, 204, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 4, 82, 259, 263-265 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова