Ухвала суду № 134967726, 19.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2026 року Справа 160/6001/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення для проходження ВЛК та винесення постанови, оформленої довідкою від 29.05.2025 №2025-0529-1552-2204-0 про проходження ВЛК, без належного та повного медичного обстеження ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою від 29.05.2025 №2025-0529-1552-2204-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 про проходження ВЛК ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн. (3328,00 грн. х 0,4).

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі, коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 2662,40 грн., виходячи з наступного розрахунку (1331,20 грн. *2).

До позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору №0312710021 від 15.08.2025 на суму 1211,20 грн. та №3412-3782-0655-6498 від 11.03.2026 на суму 120 грн.

Згідно інформаційної довідки Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 №514, матеріали справи №160/6001/26 (суддя Турлакова Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач 2 - Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, містять платіжну інструкцію про сплату судового збору від 15.08.2025 №0312710021 ПАТ КБ "Акордбанк" на суму 1 211,20 грн., за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Станом на 13.03.2026 зазначена вище платіжна інструкція прикріплена та обліковується в КП "ДСС" за адміністративною справою №160/23743/25, яка перебуває в провадженні судді Захарчук-Борисенко Н.В. у якій ухвалою від 11.11.25 позовну заяву повернуто позивачу.

Відтак, квитанція №0312710021 від 15.08.2025 на суму 1211,20 грн. не підтверджує сплату судового збору в межах позовної заяви поданої позивачем 12.03.2026.

Отже позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2542,40 грн. за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Позивачем не надано копію оскаржуваної постанови, оформленої довідкою від 29.05.2025 №2025-0529-1552-2204-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2

В прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

З приводу цього суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявлене в прохальній частині позову позивачнм клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам встановленим КАС України, зокрема не надано доказів неможливості отримання зазначених у клопотання доказів, не зазначено яких заходів вжито для отримання доказів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою від 29.05.2025 №2025-0529-1552-2204-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 про проходження ВЛК ОСОБА_1 .

Проте з даним позовом звернувся до суду 12.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- докази сплати судового збору у розмірі 2542,40 грн.

- докази на обґрунтування позовних вимог (копію оскаржуваного рішення);

- обґрунтоване клопотання про витребування доказів складене з урахуванням ст.80 КАС України.

- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова