Рішення № 13497762, 12.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.

Справа № 10/180-10-4652

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біодизель Бессарабії»

про стягнення 787,21грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Стоянов О.К. за довіреністю від 11.01.2011р. №41

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ВАТ «Укртелеком»в особі Одеської філії звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Біодизель Бессарабії» 787,21грн., з яких, 768,30 грн. –основний борг за послуги електрозв’язку, що надані позивачем на підставі договору про надання послуг електрозв’язку №7-180 від 28.02.2007р. та 18,91 грн. –пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 24.12.2010р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 12.01.2011р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

28.02.2007р. між ВАТ «Укртелеком»в особі ЦЕЗ 7 Одеської філії ВАТ «Укртелеком»(підприємство зв’язку, позивач) і ТОВ «Біодизель Бессарабії»(споживач, відповідач) укладений типовий договір про надання послуг електрозв’язку №7-180, згідно з яким, позивач надає послуги електрозв’язку, перераховані у додатку 1 і безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

Згідно з умовами п.2.1.1. договору позивач зобов’язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а відповідно до умов п.3.2.8. договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до умов п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Умовами п.5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно з умовами п.7.1. договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років, а відповідно до умов п.7.2. договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Додатком №1 до цього договору є перелік послуг електрозв’язку, які надаються відповідачу, Додатком №2 до цього договору є перелік послуг електрозв’язку, які надаються безоплатно, Додатком №3 до договору є юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін, а Додатком-1а до договору є перелік номерів телефонів та дислокація останніх, за якими надаються послуги електрозв’язку.

Також судом встановлено, що станом на 01.01.2010р. борг відповідача за послуги електрозв’язку, які надані позивачем на виконання умов вищевказаного договору становив 171,09 грн. У січні-червні 2010р. позивачем надані відповідачу послуги електрозв’язку на загальну суму 597,21 грн., що підтверджується деталізацію нарахувань за міжміські та міжнародні розмови за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р. та відповідними рахунками позивача на оплату наданих послуг.

У зв’язку з тим, що відповідач не оплатив позивачу надані послуги, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 768,30 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 18,91 грн.

При цьому обґрунтований розрахунок пені, із зазначенням періоду її нарахування (з якої і по яку дату) не наданий позивачем як до позову, так і на виконання вимог суду щодо надання цього розрахунку (ухвали суду від 01.11.2010р., від 22.11.2010р., від 13.12.2010р., від 24.12.2010р.).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено типовий договір про надання послуг електрозв’язку, згідно з яким, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач зобов’язався оплачувати ці послуги щомісячно протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-чила місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що борг позивача за надані позивачем послуги становить 768,30 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

При цьому господарський суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі у зв’язку з порушенням провадження у справі №2/120-09-4768 про банкрутство відповідача, оскільки оголошення про банкрутство відповідача і відкриття процедури санації опубліковано в офіційному друкованому органі в газеті «Голос України»№188 (4688) від 07.10.2009р., а заборгованість за надані позивачем послуги виникла у відповідача з грудня 2009р.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 768,30 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 18,91 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Між тим, обґрунтований розрахунок пені, із зазначенням періоду її нарахування (з якої і по яку дату) не наданий позивачем як до позову, так і на виконання вимог суду щодо надання цього розрахунку (ухвали суду від 01.11.2010р., від 22.11.2010р., від 13.12.2010р., від 24.12.2010р.), а за відсутністю цього розрахунку розгляд позовних вимог частині стягнення з відповідача пені є неможливим, і тому позов в цій частині позовних вимог залишається без розгляду господарським судом на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, згідно з якою, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біодизель Бессарабії» (68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Госпітальна, буд.49, код ЄДРПОУ 34421874, р/р 26009301539582 ПИБ Одеса, МФО 328135) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(65029, м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЗКПО 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351) основний борг в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 98 (дев’яносто вісім) грн. 94 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 92 коп.

3.Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 18,91 грн. залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 12 січня 2011 року.