Ухвала суду № 134961845, 18.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7295/25 6/335/73/2026

18 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя заяву представника ОСОБА_1 адвоката Панкратова Юрія Вікторовича про розстрочення виконання заочного рішення суду від 24.12.2025 року по цивільній справі позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 24 грудня 2025 позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі», заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з теплової енергії та постачання гарячої води, за період з 01 листопада 2018 року по 31 серпня 2024 року у розмірі 38001 гривень 23 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

04 березня 2026 представник ОСОБА_1 адвокат Панкратов Ю.В. звернувся до суду із заявою, у якій просить розстрочити виконання заочного рішення від 24.12.2025 року строком на один рік, платежами у розмірі 3 167 гривень щомісячно та розглядати заяву за відсутності відповідача та його представника.

В обґрунтування заяви заявник вказав, що відповідач є інвалідом третьої групи по- життєво і єдиним джерелом її доходів є пенсія, розмір якої не перевищує 8000 гривень на місяць, що не дозволяє її сплати заборгованість одним платежем. На теперішній час вона вимушено переїхала з міста Запоріжжя через воєнні дії до іншого регіону, де винаймає житло, що також впливає на її матеріальний стан, вона не відмовляється виконувати рішення суду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Враховуючи визначені ч. 2 ст. 435 ЦПК України строки розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду та те, що учасники судової справи належним чином повідомлені про розгляд заяви, суд ухвалив проводити розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду за їх відсутності на підставі наявних матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 24 грудня 2025 позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі», заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з теплової енергії та постачання гарячої води, за період з 01 листопада 2018 року по 31 серпня 2024 року у розмірі 38001 гривень 23 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Відтак, підставою для розстрочення виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 роз`яснив, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Разом з тим, заявником не обґрунтовано та не доведено об`єктивну неможливість виконання судового рішення та необхідність розстрочення його виконання.

Обставини, зазначені заявником щодо скрутного фінансового становища, з урахуванням положень ст. 435 ЦПК України, не являються виключними обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, адже наявність таких обставин прямо залежить від власної діяльності самого відповідача. Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду не є винятковими, матеріальні інтереси сторін, предмет спору, суд приходить до переконання про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду, а тому у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Панкратова Юрія Вікторовича про розстрочення виконання заочного рішення суду від 24.12.2025 року по цивільній справі позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя: А.В.Воробйов