Ухвала суду № 134961984, 18.03.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/411/26

Номер провадження 2/438/351/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бориславської міської ради про захист порушених прав на житло,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій просить визнати протиправною відмову Бориславської міської ради Львівської області у призначенні грошової компенсації за належні для отримання житлове приміщення, викладену в листі-відповіді № А-350 від 22 серпня 2025 року. Зобов`язати Бориславську міську раду (в особі її виконавчих органів та місцевої комісії) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2025

року, прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, визначити її розмір відповідно до вимог пунктів 15 та 16 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затвердженого Постановою КМУ № 615 від 26 травня 2021 р. «Деякі питання забезпечення дітей- сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків» та внести дані про позивача до відповідного списку на виплату.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві та клопотанні про звільнення від сплати судового збору зазначено, що має статус особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування. Сплата судового збору є для нього надмірним фінансовим тягарем, що фактично позбавляє його доступу до правосуддя.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у справі за таких умов - 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є : 2) військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі №0940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі №338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивач суду не надав, а сам факт звернення до суду з позовом за обставин, які зазначенні у позовній заяві, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приймаючи, що дана заява сформована та скерована до суду 17.03.2026 року, тому для визначення судового збору за даною заявою підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється у розмірі 1331,20 коп. Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З позовної заяви вбачається дві позовних вимоги немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір та надати документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати документ, який відповідно до законодавства України підтверджує підстави звільнення заявника від сплати судового збору.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищенаведеного вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк у п`яти днів з дня отримання ним ухвали для усунення недоліків, що зазначені у даній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись статями 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Бориславської міської ради про захист порушених прав на житло - залишити без руху, надавши позивачу строк у п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій СЛИШ