Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/7444/25
Провадження № 2-др/461/13/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2026 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву Побережної Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №461/7444/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Хмельницької районної державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором -
в с т а н о в и в:
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2026 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Хмельницької районної державної нотаріальної контори, про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Побережна І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги у сумі 6800 грн.В обгрунтування заяви, покликається на те, що у відзиві відповідачем зазначалося, що на виконання вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, остання вказує орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та такий складається з витрат на правничу допомогу в розмірі 6800 грн. Також у відзиві відповідачем було зазначено, що докази, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Таким чином, оскільки відповідачем дотримано порядку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та здійснено це у відведені строки, відтак просить заяву задоволити.
10.03.2026 представник АТ «Ідея Банк» Жовтонецький В.М. через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити у задоволенні такої. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх стягнення зменшити розмір таких витрат до нуля, з урахуванням зазначених заперечень, а також вказує, на те , що позов задоволено частково, відтак сума правової допомоги за умови підтвердження факту надання правової допомоги в заявленому розмірі, та співмірності наданих послуг із складністю справи не може перевищувати 2831,52 грн.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України , у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв`язку з відсутністю необхідності виклику в судове засідання сторін по справі відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення з Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України сторона має право подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо про це було заявлено до закінчення судових дебатів.
Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та адвокатом Побережною І.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 22.12.2025, предметом якого є надання клієнту юридичних послуг. /а.с. 129-134/.
Згідно п.1 Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025 за надання правничої допомоги відповідно до умов Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар у фіксованій сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. /а.с.135/.
Відповідно до Додатку №2 до Договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025, акту приймання передачі наданих послуг, вартість таких, а саме ознайомлення із матеріалами справи № 461/7444/25 та усна консультація 800 грн., судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача через систему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відзиву, заперечення на позов у справі № 461/7444/25, клопотання про поновлення строку, за необхідності інших заяв по суті справи, клопотань 6000 грн., а загальна сума витрат - 6800 грн. /а.с.136/.
Вартість послуг, здійснених адвокатом у сумі 6800 грн., були сплачені ОСОБА_1 , згідно копії довідки БН від 22.12.2025, в якій цільове призначення зазначено «на виконання договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025» /а.с.137/.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (частина 3 статті 141 ЦПК України). Отже, витрати мають бути співмірними (складність справи, витрачений час тощо). На підтвердження своїх вимог сторона, яка вимагає їх відшкодувати, має надати детальний опис робіт, виконаних адвокатом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду України від 11 лютого 2019 року у справі №335/9780/15).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі- Європейський Суд) у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Такі критерії застосовує Європейський суд, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Також, суд враховує те, шо представник позивача заперечив щодо задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_3 про стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 6800 грн., оскільки заявлені вимоги є неспівмірними із складністю справи та витраченим часом адвоката.
З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу за умови винесення рішення на користь відповідача становить 4000 гривень, оскільки вказана сума, на думку суду, відповідає рівню складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для спору (справи). Водночас, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, згідно яких інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено на 58,36 відсотків, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1665,60 грн. (4000х41,64%).
Керуючись ст.ст.133, 137, 258-259, 268, 270, 272-273, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву Побережної Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 461/7444/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Хмельницької районної державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 1665 (одна тисяча шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Хмельницька районна державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02901173, адреса: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Староміська, буд. 2.
Суддя Зубачик Н.Б.
Судове рішення № 134962041, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 11.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/7444/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: