Рішення № 134967022, 05.03.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 березня 2026 р. Справа № 120/11498/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

за участі

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

представника відповідача: Сабардак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 29.04.2025 року №0115782405 - за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму - 373289,51 грн.; податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 29.04.2025 року №0115792405 - за платежем Військовий збір, на загальну суму - 31107,45 грн.; податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 29.04.2025 року №0115812405 - за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентам, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму - 1020 грн.; податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 29.04.2025 року №0115852405 - за платежем Податок на додану вартість, на загальну суму - 491430,75 грн.; податкового повідомлення-рішення форми "ПН" від 29.04.2025 року №0115862405 - за платежем Податок на додану вартість, на загальну суму - 91019,65 грн.; податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 29.04.2025 року №0115802405- за платежем Військовий збір, на загальну суму - 850,78 грн.; рішення від 29.04.2025 року №0115842405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на загальну суму - 1824,99 грн.; рішення від 29.04.2025 року №0115832405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на загальну суму - 112818,52; вимоги про сплату боргу (недоїмка) в сумі 302376,69 грн.

Ухвалою від 22.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.09.2025.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що посадовими особами податкового органу проведено документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2023 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2023, за результатами чого складено акт перевірки, в якому зафіксовано ряд порушень.

Відповідач вказав, що за результатами перевірки, згідно актів наданих послуг, виписок по банківських рахунках, встановлено, що на порушення п. 177.2, п. 177.4 статті 177 ПК України, включено до складу інших витрат вартість послуг (маркетингові послуги, послуги по розміщенню товарів, тощо) згідно додатку 1 до акта, придбаних у ТОВ- НВП "Аргон", яке являється покупцем товарів ФОП ОСОБА_1 , на загальну суму 1887327,86, в т.ч. за 2019 рік - 724540,25 грн., за 2020 р. - 602955,94 грн., за 2021 р. - 538361,06 гри., за 2020 р. - 21470,61.. які документально не підтверджені у використані в господарській діяльності та безпосередньо не пов`язані з отримання доходів. Також зазначив, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2019-2023 роки, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_2 , встановлено заниження суми податку, що підлягає сплаті, до бюджету на 339719,02 грн. Щодо правильності визначення суми податкового зобов`язання з військового збору за 2019- 2023 роки, що підлягає сплаті до бюджету платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 встановлено, що на порушення п.п. 1.2. 1.3. п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, занижено суму військового збору на 28309,91 грн. Щодо податку на додану вартість, то перевіркою встановлено, що на порушення ш.184.7 ст. 184, 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов`язання в сумі 386320 грн. не складені і не зареєстровані зведені податкові накладні за товарами/послугами, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також при анулюванні платником ПДВ в останньому звітному періоді.

На думку відповідача, ним правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

22.09.2025 судове засідання відкладено на іншу дату. Наступне судове засідання призначено на 29.09.2025.

Відповідно до довідки від 29.09.2025, складеної секретарем судового засідання, адміністративна справа №120/11498/25 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, призначена до розгляду на 29.09.2025 11:00 знята з розгляду у зв`язку із технічними проблемами в роботі підсистеми ВКЗ. Наступне судове засідання призначено на 14.10.2025.

В судовому засіданні 14.10.2025 протокольною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 04.11.2025.

04.11.2025 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

В судовому засіданні 04.11.2025 оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 11.11.2025.

В судовому засіданні 11.11.2025 оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 26.11.2025.

В судовому засіданні 26.11.2025 оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 10.12.2025.

10.12.2025 від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

10.12.2025 відкладено судове засідання на 12.01.2026.

Ухвалою від 12.01.2026 відкладено судовий розгляд справи на 03.02.2026.

Відповідно до довідки від 03.02.2026, складеної секретарем судового засідання, адміністративна справа №120/11498/25 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, призначена до розгляду на 03.02.2026 10:30 знята з розгляду у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги. Наступне судове засідання призначено на 10.02.2026.

В судовому засіданні 10.02.2026 оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 24.02.2026.

23.02.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 24.02.2026 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову.

В судовому засіданні 24.02.2026 суд перейшов на стадію прийняття рішення. Рішення буде оголошено 05 березня 2026.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області на підставі пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.02.2025 року № 863к, та плану - графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2024 р. проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2023 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2023 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2023 р.

За результатами перевірки складено акт від 21.03.2025р №7710/02-32-24-05/ НОМЕР_1 , відповідно до якого, встановлено порушення:

1)п.п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 339719,02 грн., в т.ч. за 2019 рік - 130417,25 грн., за 2020 рік - 108532,07 гри., за 2021 р. - 96904,99 грн., за 2022 р. - 3864,71 грн.

2)п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, на суму 28309.91 грн., в т.ч. за 2019 рік - 10868.10 грн., за 2020 рік - 9044.34 грн., за 2021 рік - 8075.41 грн.. за 2022 рік - 322,06 грн.

3)п. 57.1 ст. 57 ПК України в результаті несвоєчасної сплати військового збору.

4)п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку, в результаті подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або помилками.

5)пункту 1 ч. 2 статті 6, пункту 2 ч. 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок на суму 302376,69 грн.. в т.ч. за 2019 рік - 46564.80 грн., за 2020 рік - 132648.99 грн.. за 2021 р. - 1 18439,37 грн., за 2022 рік - 4723,53 грн.

6)пункту і ч. 2 статті 6, ч. 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-Vl Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в результаті несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, нарахованого із сум заробітної плати січень- лютий 2019 року.

7)п. 184.7 ст. 184. п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 393131 грн., у тому числі за періоди (п. 2.8.3 акта перевірки).

8)п. 198.5 ст. 198. п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті відсутності реєстрації протягом граничного строку податкових накладних за товарами/послугами, які використані не в господарській діяльності, обсяг придбання яких склав 1931590,72 грн., сума ПДВ 386318,22 грн.

9)п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: включення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019-2022 роки перекручених даних, буде складено протокол про адміністративне правопорушення

10)пункту 1 ч. 2 статті 6, пункту 2 ч. 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: порушення порядку нарахування єдиного соціального внеску за 2019-2022 роки, буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

ФОП ОСОБА_1 , не погодившись з висновками акту перевірки, подано заперечення на Акт перевірки від 21.03.2025 року №7710/02-32-24-05/ НОМЕР_1 , однак заперечення позивача податковим органом залишено без задоволення, а висновки акта без змін.

У зв`язку з чим, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.04.2025 року №0115782405 - за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму - 373289,51 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.04.2025 року №0115792405 - за платежем Військовий збір, на загальну суму - 31107,45 грн; податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 29.04.2025 року №0115812405 - за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентам, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму - 1020 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.04.2025 року №0115852405 - за платежем Податок на додану вартість, на загальну суму - 491430,75 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "ПН" від 29.04.2025 року №0115862405 - за платежем Податок на додану вартість, на загальну суму - 91019,65 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 29.04.2025 року №0115802405- за платежем Військовий збір, на загальну суму - 850,78 грн.; рішення від 29.04.2025 року №0115842405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на загальну суму - 1824,99 грн.; рішення від 29.04.2025 року №0115832405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на загальну суму - 112818,52; вимоги про сплату боргу (недоїмка) в сумі 302376,69 грн.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями, і зумовила його звернення до суду із даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі, податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом. Основний зміст спірних правовідносин регулюється нормами ПК України, в редакції на дату декларування звітності з ПДВ, та прийняття спірних рішень.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно до п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Основний зміст спірних правовідносин регулюється нормами ПК України в редакції на дату декларування звітності з ПДВ та прийняття спірних рішень.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.п. 44.1, 44.2 ст.44 ПК України ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У цьому контексті суд урахував, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності згідно з ч.1 ст. 3 Закону України 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ №996-XIV) є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до абзацу першого ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 ЗУ №996-XIV).

Згідно з абзацом першим п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Зокрема, Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі Порядок №727).

Згідно з п.1 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень, складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Пунктами 3-5 зазначеного розділу Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У ньому викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів. Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Про обов`язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд (наприклад: постанова від 26.06.2023 у справі №815/6819/14).

При розгляді матеріалів перевірки, контролюючим органом, досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

Щодо виявленого порушення (п.п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 339719,02 грн., в т.ч. за 2019 рік - 130417,25 грн., за 2020 рік - 108532,07 гри., за 2021 р. - 96904,99 грн., за 2022 р. - 3864,71 грн. ) зі сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. При цьому оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (до каси) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. До складу витрат уключаються тільки витрати, пов`язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

Відповідно п. 177.4. ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

В п.п. 177.4.1 - 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України наведено перелік витрат, які визнаються такими, що безпосередньо пов`язані з отриманням доходів.

Разом з тим, відповідно до п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Як зазначає відповідач, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкових декларацій за 2019-2023 роки, встановлено розбіжності на суму 1887327,86 грн., в т.ч. за 2019рік - 724540,25 грн., за 2020р. - 602955,94 грн., за 2021 р. - 538361,06грн. за 2022р. - 21470,61 грн. За результатами перевірки, згідно актів наданих послуг, виписок по банківських рахунках, встановлено, що на порушення п. 177.2, п. 177.4 cm. 177 Податкового кодексу України, включено до складу інших витрат вартість послуг (маркетингові послуги, послуги по розміщенню товарів, тощо) згідно додатку 1 до акта, придбаних у ТОВ - НВП "Аргон", яке являється покупцем товарів ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1887327,86 грн., в т.ч. за 2019рік - 724540,25 грн., за 2020 р. - 602955,94 грн., за 2021 р. - 538361,06 грн. за 2022р. - 21470,61 грн., які документально не підтверджені у використані в господарській діяльності та безпосередньо не пов`язані з отриманням доходів.

Відповідач вказав, що відповідно до актів наданих послуг, відсутній обсяг виконаних робіт (наданих послуг), такий акт повинен містити конкретний перелік наданих послуг, їх обсяг, місце і дата їх надання, а також зазначатись, в чому виражено їх результат, а також відсутні звіти про проведення маркетингових досліджень, де вказані результати досліджень та рекомендації замовнику. У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститись наступна інформація: аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на гуртовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планового продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами дослідження.

Отже, на думку податкового органу, придбання маркетингових послуг, послуг по розміщенню товарів, послуг з проведення промо-заходів згідно наданих документів не дають змогу ідентифікувати та довести безпосередній зв`язок таких послуг із отриманням доходів при реалізації продуктів харчування та використання таких послуг у господарській діяльності.

Разом з тим, судом встановлено, що висновки контролюючого органу ґрунтуються переважно на припущеннях щодо відсутності реальності господарських операцій та неправомірності формування витрат позивача, без належного дослідження первинних документів та фактичних обставин здійснення господарської діяльності.

Вимоги до обов`язкових реквізитів первинних документів бухгалтерського обліку встановлено ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), якою передбачено, що первинні можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки та до Заперечення на Акт перевірки позивачем було надано контролюючому органу:

1)договір про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, договір про надання маркетингових послуг № ТО-766 від 01.01.2019 року, договір про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-767 від 01.01.2019 року, додаток від 31.03.2019 року № 11 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 28.02.2019 року № 10 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.01.2019 року № 9 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.04.2019 року № 12 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.09.2019 року № 15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.08.2019 року № 12 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.06.2019 року № 13 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.07.2019 року № 14 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.11.2019 року № 12 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.11.2019 року № 15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.10.2019 року № 12 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.10.2019 року № 15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року.

2) акти наданих послуг від 31.01.2019 року за №№440, 439, 427, 420,364, 363, 360,539; акти наданих послуг від 28.02.2019 року за №№693, 815, 816,822, 851, 852; акти наданих послуг від 31.03.2019 року за №№1085, 1086, 1176,1177, 1267,1268; акти наданих послуг від 30.04.2019 року за №№1521, 1485, 1576, 1577, 1604, 1605; акти наданих послуг від 31.05.2019 року за №№ 227, 382; акти наданих послуг від 30.06.2019 року за №№702, 701, 619; акти наданих послуг від 31.07.2019 року за №№1118, 1001; акти наданих послуг від 31.08.2019 року за №№1429, 1479, 1480, 1594; акти наданих послуг від 30.09.2019 року за №№1980, 1979, 1978, 1977, 1893; акти наданих послуг від 31.10.2019 року за №№2390, 2389, 2303; акти наданих послуг від 30.11.2019 року за №№2855, 2854, 2853, 2668; акти наданих послуг від 31.12.2019 року за №№3358, 3357, 3218.

3) звіт надання маркетингових послуг за січень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за травень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за липень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за серпень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за вересень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за жовтень 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за листопад 2019 рік, звіт надання маркетингових послуг за грудень 2019 рік - згідно яких, прослідковується період надання послуг, деталізацію наданих послуг, місце надання послух, зміст послуг, вартість послуг в розрізі окремої господарської операції тощо.

4) додаток від 31.01.2020 року №12 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.01.2020 року №15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.03.2020 року №15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.03.2020 року №16 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг № ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 29.02.2020 року №15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.05.2020 року №17 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.06.2020 року № 15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.07.2020 року №30 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 31.08.2020 року №15 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.09.2020 року № 31 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року, додаток від 30.11.2020 року № 33 до договору про надання маркетингових послуг та рекламних послуг №ТО-603 від 01.05.2018 року.

5) акти наданих послуг від 31.01.2020 року за №№400, 378, 264, 295, 213, 201; акти наданих послуг від 28.02.2020 року за №№615, 742, 806, 664, 634, 646; акти наданих послуг від 31.03.2020 року за №№1226, 1225, 1217, 1185, 1184, 1183, 1182, 1066; акти наданих послуг від 30.04.2020 року за №№ 1598, 1496, 1419, 1418; акти наданих послуг від 31.05.2020 року за №№ 2065, 1879, 1878, 1877, 1829; акти наданих послуг від 30.06.2020 року за №№2555,2544, 2288,2354, 2355, 2487; акти наданих послуг від 31.07.2020 року за №№2742, 2967, 2984, 3022, 2741, 2841; акти наданих послуг від 31.08.2020 року за №№3239, 3255, 3321, 3322, 3370, 3468; акти наданих послуг від 30.09.2020 року за №№3689, 3688, 3897, 3802, 3801; акти наданих послуг від 31.10.2020 року за №№4284, 4267, 4228, 4171, 4170; акти наданих послуг від 30.11.2020 року за №№4758, 4674, 4675, 4811, 4628; акти наданих послуг від 31.12.2020 року за №№5091, 5147, 5148, 5189, 5188, 5353, 5344.

6) звіт надання маркетингових послуг за січень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2020 рік, віт надання маркетингових послуг за березень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за травень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за липень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за серпень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за вересень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за жовтень 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за листопад 2020 рік, звіт надання маркетингових послуг за грудень 2020 рік.

7) договір про надання маркетингових послуг від 01.01.2021р. №ТО-063, Договір про надання маркетингових послуг від 01.01.2021р. №ТО-062, Договір про надання маркетингових послуг від 01.01.2021р. №ТО-061.

8) акти наданих послуг від 31.01.2021 року за №№329, 354, 226, 364, 355; акти наданих послуг від 28.02.2021 року за №№ 902, 696, 903, 663, 664, 665; акти наданих послуг від 31.03.2021 року за №№1346, 1157, 1107, 1201, 1209, 1108, 1370; акти наданих послуг від 30.04.2021 року за №№1737, 1593, 1745,1793,1562, 1664; акти наданих послуг від 31.05.2021 року за №№2226, 2034, 2313,2060, 2061; акти наданих послуг від 30.06.2021 року за №№2747, 2575, 2523, 2599, 2543, 2623; акти наданих послуг від 31.07.2021 року за №№3023, 3000, 3146, 3057, 3074; акти наданих послуг від 31.08.2021 року за №№3583, 3649, 3468, 3575,3432; акти наданих послуг від 30.09.2021 року за №№3910, 4061, 3911, 4035; акти наданих послуг від 31.10.2021 року за №№ 4390, 4389, 4388; акти наданих послуг від 30.11.2021 за №№4848, 5145, 4928, 4888, 4929; акти наданих послуг від 31.12.2021 року за №№ 5355, 5381, 5516, 5515.

