Постанова № 134965528, 19.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/284/26

Провадження № 3/352/133/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 01 лютого 2026 року о 22 год 48 хв в с. Драгомирчани по вул. Миру керувала транспортним засобом марки Ніссан Ліф д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився відповідно до встановленого порядку на місці зупинки із використанням газоаналізатора Алкофор 507, результат огляду 0,70% проміле. Оскільки з результатом водій не погодилась, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» де видно висновок про перебування в стані алкогольного сп`яніння №32 від 02 лютого 2026 року, чим порушила п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але її захисник просив провести розгляд справи за її відсутності.

Захисник Горин В.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовуючи його такими доводами.Зокрема, захисник посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на докази, які б підтверджували винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що, на його думку, свідчить про формальний характер його складання та невідповідність вимогам закону. Окрім цього, захисник зазначає, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не були роз`яснені її процесуальні права, передбачені КУпАП, зокрема право на правову допомогу, що, на його переконання, є істотним порушенням її прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також захисник ставить під сумнів допустимість відеозапису, долученого до матеріалів справи, зазначаючи, що він не є безперервним, а складається з окремих фрагментів, що, на його переконання, виключає можливість встановлення повної та об`єктивної картини подій, а відтак не може бути використаний як належний та допустимий доказ. Додатково захисник вказує на відсутність у працівників поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , що, на його думку, свідчить про незаконність первинних процесуальних дій, а відтак і про недопустимість усіх доказів, отриманих у подальшому. Таким чином, на переконання сторони захисту, сукупність наведених обставин свідчить про істотні порушення вимог закону під час документування події, що унеможливлює визнання зібраних доказів належними та допустимими, а відтак виключає наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться такими доказами:

- протоколом серії ЕПР1 № 580967 від 02 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення, що містить підпис ОСОБА_1 , зокрема, в графі про роз`яснення прав, передбачений ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також письмові пояснення: «впила вина». Відповідно суд відхиляє доводи сторони захисту про не роз`яснення ОСОБА_1 її прав;

- даними тесту приладу «Алкофор 507» до протоколу ЕПР1 № 580967 від 01 лютого 2026 року з результатом 0,70 % проміле, від підписання якого ОСОБА_1 відмовилася;

- даними розписки до протоколу про адміністративне правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від підписання якого ОСОБА_2 також відмовилася;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатор Алкофор 507;

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01 лютого 2026 року;

- висновком КНП №ПОКЦПЗ ІФ ОР» №32 від 02 лютого 2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- копією постанови серії ЕНА №4798746601635 від 02 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП;

- копією посвідчення водія ОСОБА_1 ;

- рапортом працівника поліції;

- відеоматеріалом з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції (диски з відеозаписами містяться на а.с.11), на якому, зокрема, зафіксовано рух транспортного засобу, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 ; її зупинку працівниками поліції; встановлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 та пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу; процедуру проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Алкофор 507» з результатом 0,70 % проміле, з яким ОСОБА_1 спочатку погодилася, а потім передумала і погодилася проїхати до медичного закладу; процедуру огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР»; процес складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналіз відеозаписів.

Суд вважає, що наявні відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку, відповідають вимогам статей 251, 252 КУпАП, а також не містять ознак втручання, монтажу чи іншого технічного впливу, що могло б поставити під сумнів їх достовірність. Зазначені відеозаписи безпосередньо стосуються подій, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, та у своїй сукупності з іншими доказами у справі дають можливість суду повно, всебічно й об`єктивно встановити фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що вказані відеозаписи здійснені за допомогою технічних засобів, які використовуються працівниками поліції під час виконання службових обов`язків, а саме боді-камери поліцейського та відеореєстратора службового транспортного засобу, що відповідає вимогам чинного законодавства та відомчих нормативних актів щодо фіксації правопорушень. При цьому спосіб фіксації подій виключає суб`єктивне сприйняття обставин та забезпечує їх безпосереднє, безперервне і послідовне відображення.

За змістом досліджених відеозаписів, вони містять узгоджену, логічно послідовну інформацію щодо перебігу подій, поведінки ОСОБА_1 та її зовнішніх ознак, що характерні для стану алкогольного сп`яніння, а також підтверджують факт керування нею транспортним засобом. Відеоматеріали відображають обстановку, в якій відбувались відповідні події, репліки учасників, їхню поведінку та реакції, що унеможливлює довільне тлумачення таких обставин.

Суд також враховує, що зазначені відеозаписи є об`єктивними носіями інформації, які фіксують події в режимі реального часу, а тому, на відміну від пояснень осіб, не залежать від суб`єктивного сприйняття, пам`яті чи заінтересованості учасників провадження. Відтак, такі докази мають підвищений ступінь доказової сили та достовірності.

Крім того, аналіз змісту відеозаписів дає можливість суду встановити не лише об`єктивну сторону правопорушення, а й оцінити поведінку ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, її реакцію на вимоги працівників поліції, що у сукупності свідчить про усвідомлення нею факту керування транспортним засобом та власного стану, а також підтверджує її психологічне ставлення до вчиненого.

За таких обставин суд приходить до переконання, що відеозаписи є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі, які у сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо порядку проведення огляду.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якої поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння о 22:50 01 лютого 2026 року, на пропозицію поліцейського пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, але не погодилася з результатом, тому її було запропоновано пройти огляд в лікарні, на що вона погодилася; за результатами медичного огляду в лікарні 00:10 02 лютого 2026 року було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається такою, що пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Кваліфікація дій особи.

Відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, за результатами судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пройшла огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, в результаті медичного огляду було встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, керувала ним у стані сп`яніння.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що повністю доведено в суді.

Мотиви призначення стягнення.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч. 2 ст.308 КУпАП в разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Максим ОЛІЙНИК