Рішення № 13497450, 05.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2011 р.

Справа № 10/174-10-4560

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

до відповідачів 1) Державне підприємство «Одеська залізниця»; 2) Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля»

про стягнення 5245,96 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Маценко О.В. за довіреністю від 30.12.2010р. №08-3376

від відповідача (1): Гордієнко М.В. за довіреністю від 04.01.2011р. №31

від відповідача (2): не з’явився

Суть спору: ВАТ «Західенерго»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Одеська залізниця»(відповідач -1) та з ВАТ «Павлоградвугілля»(відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 5245,96 грн.

У відзиві на позов від 19.11.2010р. №14/1, який залучений судом до справи 22.11.2010р. відповідач -1 просить суд відмовити у задоволені позову щодо стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача -1, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника (відповідач-2), його силами і засобами та ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а при надходженні вантажу на станцію призначення встановлено, що вантаж надійшов у справному вагоні і вантажовідправник при завантаженні вагону не виконав в повному обсязі вимог навантаження, передбачених ст.32 Статут залізниць України.

У відзиві на позов від 13.12.2010р. за вх. №33573 та в уточненнях до відзиву на позов від 22.12.2010р. за вх. №34658 відповідач -2 просить суд відмовити у задоволені позову щодо стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-2. При цьому відповідач -2 вважає, що факт недостачі вантажу не підтверджений позивачем належним чином, оскільки в порушення умов п.5.3.1.2. договору поставки від 01.03.2010р. №02-10/2ЕНП, який укладений між ВАТ «Західенерго»(покупець) і ДП «Вугілля України»(постачальник), позивач не викликав представників відповідача-2 для спільного прийняття вугілля, а Акт звіряння кількості продукції №48-Л від 18.05.2010р. свідчить про одержання позивачем тієї ж кількості вугілля, що відправлена відповідачем-2. Також відповідач-2 вважає, що комерційний акт, який складений на станції призначення не може бути належним доказом у справі, оскільки складений із порушенням діючого законодавства, так як на зворотному боці комерційного акту в розділі «Є»відсутня відмітка про перевірку стану вантажу на станції призначення, а зазначено лише, що вантаж виданий згідно даного акту. Окрім того, відповідач -2 вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на перевізника (відповідач-1), оскільки у залізничній накладній мітиться відмітка про маркування вугілля вантажовідправником, а у комерційному акті встановлено, що захисне маркування відсутнє, а в Інструкції про порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, залізницями України і підприємствами залізничного транспорту під час виявлення крадіжок вантажу та реагування на заяви і повідомлення про такі правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Мінтрансу та зв’язку України від 30.08.2010р. №404/624 та зареєстрованої в Мінюсті України 10.11.2010р. за №1054/18369, встановлено, що порушення захисного маркування при перевезенні вантажу на відкритому рухому вантажному складі є однією із ознак крадіжки вантажу.

Також відповідач -2 надав до суду довідку від 10.12.2010р. №1/3533 про вартість вантажу, згідно з якою, вартість 1 тони вугілля у вагоні №67668061 становить 580,80 грн. з ПДВ.

Ухвалою від 13.12.2010р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 05.01.2011р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача-1.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача і відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.05.2010р. зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці ВАТ «Павлоградвугілля» (відправник, відповідач-2) на адресу ВАТ «Західенерго»(одержувач, позивач) відправлений вантаж –кам’яне вугілля у кількості 931 000 кг, в т.ч. у піввагоні №67668061 у кількості 67 000 кг, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №46644508.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (позивач), навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з розділом 2 параграфами 1-3,5,8,9 ТУ правильно, вантаж маркований і ущільнений у вигляді трапецієвидної шапки.

Разом з тим господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Знам’янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №13328 від 11.05.2010р., згідно з яким, при прибутті потягу, його огляду з наглядової вишки та зважуванні вагону №67668061 виявлена різниця у вагах в сторону зменшення на 11000 кг, а також встановлено, що по документу значиться вантаж завантажений навалом, розмір завантаження відносно висоти бортів вагону не вказаний. Фактично вантаж завантажений рівномірно, нижче бортів 500 мм, маркування відсутнє, каток не застосовувався. Течі вантажу не має. Двері люків щільно закриті. Слідів крадіжки вантажу не виявлено.

Одночасно на станції Знам’янка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №054861/406/12 від 11.05.2010р., згідно з яким, після зважування вагону №67668061 виявлена різниця у вагах в сторону зменшення на 9200 кг, а також встановлено, що навантаження вантажу рівномірне нижче бортів на 500 мм, що просипання вантажу відсутнє, що двері люків щільно закриті, що каток не застосовувався, що на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє, що слідів втрати та крадіжки вантажу не виявлено.

За залізничною накладною №42615179 (досилка) вагон з вантажем відправлений зі станції Знам’янка Одеської залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці.

При надходженні вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці, вантаж виданий одержувачу згідно комерційного акту станції Знам’янка на недостачу вантажу 9200 кг, про що свідчить відповідна відмітка у розділі «Є»комерційного акту.

В свою чергу вантажоодержувач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з вантажовідправника (відповідач-2) та з перевізника (відповідач-1) вартості недостачі вантажу в сумі 5245,96 грн.

Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 1% маси нетто вантажу, становить 8530 кг, а іі вартість –5245,96 грн., виходячи із вартості вантажу в сумі 580,54 грн. за 1 тону, із врахуванням наданої знижки по вологості –5,72% в сумі 283,25 грн., по зольності – 6% в сумі 297,12 грн. та ПДВ. При цьому вартість вугілля в сумі 580,54 грн. за 1 тону без ПДВ визначена позивачем на підставі Специфікації №06/10-Л від 31.05.2010р. до договору поставки №02-10/2 від 01.03.2010р., який укладений між ДП «Вугілля України»(постачальник) і ВАТ «Західенерго»(покупець).

Поряд з цим згідно з довідкою вантажовідправника (ВАТ «Павлоградвугілля») від 10.12.2010р. №1/3533 про вартість вантажу, вартість 1 тони вугілля у вагоні №67668061 становить 580,80 грн. з ПДВ.

На вимогу суду позивач надав розрахунок вартості відповідальної недостачі вантажу, який здійснений позивачем із врахуванням вартості вантажу, що встановлена у довідці вантажовідправника (відповідач-2), та згідно з яким, вартість недостачі вантажу становить 4954,22 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Поряд з цим вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №67668061 здійснювалося відправником (відповідач-2), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. У ст.31 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №62 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987.

Разом з тим відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що у вагон відкритого типу №67668061 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 67 000 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до розділу 2 параграфів 1,2,3,4,5,6,9 Технічних умов розміщення і кріплення вантажів, вантаж промаркований і ущільнений у виді трапецієвидної шапки.

Отже, вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення, як розрівняння і ущільнення вугілля (параграф 3-4 розділу 2 ТУ), як ущільнення зазорів нижніх люків (параграф 5-6 розділу 2 ТУ), як покриття вугілля плівкою (параграф 9 розділу 2 ТУ), як маркування вантажу. В свою чергу перевізником завантажений вантажовідправником вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду, без перевірки маси вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, під час перевезення цього вантажу на станції Знам’янка Одеської залізниці у вагоні №67668061 виявлено недостачу вантажу у кількості 11 000 кг та встановлено, що маркування вантажу відсутнє і каток вантажовідправником не застосований, а слідів крадіжки, втрати вантажу не виявлено. Про такі обставини на станції Знам’янка Одеської залізниці складений відповідний акт загальної форми №13328 від 11.05.2010р. Разом з тим, на станції Знам’янка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №054861/406, в якому встановлено, що недостача вантажу у вагоні №67668061 становить 9200 кг, що маркування вантажу відсутнє, каток вантажовідправником не застосований, слідів крадіжки, втрати вантажу не виявлено і вагон знаходиться у технічно справному стані.

При надходженні вагону на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці вантаж виданий одержувачу згідно комерційного акту станції Знам’янка АА №054861/406 про недостачу вантажу.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчують обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.

Поряд з цим, обставини, які встановлені в акті загальної форми та комерційному акті щодо відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення, а також щодо прибуття вантажу у непошкодженому рухому складі свідчать про відсутність підстав, які передбачені вимогами ст.111 Статуту залізниць України для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника.