9) звіт надання маркетингових послуг за січень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 329 від 31.01.2021, звіт надання маркетингових послуг за січень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 354 від 31.01.2021, звіт надання маркетингових послуг за січень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №226 від 31.01.2021, звіт надання маркетингових послуг за січень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №364 від 31.01.2021, звіт надання маркетингових послуг за січень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №355 від 31.01.2021; звіт надання маркетингових послуг за лютий 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 902 від 28.02.2021, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №696 від 28.02.2021, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 903 від 28.02.2021, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №663 від 28.02.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 664 від 28.02.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за лютий 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 665 від 28.02.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 1346 від 31.03.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 1157 від 31.03.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1107 від 31.03.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 1201 від 31.03.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1209 від 31.03.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 1108 від 31.03.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за березень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1370 від 31.03.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за квітень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1737 від 30.04.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1593 від 30.04.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1745 від 30.04.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1793 від 30.04.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1562 від 30.04.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за квітень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №1664 від 30.04.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за травень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2226 від 31.05.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за травень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2034 від 31.05.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за травень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2313 від 31.05.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за травень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2060 від 31.05.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за травень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2061 від 31.05.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за червень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2747 від 30.06.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2575 від 30.06.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2523 від 30.06.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2599 від 30.06.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2543 від 30.06.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за червень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №2623 від 30.06.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за липень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3023 від 31.07.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за липень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3000 від 31.07.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за липень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3146 від 31.07.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за липень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3057 від 31.07.2021 рік звіт надання маркетингових послуг за липень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3074 від 31.07.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за серпень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3583 від 31.08.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за серпень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 3649 від 31.08.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за серпень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3468 від 31.08.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за серпень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 3575 від 31.08.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за серпень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №3432 від 31.08.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за вересень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 3910 від 30.09.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за вересень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4061 від 30.09.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за вересень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 3911 від 30.09.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за вересень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4035 від 30.09.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за жовтень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4390 від 31.10.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за жовтень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №4389 від 31.10.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за жовтень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4388 від 31.10.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за листопад 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4848 від 30.11.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за листопад 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 5145 від 30.11.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за листопад 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4928 від 30.11.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за листопад 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4888 від 30.11.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за листопад 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 4929 від 30.11.2021 рік; звіт надання маркетингових послуг за грудень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 5355 від 31.12.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за грудень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №5381 від 31.12.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за грудень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 5516 від 31.12.2021 рік, звіт надання маркетингових послуг за грудень 2021 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 5515 від 31.12.2021 рік.

10) Акти наданих послуг від 31.01.2022 року за №№ 348, 295, 424 та звіт надання маркетингових послуг за січень 2022 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №348 від 31.01.2022 рік, звіт надання маркетингових послуг за січень 2022 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт № 295 від 31.01.2022 рік, звіт надання маркетингових послуг за січень 2022 рік згідно із актом здачі - прийому виконаних робіт №424 від 31.01.2022 рік.

При цьому, з наданих звітів прослідковується період надання послуг, деталізацію наданих послуг, місце надання послух, зміст послуг, вартість послуг в розрізі окремої господарської операції тощо.

Також всі акти мають обов`язкові реквізити, зокрема назву документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис тощо.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснював підприємницьку діяльність, пов`язану з наданням маркетингових послуг, що підтверджується укладеними договорами, актами наданих послуг, платіжними документами, а також іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Вказані документи містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів.

Відповідно до положень п.177.2 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування для фізичної особи підприємця є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між отриманим доходом та документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю. Пунктом 177.4 цієї статті передбачено, що до складу витрат включаються витрати, безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від господарської діяльності.

Суд зазначає, що контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами відсутність фактичного здійснення господарських операцій або їх невідповідність господарській діяльності позивача. Сам по собі висновок податкового органу про економічну недоцільність витрат або сумніви щодо їх реальності не може бути достатньою підставою для донарахування податкових зобов`язань.

Крім того, Порядком №727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з нормами Розділу II Порядку №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення

Однак, відповідач, зазначаючи про вимоги до первинних документів не зазначив жодного нормативно - правового акту, яким визначені ці вимоги, наголошуючи на недоліках не конкретизував їх, не визначився з періодами.

