Рішення № 134962212, 19.03.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 452/1380/25

Провадження № 2/463/706/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді Бобрової Ю.Ю.

за участі секретаря судових засідань Назара Р.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представниці відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Міністерства оборони України (далі по тексту Міноборони України) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними братами.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його матір ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 помер його батько ОСОБА_6 . Після смерті батьків він перейшов на утримання брата ОСОБА_4 місце їх реєстрації АДРЕСА_1 , однак фактично обоє проживали за адресою: АДРЕСА_2 .

Після повномасштабного вторгнення Російської федерації на територію України ОСОБА_4 був мобілізований до лав ЗСУ та став на захист Вітчизни. На його адресу як брата, що є єдиним близьким членом сім`ї та перебував на утриманні ОСОБА_4 надійшло сповіщення № 138 від 31.05.2024 відповідно до якого ОСОБА_4 відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність ІНФОРМАЦІЯ_7 поблизу населеного пункту Симинівка Чугуївського району Харківської області загинув.

Указує, що із сповіщення № 229 від 31.05.2024 командира військової частини НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_4 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Харківській області та загинув у зв`язку з отриманими ушкодженнями від вибухів та осколків.

Зазначає, що є єдиним спадкоємцем після смерті свого брата, відповідно отримав спадщину за законом. Тоді як підтвердженням факту, що після смерті батьків брати проживали разом та він перебував на повному утриманні старшого брата є: інформація про рух грошових коштів на його розрахункову картку з картки ОСОБА_4 , якою підтверджується надсилання значних та систематичних сум, довідка про спільне місце реєстрації, довідка про доходи, з якої слідує, що у нього не було достатнього доходу для самостійного життя, а також показами свідків.

З метою забезпечення права на виплату він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як брату та особі, яка перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_4 , однак комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протокольним рішенням від 28.02.2025 №17/д вирішила повернути подані ним документи для доопрацювання з покликанням на те, що з поданих документів неможливо встановити право на отримання одноразової грошової допомоги; просили надати документи про перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, судове рішення, яке набрало законної сили, яким підтверджується, що позивач перебував га утриманні загиблого брата на дату загибелі, що підтверджується повідомленням Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_8 від 01.04.2025 № 2746.

Відзначає, що історія про рух коштів на його розрахунковій картці підтверджує, що загиблий брат ОСОБА_4 взяв на себе обов`язок щодо утримання його як єдиного члена сім`ї, у зв`язку з чим регулярно здійснював перекази коштів для оплати комунальних послуг за спільне майно та забезпечення життєвих потреб. Встановлення факту перебування на утриманні загиблого брата є необхідною умовою для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

У зв`язку з вищенаведеним просив суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні брата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи

15.05.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі визначено суддю Боброву Ю.Ю. (а.с. 41).

20.05.2025 ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (а.с. 42-44).

08.10.2025 постановою Львівського апеляційного суду ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20.05.2025 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с. 89-93).

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання 16.12.2025 (а.с. 99).

16.12.2025 по справі оголошено перерву у зв`язку із задоволенням клопотання представниці відповідача про надання додаткового строку для підготовки правової позиції на відзив відповідача до 21.01.2025.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22.01.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Справу призначено до розгляду по суті на 12.02.2026 (а.с. 134).

12.02.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача Міністерства оборони України на 04.03.2026.

04.03.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці на 12.03.2026.

Аргументи учасників справи

Представник відповідача Міністерства оборони України скористався правом на відзив, у якому просив відмовити у задоволені позову, з огляду на наступне.

Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Покликається на те, що відсутні докази, що підтверджували б факт перебування позивача на утриманні загиблого, окрім виписки з банківської картки позивача. Останнім, на думку представника відповідача, також не зазначено і не доведено, чому він не може самостійно себе утримувати; крім цього позивача має довести суду систематичне та повне утримання, відсутність інших джерел доходів окрім допомоги померлого; що допомога годувальника була постійним основним джерелом засобів до її існування.

Користуючись правом на надання заперечень представником позивача з метою спростування наведених у відзиві Міністерства оборони України аргументів зазначено, що наявність у матеріалах справи виписки по рахунку позивача за період з 01.01.2023 по 26.08.2024, що фіксує регулярні перекази від брата на загальну суму понад 281 045 грн, є не просто «одним із доказів», а вирішальним та об`єктивним підтвердженням факту перебування на утриманні. Представник Міністерства оборони України у своїх поясненнях помилково намагається покласти на позивача обов`язок доведення причин фінансової залежності. Наголошує, що предметом доказування у цій справі, згідно з нормами матеріального права, є саме факт перебування на утриманні, а не морально-етичне чи економічне обґрунтування причин покладання на допомогу брата, оскільки закон не вимагає від позивача пояснювати, чому він не працював або не утримував себе сам; закон вимагає лише підтвердити, що фактичне утримання від загиблого брата мало місце і було основним доходом.

Оскільки позивач є круглим сиротою та не має інших працездатних родичів, утримання його старшим братом є логічним і природним виконанням сімейного обов`язку щодо взаємної підтримки у розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 також скористався правом на відзив, у якому просив відмовити у задоволені позову, покликаючись на те, що ОСОБА_1 є повнолітнім та працездатним братом загиблого ОСОБА_4 , останній не входить до переліку членів сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, що чітко визначені ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відтак не може бути утриманцем загиблої (померлої) особи, в розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначає, що надані позивачем докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що останній перебував на утриманні загиблого ОСОБА_4 , тоді як у матеріалах справи відсутні докази щодо розміру доходів як загиблого ОСОБА_4 , так і позивача ОСОБА_1 , а також розміру допомоги позивачу з боку ОСОБА_4 . Співвідношення розмірів допомоги, яку позивач отримував від брата, та інших одержуваних ним доходів не доведено, оскільки такі докази позивачем не подані. Таким чином уважає, що з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, відсутні підстави для висновку, що позивач ОСОБА_1 перебував на повному утриманні ОСОБА_4 .

Відзначає, що надані позивачем письмові докази також жодним чином не підтверджують факту перебування на повному утриманні, оскільки не містять інформації про надання померлим позивачу матеріальної допомоги на постійній основі, що була основним джерелом засобів до його існування, про розмір такої допомоги та розмір доходів позивача.

Представник позивача заперечив правову позицію представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладену у відзиві, вказавши наступне.

Сам факт повноліття позивача не виключає можливості визнання його утриманцем, якщо фактичне утримання мало місце, що у цій справі підтверджено належними доказами. Твердження ІНФОРМАЦІЯ_9 про відсутність доказів розміру допомоги та доходів позивача не відповідають фактичним обставинам справи. До матеріалів справи подано: банківські виписки за період 20232024 років, які фіксують регулярні грошові перекази від брата на загальну суму понад 281 000 грн; довідку про відсутність доходів позивача; документи, що підтверджують відсутність інших утримувачів (смерть батьків).

ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав жодного контрдоказу, який би спростовував ці обставини, обмежившись припущеннями, що прямо заборонено частиною 6 статті 81 ЦПК України.

Щодо твердження про відсутність систематичності допомоги, то надана банківська виписка демонструє регулярні, щомісячні грошові перекази протягом тривалого періоду, суми яких істотно перевищують прожитковий мінімум. Отже, доводи відповідача про «відсутність систематичності» є такими, що не відповідають змісту наданих доказів та спростовуються матеріалами справи.

Звертав увагу суду, що позивач як кругла сирота єдиний родич загиблого, який загинув на фронті ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримував від брата не лише кошти, а й моральну опіку єдине джерело існування в умовах війни. Відмова в визнанні факту суперечить державним гарантіям соцзахисту сімей героїв ст. 17 Конституції України та принципу гуманності правосуддя.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, передбачених в позовній заяві. Звертав особливу увагу суду на системність надання матеріальної допомоги померлим братом позивачу.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Додатково пояснив, що позивач є дієздатною, повнолітньою особою і не міг бути на утриманні у брата.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.2017: батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 6).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 26.01.1999: батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братами.

Із довідки № 1350 від 16.08.2024 КП СМР «ЖЕК» слідує, що ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 ; там же був зареєстрований і загиблий його брат ОСОБА_4 (а.с. 13).

Мати позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 17.10.2017 (а.с. 9).

Батько позивача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 21.11.2019 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 08.06.2024, місце смерті с. Симинівка Чугуївського району Харківської області (а.с. 8).

Сповіщенням сім`ї № 138 від 31.05.2024, а саме ОСОБА_1 підтверджується, що молодший сержант ОСОБА_4 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 поблизу населеного пункту Симинівка Чугуївського району Харківської області (а.с. 11).

Відповідно до Свідоцтва про поховання № 171 від 20.06.2024, виданого ОСОБА_1 , останній здійснив поховання свого брата ОСОБА_4 (а.с. 12).

На а.с. 16 містяться Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.08.2024 щодо ОСОБА_1 , які підтверджують відутність доходів у позивача, зокрема і на дату смерті брата ОСОБА_4 .

Випискою по надходженням по картці позивача за період 01.01.2023 26.08.2024 (а.с. 17-25) підтверджується надсилання грошових коштів ОСОБА_4 ОСОБА_1 .

Листом від 01.04.2025№ 2746 ІНФОРМАЦІЯ_10 повернув на доопрацювання документи ОСОБА_1 для надання підтвердження перебування його на утриманні загиблого, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 27).

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.03.2025 ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_4 (а.с. 28).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показала, що з 1989 року є сусідкою родини позивача, знає ОСОБА_1 змалку. Сім`я була неблагополучною, батьки зловживали алкоголем і рано повмирали. Старший брат ОСОБА_4 після смерті батьків перебрав турботу про молодшого брата на себе. Останній дуже багато працював, купував продукти додому, одяг молодшому брату; сплачував комунальні послуги. Позивач у той час навчався. Для неї є очевидним, що молодший брат перебував на утриманні старшого, інших родичів у них не було.

Свідок ОСОБА_8 , допитана у судовому засіданні під присягою за клопотанням позивача, вказала, що загиблий ОСОБА_9 був ОСОБА_10 за батька, навіть коли ще батько був живий, адже батьки за дітей не дбали. ОСОБА_9 працював багато, їй достеменно відомо, що у 2019 році він працював офіціантом і вона якось вона стала свідком як ОСОБА_9 ділив із ОСОБА_10 чайові. У подальшому ОСОБА_9 поїхав за кордон на заробітки, звідки дзвонив і просив її позичити гроші молодшому брату на життя, а він потім поверне, що вона і робила. На її переконання позивач перебував на утриманні загиблого брата, що вона і пришла підтвердити до суду.

Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 265 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній справі позивач звернувся із заявою про встановлення факту перебування на утриманні загиблого брата, яке необхідне йому для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМ України № 168. У зв`язку з тим, що позивач не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, він звернувся до суду із заявою про його встановлення і подав відповідні докази.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Відповідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3червня 1999року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого також має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку доведено, що він був на утриманні його брата та одержував від нього допомогу, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування, з огляду на що позов підлягає до задоволення.

Відтак позивачем надано до суду достатні та обґрунтовані докази його перебування на утриманні у загиблого брата ОСОБА_4 : 1) брати були зареєстровані за однією адресою; 2) за однією адресою фактичною проживали; 3) були пов`язані спільним побутом (спільні витрати та харчування); 4) мали взаємні права й обов`язки щодо утримання житла (комунальні послуги); 5) піклувалися один про одного та надавали взаємну допомогу; 6) позивач прийняв спадщину після смерті загиблого брата.

Відхиляючи аргументи відповідача Міністерства оборони України щодо відсутності доказів систематичного та повного утримання позивача загиблим братом та те, що його допомога була постійним джерелом засобів до існування суд зазначає, що постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

У судовому засіданні було встановлено, що після смерті батьків ОСОБА_4 багато працював, утримував молодшого брата, який на момент смерті батьків був неповнолітнім, потім останній навчався у ПТУ. Інших родичів у братів не було. ОСОБА_4 з грудня 2021 по лютий 2022 перебував за кордоном, під час такого перебування піклувався про брата, просив сусідку позичати брату кошти на прожиття, які потім повертав.

Виписки з банківського рахунку безпосередньо підтверджують систематичний характер грошової допомоги, а саме регулярні перекази від 29.01.2023 до 24.01.2024 на суму понад 281 045 грн, тоді як щомісячний переказ значно перевищує прожитковий мінімум; використання цих коштів на утримання спільного житла (комунальні платежі, ремонт, побутові витрати); придбання речей першої необхідності для життя та навчання (продукти, одяг, навчальні матеріали), забезпечення життєвих потреб, що становило єдине джерело його існування як сироти без інших доходів.

Доводи відповідача Міністерства оборони України стосовно того, що позивачем не надано доказів його непрацездатності та продовження ним навчання, а також того, чому він не може самостійно себе утримувати не беруться судом до уваги, оскільки сам по собі факт отримання позивачем доходу не має правового значення для вирішення даного спору.

Ба більше, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17 від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Встановивши під час судового розгляду, що позивач періодично займався підробітком, отримував під час навчання стипендію до листопада 2022 року (а.с. 16) та порівнявши це дохід із розміром матеріальної допомоги від загиблого брата, суд висновує, що допомога, яка надавалася старшим братом ОСОБА_9 була єдиним постійним та основним джерелом засобів до існування позивача, у якого не було достатнього доходу для самостійного життя.

Суд повністю погоджується із покликаннями позивача на те, з огляду на те, що він є круглим сиротою та не має інших працездатних родичів, утримання його старшим братом є логічним і природним виконанням сімейного обов`язку щодо взаємної підтримки у розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України.

Щодо покликань представника Міністерства оборони України про не зазначення позивачем періоду з якого він просить встановити перебував на утриманні загиблого, суд зазначає, що факт перебування на утриманні встановлено з моменту виникнення такого утримання, а саме з дня смерті батька позивача і перехід неповнолітнього на той час ОСОБА_1 на утримання загиблого брата до дня смерті ОСОБА_4 , як підстави виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

При цьому, відповідно до п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2001 року у справі «Hivisaari v. Finland» щодо того, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються, щоб засвідчити, що сторони були заслухані та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя суд у повній мірі відповів на кожен аргумент сторін при прийнятті рішення у даній справі та належно мотивував своє рішення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 259 ,263, 264, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні брата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, пр. Повітряних Сил, 6 м. Київ.

Повний текст судового рішення проголошено 19 березня 2026 року.

Суддя Юлія БОБРОВА