Водночас обставини, які встановлені в акті загальної форми та у комерційному акті щодо відсутності маркування вантажу і не застосування вантажовідправником катку, а також щодо недостачі вантажу в кількості 9200 кг свідчать про наявність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника, оскільки вантаж у вагон №67668061 завантажений засобами відправника і ним же самостійно визначено масу вантажу при його відправленні, а залізниця прийняла вантаж шляхом візуального огляду, без перевірки маси вантажу, що відповідає вимогам ст.24 Статуту залізниць України, згідно з якою, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ВАТ «Західенерго»шляхом стягнення вартості недостачі вантажу з вантажовідправника (відповідач-2).

При цьому виходячи з того, що вимогами ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України передбачено обмежену відповідальність за недостачу вантажу лише залізниці, а не вантажовідправника, господарський суд задовольняє позовні вимоги ВАТ «Західенерго»в повному обсязі, виходячи із вартості вугілля в сумі 580,54 грн. за 1 тону без ПДВ, яка визначена позивачем на підставі Специфікації №06/10-Л від 31.05.2010р. до договору поставки №02-10/2 від 01.03.2010р., який укладений між ДП «Вугілля України»(постачальник) і ВАТ «Західенерго»(покупець).

Посилання відповідача -2 на те, що комерційний акт не може бути належним доказом у справі, оскільки на станції призначення вантаж не перевірений залізницею, що підтверджується відповідною відміткою в розділі «Є»комерційного акту, господарський суд до уваги не приймає, оскільки зміст відмітки у розділі «Є»комерційного акту «вантаж виданий згідно комерційного акту», замість відмітки «під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено» ще не свідчить про те, що вантаж на станції призначення не перевірений залізницею. Тим більш, що новий комерційний акт на станції призначення залізницею не складений, що відповідно до вимог п.12 Правил складання актів, затверджених Наказом Мінтрансу України 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Мінюсті України 08.07.2002р. за №567/6855 свідчить, що різниці між комерційним актом, який складений на попутній станції і фактичною наявністю та стану вантажу на станції призначення не виявлено.

Посилання відповідача-2 на те, що між позивачем і відповідачем-2 відсутні договірні відносини щодо поставки вугілля, а тому і підстави для відповідальності відповідача-2 також відсутні, господарський суд до уваги не приймає, оскільки підставою позовних вимог у даному позові є неналежне виконання договору перевезення, який укладений між відповідачем-2 (відправник) та відповідачем -1 (перевізник) на користь позивача. За таких же обставин господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача-2 на те, що в порушення умов договору поставки позивач не викликав відповідача-2 для спільного приймання вугілля у вагоні №67668061.

Посилання відповідача-2 на те, що акт приймання-передачі вугілля свідчить про одержання позивачем такої ж кількості вугілля, що відправлена відповідачем-2 господарський суд також до уваги не приймає, оскільки вказаний акт складений і підписаний між позивачем і ДП «Вугілля України» на виконання умов укладеного між ними договору поставки №02-10/2-ЕНП від 01.03.2001р., який не являється підставою позовних вимог в даному випадку, а отже в силу вимог ст.34 ГПК України не визнається судом належним і допустимим доказом у справі.

Посилання відповідача-2 на вимоги, що встановлені в Інструкції про порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, залізницями України і підприємствами залізничного транспорту під час виявлення крадіжок вантажу та реагування на заяви і повідомлення про такі правопорушення, господарський суд до уваги не приймає, оскільки перевезення спірного вантажу здійснено залізницею з 09.05.2010р. по 12.05.2010р., а вищевказана Інструкція затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Мінтрансу та зв’язку України 30.08.2010р. №404/624 та зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2010р. за №1054/18369,

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»(51453, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна,76, код ЄДРПОУ 00178353, р/р 26006039733200 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 05470928, р/р 2600930153 в Ладижинському відділенні Промінвестбанку, МФО 302485) вартість недостачі вантажу в сумі 5245 (п’ять тисяч двісті сорок п’ять) грн. 96 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 05 січня 2011 року.