Ухвала суду № 134962307, 19.03.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кс/447/2710/26 Справа №447/834/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

19 березня 2026 р. слідчий суддя Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62025140110003009 від 12.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Стільсько, Миколаївського району Львівської області, українцю, громадянину України, з професійною технічною освітою, одруженому, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштованому на посаді водія 19 ДПРЧ 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

слідчий ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

підозрюваний ОСОБА_4 ,

встановив:

19.03.2026 слідчий СВ Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , звернувся з клопотанням про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання покликається на таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знає про те, що у зв`язку із вторгненням РФ на територію України, в країні діє воєнний стан, який встановлений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 і затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Закон розроблено відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою забезпечення продовження строку дії воєнного стану в Україні у зв`язку з триваючою збройною агресією РФ проти України, а також про те, що відповідно до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до КК України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-ІХ від 03.03.2022, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин в умовах воєнного стану.

Так, 06.03.2026 у період часу з 08:00 год. по 08:30 год. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, керуючись прямим умислом на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями не спостерігають особи, які могли б зашкодити його кримінально-протиправним діям, зайшов на територію домогосподарства по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 , за допомогою сили рук та свічного металевого ключа відтиснув раму металопластикового вікна у житловому будинку й проник через вікно в приміщення будинку, де, зайшовши в кімнату спальні, відшукав та таємно з комоду викрав 5 500 доларів США, що в перерахунку за курсом НБУ станом на 06.03.2026 становить 240 937,95 грн., 8 520 євро, що в перерахунку за курсом НБУ станом на 06.03.2026 становить 433 698,67 грн., 20 120 польських злотих, що в перерахунку за курсом НБУ станом на 06.03.2026 становить 239 679,50 грн., та 8 100 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого покинув приміщення житлового будинку разом із викраденим майном, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду в загальній сумі 922 416,12 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в житло, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 276 КПК України, ОСОБА_4 18.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

18.03.2026 о 16:41 год. слідчим СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 на підставі п. 6 абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У клопотанні слідчий вказує на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: допитами свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами огляду місця події, протоколом огляду речових доказів, протоколом обшуку та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Крім цього, слідчий і прокурор у клопотанні вказують на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який свідчить те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування або від суду, оскільки він затриманий працівниками поліції у порядку п. 6 абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України, у зв`язку з тим, що виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи. Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, розуміючи свою вину, під страхом можливого застосування покарання у виді реального позбавлення волі, він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий і прокурор обґрунтовують тим, що ОСОБА_4 має можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки вчинив кримінальне правопорушення відносно своїх близьких родичів (батьків та брата), які є потерпілими, та водночас ключовими свідками у кримінальному провадженні. З огляду на наявність тісних родинних зв`язків, постійного спілкування, обізнаність підозрюваного з їх місцем проживання та способом життя, останній має реальну можливість безперешкодного контакту з ними. За таких обставин існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може шляхом умовлянь, переконання, психологічного впливу або використання сімейних зв`язків, схилити потерпілих та свідків до відмови від надання показань, зміни раніше наданих показань або надання неправдивих відомостей. Беручи до уваги те, що згідно із ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, а показання свідків, потерпілого, надані під час досудового розслідування, не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку без їх безпосереднього допиту в судовому засіданні. Таким чином, вплив на свідків до моменту їх допиту судом може призвести до спотворення доказової бази та істотно перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вказані ризики, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, слідчий та прокурор вважають, що єдиним можливим запобіжним заходом, який може бути застосований до ОСОБА_4 є тримання під вартою.

Відтак слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, Львівської області, з визначенням застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. Крім цього, слідчий вказав, що діти та дружина підозрюваного перебувають за кордоном, проживають там уже тривалий час, що може спонукати його до виїзду за межі території України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав у такому викладених. Просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, в обґрунтування клопотання навів доводи викладені у клопотанні, просив таке задовольнити. Вказав, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки обставини вчинення ним злочину свідчать про неможливість застосування до нього запобіжних заходів, передбачених ст. 179, 181 КПК України, тобто особистого зобов`язання і домашнього арешту, так як вищевикладені обставини в їх сукупності вказують на те, що у разі застосування до нього вказаних запобіжних заходів такі ним з високою ймовірністю можуть бути порушено. Крім того, з огляду на неможливість передати підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку іншим особам у зв`язку з відсутністю таких осіб, які б висловили згоду на надання суду відповідного письмового зобов`язання, застосування запобіжного заходу, передбаченого ст. 180 КПК України до підозрюваного є неможливим.

ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім цього зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, не може пояснити свого вчинку.

Захисник підозрюваного щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. У судовому засіданні долучила копії свідоцтва про шлюб та свідоцтв про народження неповнолітніх дітей, батьком яких являється підозрюваний, а також довідку форми ОК-5, сформовану 18.03.2026, чим просила взяти до уваги, що на утриманні її підзахисного перебуває дружина та двоє дітей. Водночас, якщо слідчий суддя прийде до висновку щодо задоволення клопотання, то просила визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги слідчого та прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, слідчий суддя встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор у ході розгляду клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, довели ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, однак, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмеженим з огляду на суспільний інтерес.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справах «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи вищенаведене та дані про особу підозрюваного в їх сукупності, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають у даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , а також те, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання. Таким чином, оцінюючи сукупність встановлених обставин, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У клопотанні слідчий просить визначити підозрюваному розмір застави, а саме 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Беручи до уваги досліджені у судовому засіданні обставини справи, враховуючи заяву потерпілої ОСОБА_7 , поданої перед проведенням судового засідання, у якій така просила не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, долучені документи, поданих стороною захисту, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, а також те, що в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважає доведеними, слідчий суддя приходить висновку, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, а тому підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 16.05.2026.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Підозрюваний, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1