Зі змісту акта перевірки не зрозуміло, на підставі чого контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, відобразивши в податковій звітності результати господарських операцій щодо надання йому маркетингових послуг. Зокрема, в акті не зазначено інформації про оплату чи навпаки про несплату коштів за послуги, не здійснено перевірку та аналіз первинних документів, які складались за наслідками таких господарських операцій, не зазначається про відсутність зміни майнового стану позивача (рух активів), не ставиться контролюючим органом під сумнів і можливість (наявність достатніх людських та матеріальних ресурсів) для виконання контрагентами зобов`язань за договорами про надання маркетингових послуг.

Натомість відповідач стверджує, що акти наданих послуг до маркетингових договорів недостатньо деталізовані, а саме, не містять інформації щодо вивчення умов, що впливають на продаж товарів, надання замовнику рекомендацій по збільшенню збуту продукції.

Суд звертає увагу, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Отже, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно визначено позивачу податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.

Контролюючий орган у акті перевірки також зазначає про порушення позивачем вимог п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з чим визначено суму податкових зобов`язань з військового збору.

Однак суд не може погодитися з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. При цьому згідно з п.п. 1.3 зазначеного пункту платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Як встановлено судом, спірні суми доходу отримані позивачем у межах здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з наданням маркетингових послуг, а визначення податкових зобов`язань з військового збору контролюючим органом фактично здійснено як похідне від висновків про нібито заниження позивачем оподатковуваного доходу.

Разом з тим судом уже встановлено безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог ст. 177 Податкового кодексу України та неправомірність донарахування податку на доходи фізичних осіб. Відповідно, відсутні правові підстави вважати доведеним факт заниження позивачем об`єкта оподаткування.

Оскільки база нарахування військового збору для фізичної особи підприємця безпосередньо пов`язана з визначенням її оподатковуваного доходу, недоведеність контролюючим органом факту заниження такого доходу свідчить і про безпідставність визначення додаткових податкових зобов`язань з військового збору.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

Щодо тверджень відповідача про несвоєчасну сплату позивачем військового збору, суд зазначає наступне.

Так, як слідує з матеріалів справи проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2023. Водночас, податковий орган в акті перевірки (на підставі якого і прийняте одне із оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) вказав, що перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено військовий збір за 2018, в сумі 3392,38 грн.

При цьому, акт перевірки не містить жодних обґрунтувань несвоєчасності сплати військового збору, так і інформації, що слугувало підставою для таких висновків контролюючого органу.

Більше того, в податковому повідомленні-рішенні №0115802405 вказано, що таке прийняте на підставі акту перевірки, за період фінансово-господарської діяльності платника податків при здійсненні якої вчинено ці порушення -2018,2023 роки, на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України, на суму 3403,08 грн. (щодо якої застосовується штрафна санкція) зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25%.

Однак, в акті перевірки вказано, що позивачем несвоєчасно сплачено військовий збір за 2018, в сумі 3392,38 грн. Тобто, сума вказана в акті перевірки та визначена в податковому повідомлені-рішенні різниться, а відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки.

Більше того, відповідач в акті послався на п. 124.2 ст. 124 ПК України, який визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Наявність вини платника податків сама по собі не є достатньою підставою для застосування пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України. Контролюючий орган зобов`язаний довести існування обставин, які свідчать про те, що платник податків свідомо та цілеспрямовано створив умови, що не мали іншої мети, крім як ухилення або неналежного виконання обов`язків, установлених податковим законодавством, дотримання якого покладено на органи контролю.

Водночас, в акті перевірки податковим органом не зазначено в чому полягає «наявність вини» платника податків, натомість містяться лише загальні посилання на положення статей Податкового Кодексу, як і не надано будь яких доказів на підтвердження викладеного в акті перевірки.

Таким чином, доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не можуть бути покладені в основу правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, дійшов висновку, що доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Судом встановлено, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України стало відображення у податковій звітності нарахування та виплати доходу у вигляді заробітної плати на користь позивача, при цьому контролюючий орган зазначив, що трудовий договір щодо такої особи не укладався.

Разом із тим, суд зазначає, що сам по собі факт відображення у податковій звітності відомостей про нарахування та виплату доходу не може свідчити про порушення вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України. Вказані норми податкового законодавства встановлюють обов`язок податкових агентів подавати податкову звітність щодо сум доходів, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб, а також сум утриманих з них податків, однак не регулюють питання виникнення чи оформлення трудових правовідносин.

Щодо доводу відповідача про не відображення позивачем у податковій звітності суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами у розмірі 423388 грн., суд зазначає таке. Допомога у зв`язку з вагітністю та пологами є виплатою за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та здійснюється за рахунок коштів відповідного фонду соціального страхування відповідно до положень Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Такі кошти не є доходом, що нараховується роботодавцем у межах трудових правовідносин, а виплачуються за рахунок коштів соціального страхування та мають цільовий характер.

Контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів того, що саме позивач виступав податковим агентом щодо суми або що на нього покладався обов`язок відображення такої виплати у податковій звітності відповідно до вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не підтверджують факту порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому, твердження контролюючого органу про порушення п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України, є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 77 Кодекс адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається саме на такого суб`єкта.

Однак належних та достатніх доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 ст. 176 Податковий кодекс України, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що висновки контролюючого органу про наявність порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Щодо порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України №2464, в результаті чого, занижено єдиний соціальний внесок на суму 302376,69, в тому числі за 2019, 2020, 2021, 2022 та п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України №2464, в результаті несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, нарахованого із сум заробітної плати січень-лютий 2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України №2464-VI, обов`язок платника щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску виникає виключно за наявності фактично нарахованої бази, яка підлягає обкладенню таким внеском. Водночас контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами факт заниження саме бази нарахування ЄСВ. Акт перевірки містить лише узагальнені висновки без конкретизації первинних бухгалтерських документів, на підставі яких здійснено відповідні донарахування, що суперечить принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

По-друге, аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про те, що нарахування єдиного соціального внеску здійснювалося у відповідності до фактично нарахованих сум доходу працівників. Контролюючим органом фактично ототожнено окремі господарські операції, які не є базою нарахування ЄСВ, із виплатами, що підлягають обкладенню таким внеском, що призвело до штучного завищення бази нарахування та, як наслідок, до необґрунтованого висновку про заниження ЄСВ у сумі 302376,69 грн.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності рішення відповідно до принципів адміністративного судочинства покладається саме на контролюючий орган. Проте, відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували правильність застосованої методики розрахунку донарахованих сум за 2019 2022 роки, а також не наведено чіткого алгоритму визначення сум, що підлягають включенню до бази ЄСВ.

Щодо висновків про порушення пункту 1 частини 2 статті 6 та частини 8 статті 9 Закону №2464-VI в частині несвоєчасної сплати ЄСВ за січеньлютий 2019 року, суд зазначає наступне. З наданих платіжних документів убачається, що сплата єдиного внеску була здійснена позивачем у строки, які відповідають фактичним датам виплати заробітної плати. Контролюючий орган при визначенні строків сплати не врахував особливості здійснення виплат та фактичний момент виникнення обов`язку зі сплати ЄСВ, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність порушення.

Крім того, навіть у випадку наявності незначних розбіжностей у датах сплати, такі обставини самі по собі не можуть свідчити про системне порушення законодавства та не підтверджують висновки про донарахування значних сум зобов`язань без належного економічного та правового обґрунтування.

Оскільки контролюючим органом не доведено факту порушення позивачем вимог Закону України №2464-VI, зокрема в частині правильності нарахування та своєчасності сплати єдиного соціального внеску, а також не підтверджено правомірності донарахування сум ЄСВ, відповідні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на припущеннях, не містять належного правового та фактичного обґрунтування і прийняті з порушенням вимог законодавства.

За таких обставин суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи те, що вимога про сплату єдиного внеску є похідною від зазначених податкових повідомлень-рішень та базується виключно на визначених у них зобов`язаннях, визнання таких рішень протиправними зумовлює і протиправність відповідної вимоги.

Таким чином, вимога про сплату єдиного соціального внеску також є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки податкові повідомлення-рішення, якими визначено грошові зобов`язання з єдиного соціального внеску, визнані судом протиправними та підлягають скасуванню, відсутні правові підстави вважати доведеним сам факт заниження позивачем сум ЄСВ.

За таких умов рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (ненарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є похідними від неправомірно визначених зобов`язань та не може існувати самостійно без належної правової підстави.

Крім того, застосування штрафних санкцій можливе виключно за умови встановлення факту порушення платником вимог законодавства та наявності його вини, про що було зазначено судом вище. У даному випадку такі обставини контролюючим органом не доведені належними та допустимими доказами.

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (ненарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо порушення п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 393131 грн. та п. 198.5 ст. 198, п. 201. ст. 201 ПК України, в результаті відсутності реєстрації протягом граничного строку податкових накладних за товарами/послугами, які використані не в господарській діяльності, обсяг придбання яких склав 1931590,72 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості операцій з постачання послуг. Надані позивачем договори, акти наданих послуг, звіти про проведення маркетингових заходів, а також інші первинні документи підтверджують реальність господарських операцій, їх зв`язок із господарською діяльністю та економічну доцільність.

Контролюючий орган, посилаючись на порушення пунктів 198.5, 198.6 Податкового кодексу України, фактично дійшов висновку про використання придбаних товарів/послуг поза межами господарської діяльності позивача. Водночас такі висновки не підтверджені належними доказами, а ґрунтуються на формальному аналізі окремих операцій без урахування їх економічного змісту та специфіки маркетингових послуг, які за своєю природою спрямовані на просування товарів/послуг та отримання доходу в майбутньому.

Суд враховує, що маркетингові послуги можуть не меті миттєвого фінансового результату, однак це не свідчить про їх негосподарський характер. Відповідачем не доведено, що понесені витрати не були пов`язані з господарською діяльністю позивача або мали особистий чи інший некомерційний характер.

Щодо посилань на порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, суд зазначає, що застосування відповідних норм можливе лише за наявності передбачених законом підстав, зокрема анулювання реєстрації платника ПДВ або зміни режиму оподаткування, чого у даному випадку контролюючим органом не встановлено та не доведено.

Стосовно порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд зазначає, що обов`язок щодо реєстрації податкових накладних виникає за наявності відповідного об`єкта оподаткування. Оскільки контролюючим органом не доведено факту використання придбаних товарів/послуг у негосподарській діяльності, відсутні й підстави для складання та реєстрації податкових накладних відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість на суму 393131 грн. є необґрунтованими оскільки не доведено відсутність зв`язку витрат із господарською діяльністю та не спростовано реальність господарських операцій.

Аналогічно, твердження про порушення вимог пункту 198.5 та статті 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації податкових накладних на суму придбання 1931590,72 грн. є безпідставними, оскільки відсутній сам факт виникнення обов`язку щодо їх складання.

Таким чином, контролюючий орган безпідставно визначив позивачу податкові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ "СМАРТ ТРЕНД", ТОВ - НВП "Аргон", ПП "Бролія" підтверджені належними первинними документами, на підставі яких позивачем включено до складу витрат суми за цими господарськими операціями, які фактично відбулись.

Реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджуються договорами з додатками, актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), податковими накладними, звітами про виконанні роботи, звітами про проведення маркетингових досліджень. Отримання маркетингових послуг безпосередньо пов`язане з господарською діяльністю позивача, а спірні контрагенти діючі, прибуткові підприємства, мають КВЕД для надання відповідних послуг.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість є протиправними та підлягають скасуванню, а відповідні висновки контролюючого органу - необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.04.2025 року №0115782405, від 29.04.2025 року №0115792405, від 29.04.2025 року №0115812405, від 29.04.2025 року №0115852405, від 29.04.2025 року №0115862405, від 29.04.2025 року №0115802405.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.04.2025 року №0115842405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.04.2025 року №0115832405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) форми «Ф» від 29.04.2025 № 0115822405 .

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 15140 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Рішення в повному обсязі складено: 19.03.2026 р.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя:

Секретар: