Рішення № 13497173, 20.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р.Справа № 9-17/101-10-3899 За позовом: ОСОБА_1; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрпортелектропостач";

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не зявивяс;

СУТЬ СПОРУ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в якому просить суд зобовязати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрпортелектропостач" повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010р. порушено провадження у справі №17/101-10-3899 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ВКФ „Укрпортелектропостач” про зобовязання вчинити певні дії.

Згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 27.10.2010р. №317-р “Про передачу справи”, справу №17/101-10-3899 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Меденцеву П.А. у звязку з обранням судді господарського суду Одеської області Зуєвої Л.Є. суддею Одеського апеляційного адміністративного суду згідно постанови Верховної Ради України „Про обрання суддів” від 21.10.2010р.

29.10.2010р. справу №17/101-10-3899 було прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А. та присвоєно справі №9-17/101-10-3899.

У судовому засіданні від 03.12.2010 року, судом було розглянуто заяву Позивача, надану до Господарського суду Одеської області 19.11.2010р. за вх.№ 30965, про залучення до участі у справі іншого відповідача, тобто Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради. Ухвалою суду від 03.12.2010р. заяву Позивача було задоволено.

14.12.2010 року до господарського суду надійшло клопотання від Виконавчого комітету Одеської Міської Ради відділу державних реєстраторів, де вони посилаються на те що згідно ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами не можуть бути згідно норм чинного законодавства. Таким чином ухвалою суду від 17.12.2010р. провадження у справі № 9-17/101-10-3899 по відношенню до відповідача: Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради припинено.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрпортелектропостач" в судове засідання зявився, надав письмові заперечення на позов в яких позовні вимоги не визнає посилаючись на обставини викладені у відзиві та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

26.03.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4, заснували товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Укрпортелектропостач” (надалі ТОВ „ВКФ ,,Укрпортелектропостач”) про що було зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Починаючи з січня 2009 року, позивача фактично було відсторонено від управління та контролю за справами товариства шляхом зміни фактичної адреси товариства та укривання цього факту від позивача.

Крім цього, за період з січня 2009 року не було проведено загальних зборів засновників ТОВ „ВКФ ,,Укрпортелектропостач”, річні звіти результатів діяльності підприємства не затверджувалися, прибутків від діяльності ТОВ „ВКФ „Укрпортелектропостач” позивач не отримував на протязі 2 років.

20.08.2010р. позивач направив на адресу Товариства заяву про вихід зі складу учасників товариства, відповідно до якої повідомив Товариство про свій вихід з ТОВ „ВКФ „Укрпортелектропостач”, а також вимагав у встановлений Законом термін повідомити державного реєстратора про внесені зміни до установчих документів та вимагав прийняти рішення про виплату йому вартості його частки у статутному капіталі Товариства.

Однак, відповідач ухилився від отримання вищевказаної заяви, в підтвердження чого позивачем надано курєрські квитанції про направлення на адресу відповідача заяви про вихід зі складу учасників.

Зазначені обставини спонукали ОСОБА_1 звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про зобовязання ТОВ „ВКФ „Укрпортелектропостач” повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

У ході розгляду справи у суді, а саме 19.11.2010р. за вх. №30965, позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобовязати ТОВ „ВКФ „Укрпортелектропостач” повідомити Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради, про зміни, які сталися в установчих документах, саме про вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_1, з метою внесення необхідних змін до державного реєстру, а також просить суд зобовязати відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради внести зміни до державного реєстру про зміну складу засновників ТОВ „ВКФ „Укпортелектропостач”.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Аналогічні вимоги викладені також в ст. 116 Цивільного кодексу України.

З пояснень позивача вбачається, що відповідачем були проігноровані права позивача, а саме його фактично було відсторонено від діяльності підприємства, не надавалися річні звіти та документи фінансового характеру, прибутки підприємства не розподілялися між учасниками товариства.

Будь-яких доказів не перешкоджання позивачу у його правах передбачених у статтях 10 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 116 ЦК України відповідачем надано не було.

Судом встановлено, що на протязі тривалого часу позивач намагався врегулювати вищевказану конфліктну ситуацію, шляхом скликання загальних зборів щодо вирішення питань подальшої діяльності товариства. Однак, усі намагання позивача залишилися марними, внаслідок ігнорування його вимог відповідачем.

Статтею 100 ЦК України встановлено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Пунктом 3 частини 1 ст. 116, ч. 2 ст. 100 та ч. 1 ст. 147 ЦК України, пунктом „в” ч.1 ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” учаснику товариства з обмеженою відповідальністю надається та гарантується право вийти з товариства в установленому порядку.

У відповідно до ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права, до якого згідно ст. 100 цього ж Кодексу належить право участі у товаристві, становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

В силу ч. 3 ст. 269 ЦК України фізична особа не може бути позбавлена права участі в товаристві, так само як й не може бути позбавлена права вийти з товариства.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на адресу Товариства направлялися заяви про вихід зі складу учасників, вказана заява датована 20.08.2010р. Зазначена заява направлялася на адресу Товариства декілька разів.

Однак, як свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які додані позивачем до позовної заяви, відповідач чотири рази ухилявся від отримання вищевказаної заяви про вихід зі складу учасників Товариства, у зв'язку з тим, що відповідачу було відомо про направлення позивачем відповідної заяви, від отримання якої він в подальшому взагалі безпідставно та необґрунтовано відмовився.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” встановлено, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

У відповідності до ст. 7 Закону України „Про господарські товариства” зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Приймаючи до уваги той факт, що Товариством чиняться перешкоди у вільному виході учасника Товариства ОСОБА_1, шляхом не повідомлення реєстраційного органу, який проводить державну реєстрацію змін в установчих документах, суд дійшов висновку, що таким чином відповідач порушує права позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 16, 100, 116, 147, 269, 271 ЦК України, ст. 7, 10 Закону України „Про господарські товариства”, п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, підтвердженні відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Укрпортелектропостач” (65067, м. Одеса, Французький бульвар, 60, корп.6, код ЄДРПОУ 34996383) повідомити Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради, про зміни, які сталися в установчих документах, а саме про вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 (65059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1), з метою внесення необхідних змін до державного реєстру.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Укрпортелектропостач” (65067, м. Одеса, Французький бульвар, 60, корп.6, код ЄДРПОУ 34996383) на користь ОСОБА_1 (65059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 85 грн. 00 коп. /вісімдесят пять грн. 00 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судово процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

СуддяМеденцев П.А.