Рішення № 134961687, 19.03.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5631/24

Провадження №: 2/332/1465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В. Д., при секретарі судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) в особі представника позивача Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

встановив:

Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в особі представника позивача Киричук Галини Миколаївни звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 133001,91 грн. та судових витрат.

Зміст позовних вимог:

В обґрунтування своїх вимог позивач покладається на те, що між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» укладено кредитні договори: № 2001163686101 від 08.11.2018 року, за яким відповідачу видано кредит в сумі 39934,64 грн., та № 1002090954601 від 10.02.2022 року на підставі якого відповідач отримав кредит у сумі 53900,00 грн.

Відповідач не виконує кредитні зобов`язання у зв`язку з чим, станом на 01.07.2024 має заборгованість: по кредитному договору № 2001163686101 від 08.11.2018 року 66373,25 грн., з яких: 39925,52 грн. заборгованість за кредитом, 26447,73 грн. заборгованість по процентам, 0 грн. заборгованість за комісією;

по кредитному договору № 1002090954601 від 10.02.2022 року 66628,66 грн., з яких: 41494,12 грн. заборгованість за кредитом, 6,36 грн. заборгованість по процентам, 25128,18 грн. заборгованість за комісією.

В зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, а також судові витрати, які були ними понесені у зв`язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору.

Заочне рішення суду:

05.12.2024 року по даній справі було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою суду від 13.01.2026 року скасовано і справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження на 20.02.2026 року.

Позиція відповідача:

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Слизовська М.Ю. зазначила, що ОСОБА_1 не згоден з сумою заборгованості перед позивачем та вважає її необґрунтованою та завищеною за дійсну з наступних підстав. Позивач в особі АТ «ПУМБ» має довести наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 133 001,91 гривень та правомірність її нарахування, втім не надав до позовної заяви належних та достатніх доказів в підтвердження обґрунтованості суми заборгованості. Відповідач категорично не погоджується з заявленою до стягнення АТ «ПУМБ» заборгованістю за комісією по кредитному договору від 10.02.2022 року № 1002090954601 у розмірі 29 914,50 гривень, з яких 4 786,32 гривень фактично погашена відповідачем комісія та 25 128,18 гривень залишок непогашеної комісії, виходячи з такого. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». В дійсному випадку Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору від 10.02.2022 року № 1002090954601. За таких обставин розділ «Споживчий кредит» заяви № 1002090954601 на приєднання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10.02.2021 року та положення пункту 5.7.3. Частини 5 «Умови надання споживчого кредиту» Розділу ІІ «Послуги банку» Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 26.10.2021 № 874 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Також, позивачем не додано доказів ознайомлення ОСОБА_1 з вказаною публічною пропозицією. Додана до позовної заяви її копія не містить підпису відповідача. У розділі «Споживчий кредит» заяви № 1002090954601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10.02.2021 року зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,22 %. Проте у заяві не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія. Також, АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні цього кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». За таких обставин, враховуючи правові позиції Верховного Суду з цього питання, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 29 914,50 гривень, з яких 4 786,32 гривень фактично погашена відповідачем комісія та 25 128,18 гривень залишок непогашеної комісії. На підставі вищевикладеного, просить позовну заяву АТ «ПУМБ» задовольнити частково, зменшивши розмір заявленої позивачем до стягнення зі ОСОБА_1 кредитної заборгованості на 29 914,50 гривень, з яких 4 786,32 гривень фактично погашена

відповідачем комісія та 25 128,18 гривень залишок непогашеної комісії по кредитному договору від 10.02.2022 року № 1002090954601.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Адвокат Слизовська М.Ю. через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача ОСОБА_1 , позовні вимоги визнає частково з урахуванням пояснень зазначеним у відзиві на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3ст. 211 п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Висновки суду:

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

По кредитному договору від 08.11.2018 року за № 2001163686101.

Між АТ «ПУМБ» та відповідачем була підписана заява № 2001163686101 від 08.11.2018 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої відповідачу надано споживчий кредит на загальні споживчі цілі у сумі 15545 грн., строком на 12 місяців, з розміром процентної ставки: 47,88 % річних шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання, а саме видав відповідачу на підставі кредитного договору № 2001163686101 від 08.11.2018 року кредит у сумі 39934,64 грн.

Згідно до розрахунку заборгованості за вказаним договором, та виходячи з позовних вимог, АТ «Перший український міжнародний Банк» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 66373,25 грн., з яких: 39925,52 грн. заборгованість за кредитом, 26447,73 грн. заборгованість по процентах, 0 грн. заборгованість за комісією.

Суд погоджується з вимогами Банку про наявність у відповідача зобов`язань щодо погашення заборгованості, яка утворилася за основною сумою боргу, та відсотками за користування кредитними коштами.

Отже, за вказаним кредитним договором з відповідача підлягає стягненню 66373,25 грн., яка склалася за кредитом 39925,52 грн., та процентами за користування кредитними коштами 26447,73 грн.

По кредитному договору від 10.02.2022 року за № 1002090954601.

10.02.2022 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем була підписана заява № 1002090954601 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої відповідачу надано споживчий кредит на загальні споживчі цілі у сумі 53900 грн., строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,22 % та розміром процентної ставки: 0,010% річних.

Згідно до розрахунку заборгованості за вказаним договором, та виходячи з позовних вимог, АТ «Перший український міжнародний Банк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 66628,66 грн., яка склалася за кредитом 41494,12 грн., процентами за користування кредитними коштами 6,36 грн., комісією 25128,18 грн.

Погоджуючись з вимогами Банку щодо наявної у відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками, суд між тим вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії, слід відмовити з наступних підстав.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, в пункті 5 Заяви № 1002090954601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10.02.2022 зазначено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту визначена у розмірі 2,99% від суми кредиту.

Загальний розмір комісії складає 29914,50 грн.

Встановивши у Кредитному договорі № 1002090954601 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, що у загальному розмірі складає 29914,50 грн., банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів) вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.

Таким чином, положення пункту 5 Кредитного договору № 1002090954601 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 216/7637/21, від 09 лютого 2024 року в справі № 337/3703/22, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 щодо наслідків укладення договору споживчого кредиту, який передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 194/1387/19.

Таким чином, вимоги Банку у частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 1002090954601 від 10.02.2022 за комісією за обслуговування кредиту у сумі 25128,18 грн., є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту у вищевказаній сумі (25128,18 грн.) слід відмовити.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписок по особовому рахунку встановлено, що відповідачем за період користування кредитними коштами було направлено на погашення прострочених комісій 4786,32 грн.

З огляду на те, що умови договору, а саме п. 5 Кредитного договору, яким визначено комісію за обслуговування кредиту щомісячно у розмірі 2,99 % від суми кредиту, є нікчемними, то необхідно застосувати його наслідки та здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З огляду на вищевказане, сплачену відповідачем на погашення прострочених комісій суму у розмірі 4786,32 грн., необхідно вирахувати з суми основної заборгованості за тілом кредиту, а відтак, розмір боргу в цій частині підлягає зменшенню до 36707,80 грн. (41494,12 грн. 4786,32 грн.= 36707,80 грн.).

Отже, за вказаним кредитним договором з відповідача підлягає стягненню 36707,80 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6, 36 грн. заборгованість за відсотками.

З урахуванням наведених мотивів, позов підлягає частковому задоволенню

Розподіл судових витрат:

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1877,60 грн. (ціна позову 133001,91 грн., задоволено позовні вимоги на 103087,41 грн., що становить 77,51% від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 2422,40 грн., а 77,51% від цієї суми = 1877,60 грн.).

Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в особі представника позивача Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість:

- за кредитним договором № 2001163686101 від 08.11.2018 року на загальну суму 66373,25 грн., з яких: 39925,52 грн. заборгованість за кредитом, 26447,73 грн. заборгованість по процентах, 0 грн. заборгованість за комісією;

- за кредитним договором № 1002090954601 від 10.02.2022 року на загальну суму 36714,16 грн., яка склалася за основою сумою боргу (тілом кредиту) 36707,80 грн., відсотками за користування кредитними коштами 6, 36 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 1877,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: В.Д. Сапунцов