Постанова № 13496659, 02.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2010 року Справа № 2а-4666/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючий-суддя: Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 20302,86 грн. за договором про оренду нежилого приміщення від 01.09.2006, укладеним між ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» та субєктом підприємницької діяльності фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2010 року позивач - Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 20302,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» 01.08.1997 року було зареєстровано міськвиконкомом Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів та взято на податковий облік в ДПІ у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Так, 21 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьк Луганської області з ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» було укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 перед ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс». За вказаним договором позивач набув права вимагати замість платника податків - ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» від дебітора субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 сплати дебіторської заборгованості за договором №12 від 01.09.2006. Право вимоги засновано на документах, що підтверджують право вимоги платника податків до дебітора, а саме: на договорі №12 від 01.09.2006, додатковій угоді від 30.01.2008 до договору №12 від 01.09.2006, претензії від 12.08.2009, акті звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003р. №439 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2003р. №926/8247, органи державної податкової служби здійснюють продаж дебіторської заборгованості платника податків, право на вимогу якої переведено на органи державної податкової служби, або подають до судів позови про стягнення такої заборгованості. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 дебіторську заборгованість в сумі 20302,86 грн. 86 коп.

У судовому засіданні представник позивача - ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області надав заяву про уточнення позовних вимог у звязку з частковою сплатою заборгованості. Просив задовольнити уточнені позовні вимоги у сумі 12340,40 грн.

Відповідач ОСОБА_1 зменшені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник відповідача ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» у судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Дочірнє підприємство «Сєвєродонецька автобаза» Закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» зареєстровано Міськвиконкомом Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів Луганської області 01 серпня 1997 року за реєстраційним номером №66 в якості юридичної особи (аркуш справи 14) та взято на податковий облік у ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 04 вересня 1997року за №1982 (аркуш справи 11).

01 вересня 2006 року між ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір №12 про оренду нежилого приміщення (аркуш справи 21).

Станом на 20.04.2010 субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 має дебіторську заборгованість перед ДП «Сєвєродонецька автобаза» ЗАТ «Луганськбудтранс» за оренду нежилого приміщення у сумі 20302,86 грн., що підтверджується договором №12 від 01.09.2006(аркуш справи 21), додатковою угодою до договору №12 (аркуш справи 24), претензією від 12.08.2009(аркуш справи 27), актом звірки взаємних розрахунків(аркуш справи 30).

Залишок дебіторської заборгованості в сумі 20302,86 грн. був описаний позивачем Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьк Луганської області актом опису дебіторської заборгованості від 21.04.2010 року (аркуш справи 35).

Як вбачається з матеріалів справи сума дебіторської заборгованості частково погашена відповідачем субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 у сумі 7962,46 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення може бути визначено, продаж активів платника податків, а саме суми заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення.

На підставі п. 4 Наказу ДПА України від 19.09.2003р. № 439 та п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьк Луганської області з Дочірнім підприємством «Сєвєродонецька автобаза» Закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 21 квітня 2010 року(аркуш справи 31-34).

Відповідно до п.4.5 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого Наказом ДПА України від 19.09.2003р. № 439, зареєстрованим в Мінюсті України 13.10.2003р. за № 926/8247, переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

До теперішнього часу дебіторська заборгованість у повному обсязі відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України та ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, органам державної податкової служби надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 07 грудня 2010 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Дочірнього підприємства "Сєвєродонецька автобаза" ЗАТ "Луганськбудтранс" про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 12340,40 грн. за договором про оренду нежилого приміщення від 01.09.2006, укладеним між ДП "Сєвєродонецька автобаза" ЗАТ "Луганськбудтранс" та суб'єктом підприємницької діяльності фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і.к.НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України (р/р34129999700080, одержувач УДКУ в м. Сєвєродонецьку код 24046627, банк ГУДКУ в Луганській області МФО 804013) дебіторську заборгованість в сумі 12340,40 грн.(дванадцять тисяч триста сорок гривень сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 07 грудня 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб