Рішення № 134968391, 18.03.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/13349/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, та здійснити виплату донарахованих сум даного виду грошового забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.05.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити чи була врахована йому сума індексації при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Проте, листом відповідач повідомив, що провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні із служби в поліції з врахуванням індексації грошового забезпечення немає правових підстав. Вважаючи такі дії відповідача щодо не включення суми індексації грошового забезпечення до нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував щодо позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки при звільненні враховуються лише складові грошового забезпечення поліцейських, визначені пунктом 6 розділу VІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260. Зазначає, що індексація грошового забезпечення не є ні доплатою, яка має постійний характер, ні одноразовим видом грошового забезпечення, а тому не є складовою грошового забезпечення і не може бути включена до одноразової грошової допомоги при звільненні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивач з 19.03.2001 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 31.07.2022 в Національній поліції України.

Наказом №386 о/с Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31.07.2022 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням).

31.05.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити чи була врахована сума індексації при нарахуванні йому одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Листом ГУНП в Житомирській області від 06.06.2024 №СЕД-2764-2024 повідомлено про те, що складові грошового забезпечення поліцейських визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». У пункті 1 Постанови зазначено, що грошове забезпечення складається із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесено до зазначеного переліку та з них не проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вважаючи такі дії відповідача щодо не включення суми індексації грошового забезпечення до нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі -Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону №580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від06.04.2016 №260 (далі- Порядок №260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно із пунктом 2 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (пункт 6 розділу VI Порядку №260).

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення позивача, із якого розраховується розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі -Закон №1282, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтями 1, 2 Закону №1282 індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Суд звертає увагу, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, вбачається, що механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Крім того, пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, які мають однакову правову природу з поліцейськими, зокрема, у постанові від19.03.2020 у справі №820/5286/17.

У постанові від 03.04.2019 у справі №638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату звільнення зі служби позивачу нараховувалась та виплачувалась у складі грошового забезпечення індексація грошового забезпечення, що підтверджує систематичний характер її виплати у складі грошового забезпечення позивача.

Суд звертає увагу, що індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні.

Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, суд дійшов висновку, що вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що свідчить про протиправність дій відповідача у межах спірних правовідносин.

Вказаний висновок щодо врахування індексації грошового забезпечення узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від14.05.2019 у справі №428/11103/16-а, від12.06.2019 у справі №643/212/17, від12.09.2019 у справі №235/6160/16-а, від26.08.2021 у справі №240/7853/19.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини 1 та 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до нової редакції ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, та здійснити виплату донарахованих сум даного виду грошового забезпечення. При цьому, позивача звільнено з військової служби 31.07.2022, а до суду він звернувся 11.07.2024.

Тобто, до спірних правовідносин застосовується ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Варто зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині другій статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду, з якими не обмежується будь-яким строком.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

З огляду на те, що вказаним Рішенням Суд надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, внесених у вказану статтю Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, відповідно до якої звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком, однак після внесення вказаних змін, у справах про виплату працівнику всіх сум, що належать йому при звільненні, було встановлено тримісячний строк звернення до суду.

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 26.10.2023 року у справі №380/653/23 сформовано наступну правову позицію: "Отже, до правовідносин у цій справі застосуванню підлягають норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19 липня 2022 року, які, в свою чергу, передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. При цьому, перебіг такого строку слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні."

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, наказом №386 о/с Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31.07.2022 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням).

31.05.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити чи була врахована сума індексації при нарахуванні йому одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

07.06.2024 відповідачу направлено адвокатський запит, в якому викладено прохання повідомити про нараховані та виплачені суми при звільненні зі служби в поліції.

Листом ГУНП в Житомирській області від 06.06.2024 №СЕД-2764-2024 повідомлено про те, що складові грошового забезпечення поліцейських визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». У пункті 1 Постанови зазначено, що грошове забезпечення складається із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесено до зазначеного переліку та з них не проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи те, що до правовідносин у цій справі застосуванню підлягають норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19 липня 2022 року, а також надану відповідь ГУНП в Житомирській області від 06.06.2024, суд вважає, що адміністративний позов поданий позивачем в межах встановленого законом строку.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37,Житомир,10008, код ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, та виплатити йому різницю недоотриманої грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 березня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович